Міністерство освіти і науки
Міністерство освіти і науки
5.ua

Скандал щодо реформи освіти: як Гриневич відповіла представникам 11 делегацій

У вітчизняному МОН наголосили: не розуміють обурення інших країн, а права національних меншин на рідну мову Україна не обмежує

Україна готова направити до Ради Європи на експертизу мовну статтю Закону про освіту, щоб підтвердити відсутність порушень міжнародних зобов'язань. Про це заявила міністр освіти і науки України Лілія Гриневич після зустрічі з послами іноземних держав у Міністерстві закордонних справ, передає "5 канал".

Загалом же 15 вересня до Києва прибули представники 11 делегацій, аби з'ясувати суперечливі питання закону "Про освіту". Це, зокрема, представники Євросоюзу, Ради ЄС, а також держав, що відкрито виступили проти української реформи освіти.

За результатами переговорів, позиція країн, що критикували освітню реформу в Україні, стала менш різкою. Нагадаємо, раніше Угорщина заявила, що освітня реформа – це "ніж у спину", а Україні оголошувала бойкот на всіх зібраннях, де мало обговорюватися будь-яке "українське питання". 

На зустрічі 15 вересня Лілія Гриневич особисто роз'яснювала ситуацію і наголошувала: "2016 року більше 36% випускників Закарпаття склали ЗНО з української мови з результатом від 1 до 3 балів, тобто в них зовсім не було шансів вступати до вищих навчальних закладів. А в Береговському районі, де компактно проживає угорська громада, 75% випускників цього району отримали від 1 до 3 балів". 

Як наголосила міністр освіти України, вона не розуміє обурення інших країн українським законом "Про освіту". Зокрема, за словами Гриневич, за кордоном також бракує, а подекуди й зовсім немає україномовних шкіл. Йдеться про Польщу, де немає жодної середньої загальноосвітньої школи, де викладали би українською. Серед усіх країн, що виступили проти освітньої реформи в Україні лише в Румунії наявний один освітній заклад, де викладання проводять українською мовою – і то йдеться про Педагогічний ліцей, де навчаються школярі 9-12 класів, а от проходити практику їм – ніде. 

У МОН України також відзначають, що права національних меншин на рідну мову Україна не обмежує. До 5-го класу діти зможуть нею вчитися. Після - українською. Проте, за бажанням батьків, деякі предмети викладатимуться мовою нацменшини. Які саме та їхню кількість – поки що невідомо.

Держава зобов'язується не звільняти вчителів та забезпечити їх курсами перекваліфікації. Для учнів, які вдома спілкуються мовою, що не схожа до української, така як угорська чи румунська, пропонуються індивідуальні заняття з української. Окрім того, діти зможуть впродовж всього навчання вивчати термінологію свою рідною мовою.

Більше подробиць про скандальний закон та його оцінку українським Міносвіти - у включенні:

Нагадаємо, 5 вересня Верховна Рада підтримала реформу освіти. Серед іншого, відповідно до розділу нового закону про мову освіти передбачається, що від середньої школи відбуватиметься планове введення навчання державною (українською) мовою для учнів-представників національних меншин.

Як відомо, своє невдоволення законом висловили МЗС Польщі, Румунії, Угорщини та Молдови. Зокрема, в Угорщині заявили, що не підтримуватимуть Україну в міжнародних організаціях. Також офіційний Будапешт заявив, що подав скарги в ООН, ЄС і ОБСЄ через український закон про освіту. Президент Молдови Ігор Додон назвав освітні зміни в Україні соромом і зневагою до нацменшин.

Згодом у МЗС повідомили: Україна пояснить послам ЄС "проблемні моменти"

Попередній матеріал
"Регіонали не врятували": Суд заґратував екс-міністра юстиції до 2 листопада
Наступний матеріал
У столичній гімназії масово отруїлися діти