"Чиста політика": експерти прокоментували обурення держав-сусідів законом "Про освіту"

Новий закон "Про освіту" в Україні викликав хвилю невдоволення у країн-сусідів

5 вересня Верховна Рада підтримала реформу освіти, а 25 вересня закон "Про освіту" підписав Президент України Петро Порошенко. Серед іншого, відповідно до розділу нового закону про мову освіти передбачається, що від середньої школи відбуватиметься планове введення навчання державною (українською) мовою для учнів-представників національних меншин.

Реформування освітньої галузі зачепило такі її аспекти, як тривалість навчання у школах, новий зміст та методики навчання, можливість створювати індивідуальні навчальні плани, проводити навчання вдома, а також деякі інші зміни та нововведення.

Серед іншого, відповідно до розділу нового закону про мову освіти передбачається, що від середньої школи відбуватиметься планове введення навчання державною (українською) мовою для учнів-представників національних меншин.

Своє невдоволення законом висловили МЗС Польщі, Румунії, Угорщини та Молдови. Зокрема, в Угорщині заявили, що не підтримуватимуть Україну в міжнародних організаціях. Також офіційний Будапешт заявив, що подав скарги в ООН, ЄС і ОБСЄ через український закон про освіту. Президент Молдови Ігор Додон назвав освітні зміни в Україні соромом і зневагою до нацменшин.

Разом із тим, за словами громадського діяча, редактора "Порталу мовної політики" Максима Кобєлєва не можна говорити про те, що в межах нового закону принижується значимість мов нацменшин.

"Ні, в жодному разі, навпаки, визнається за національними меншинами право на свою тотожність, право на вивчення своєї мови, на навчання своєю мовою поряд із державною. Тобто тут ніяких порушень немає абсолютно", - сказав Максим Кобєлєв в ексклюзивному коментарі журналістам 5.UA.

За словами Кобєлєва, скандал із Угорщиною є абсолютно штучним, оскільки закон не суперечить ані Конституції України, ані міжнародним зобов'язанням.

Тут ніяких порушень немає, але з огляду на внутрішньополітичну ситуацію в Угорщині, влада угорська досить прошовіністично налаштована, у них самих був скандал із їхнім законом про освіту, в них був скандал із закриттям Центрально-Європейського університету, ну і незабаром, у квітні 2018 року, у них вибори будуть, тому усе це накладається. 

"Стосовно Угорщини, з одного боку, скандал абсолютно штучний, тому що закон не суперечить ані Конституції України, ані міжнародним зобов'язанням, які на себе взяла Україна, в тому числі, стосовно освіти мовами національних меншин. Тут ніяких порушень немає, але з огляду на внутрішньополітичну ситуацію в Угорщині, влада угорська досить прошовіністично налаштована, у них самих був скандал із їхнім законом про освіту, в них був скандал із закриттям Центрально-Європейського університету, ну і незабаром, у квітні 2018 року, у них вибори будуть, тому усе це накладається. Та й в додачу певне раціональне зерно, теж їх можна зрозуміти, особливо для угорців, вони це активно використовують, вони мають можливість навчатися повністю угорською мовою в українських закладах освіти коштом української держави. В результаті ми фактично маємо ситуацію, коли угорською мовою чи російською мовою можна провадити навчання - забезпечити повний цикл навчання відповідною мовою, починаючи від садочка і аж до вищих навчальних закладів. На Закарпатті є і угорський університет, в якому теж навчання усе угорською мовою відбувається. Очевидно, що Угорщина вкладала в це величезні кошти протягом останніх десятиліть і відповідно, вони не хочуть це втрачати", - додав Максим Кобєлєв.

Своєю чергою, коментуючи закон про освіту український громадський діяч, правозахисник, засновник громадської ініціативи "И так поймут!" Роман Матис зазначив, що нововведення в освіті посприяють укріпленню позицій української мови. 

