МЗС головуючої зараз в Європейському Союзі Естонії відкидає вимогу Угорщини про перегляд Угоди про асоціацію в зв'язку з тим, що Україна, на думку угорської сторони, порушує її положення ухваленою реформою освіти.
"Угода про асоціацію між Україною та ЄС тільки набула чинності, тому нам варто сфокусуватися на її ефективній імплементації", – зазначили у прес-службі Міністерства закордонних справ Естонії на запит DW.
Відзначається, на вимогу Будапешта це питання внесене до порядку денного зустрічі міністрів закордонних справ ЄС. Його розглянуть 16 жовтня в Люксембурзі.
Естонія констатує, що гармонізація українського законодавства про освіту із законодавством країн ЄС є пріоритетом українського уряду.
"При цьому законодавство має відповідати міжнародним зобов'язанням, які взяла на себе Україна", – зазначили в естонському МЗС.
У зовнішньополітичному відомстві країни привітали той факт, що Україна звернулася до Венеціанської комісії Ради Європи із проханням дати оцінку мовним положенням закону про освіту.
"Ми також закликаємо всі сторони до діалогу", – йдеться у відповіді МЗС Естонії.
Нагадаємо, раніше заступник глави Адміністрації Президента України Костянтин Єлісєєв пояснив, чому Угорщина критикує освітню реформу в Україні.
Як відомо, 5 вересня Верховна Рада підтримала реформу освіти, а 25 вересня закон "Про освіту" підписав Президент України Петро Порошенко.
Довідка: своє невдоволення законом висловили МЗС Польщі, Румунії, Угорщини та Молдови. Зокрема, в Угорщині заявили, що не підтримуватимуть Україну в міжнародних організаціях. Також офіційний Будапешт заявив, що подав скарги в ООН, ЄС і ОБСЄ через український закон про освіту. У вітчизняному Міносвіти пояснюють: Україна не збирається закривати школи, де шкільна програма викладається мовою національних меншин, а лише хоче розширити викладання українською мовою у цих школах. Більш того, реформа освіти дасть їм можливість вступати до вищих навчальних закладів у подальшому. 15 вересня міністр освіти і науки України Лілія Гриневич заявила, що Україна готова направити до Ради Європи на експертизу мовну статтю Закону про освіту, щоб підтвердити відсутність порушень міжнародних зобов'язань.