"Чи укріпить це позиції української мови? Однозначно так. Укріпить з огляду на те, що з часу, коли закон вступить в дію, в школах для нацменшин буде обов'язковим навчання, крім мови нацменшин, державною мовою. Тобто мається на увазі, що у багатьох школах до того цього не було взагалі абсолютно, деколи українська мова дві години на тиждень або швидше за все її не було взагалі. Тому більшість випускників шкіл для нацменшин не були орієнтовані на те, щоб залишатися в Україні, в них не було жодних шансів на те, щоб вступити до українських вишів, тому що вони просто банально не могли скласти ЗНО. Тому ситуація на сьогодні виглядає так, що зі в ступом у дію цього закону випускники шкіл навіть для нацменшин зможуть складати ЗНО, здобувати вищу освіту в Україні, залишатися працювати в Україні і, відповідно, розбудовувати її. І це підсилює позиції української мови", - зазначив Роман Матис та наголосив на тому, що новий закон в жодному випадку не принижує права нацменшин.

Насправді цей закон дає дуже широкий вибір, єдине, що він робить точно - це він зобов'язує всіх в країні знати державну мову.

"Чи принижує та обмежує новий закон права нацменшин? В жодному разі ні. Тому що у нацменшин залишається право на зручну поступову адаптацію молодих організмів, дітей, які, наприклад, ніколи не чули української мови, навіть якщо вони в сім'ї, в своєму середовищі цього не чули, то вони все одно отримують можливість почати вивчати українську мову, вони отримують можливість вчитися українською мовою: спочатку паралельно зі своєю рідною мовою, а потім пізніше вивчати лише українською мовою предмети, збільшуючи кількість україномовних предметів у школі і складаючи ЗНО. Тобто не забороняється, навіть в законі окремо прописано, що в окремих випадках для окремих мов будуть винятки, офіційні мови ЄС можна буде в спеціальних групах навчатися якимось предметам тими мовами. Тобто, насправді, цей закон дає дуже широкий вибір, єдине, що він робить точно - це він зобов'язує всіх в країні знати державну мову", - розповів Роман Матис.

Це є чиста політика, це є реакція наших сусідів. Ми дуже добре знаємо, що у наших сусідів зараз передвиборні періоди, ми дуже добре знаємо, що на таких темах, як мова, якісь обмеження, дуже легко політикам спекулювати, дуже легко відвертати увагу від якихось своїх проколів, яких вони допустилися.

Варто додати, що коментуючи реакцію сусідніх держав на реформу освіти та питання мови викладання, експерт зазначив, що це є не що інше як "чиста політика".

"Це є чиста політика, це є реакція наших сусідів. Ми дуже добре знаємо, що у наших сусідів зараз передвиборні періоди, ми дуже добре знаємо, що на таких темах, як мова, якісь обмеження, дуже легко політикам спекулювати, дуже легко відвертати увагу від якихось своїх проколів, яких вони допустилися. Тому я, в першу чергу, заяви наших сусідів оцінюю як політичні заяви, необхідні для отримання електоральної "пальми". В другу чергу, я кажу про те, що політики наших сусідніх держав, таких, як Угорщина і Румунія, показали, що вони насправді є нічим не кращими, ніж політики Росії і, ймовірно, вони були б теж не проти якоїсь невеличкої анексії на свою користь. Тому нам не треба будувати собі ілюзій і розвивати стосунки з сильними світу цього, не чекати допомоги від цих сусідів", - підсумував Роман Матис.

Як повідомляв 5.UA, у міністерстві закордонних справ Угорщини виступили із заявою про те, що Україна може забути про євроінтеграційний процес. Угорський профільний міністр Петер Сіджарто наголосив – це позиція офіційного Будапешта через ухвалений в Україні освітній закон.

Рішення Президента Петра Порошенка підписати документ чільник угорського МЗС назвав "ганебним". Тож в Угорщині пообіцяли надалі блокувати усі ініціативи та рішення щодо інтеграції України та Європейського Союзу.

Попередній матеріал
Як вибрати цифрове піаніно для дитини
Наступний матеріал
"Балаклія-2" або вибухи на 48-му арсеналі Міноборони під Вінницею – хроніка подій