Гуцульська коров'яча бриндза
Гуцульська коров'яча бриндза 5 канал

Аналогів немає у світі: Гуцульська коров'яча бриндза готується отримати географічне зазначення

Читайте по-русски
Приготування продукту займає майже два тижні, рецептура не змінна протягом століть

Новачок на карті смаколиків. До світового списку регіональних делікатесів незабаром додасться Гуцульська коров'яча бриндза. Маркування їй має присвоїти міністерство економіки. Зазначення на упаковці має підняти престиж професії ватагів, які її готують, та збільшити потік туристів, які хочуть скуштувати унікальний продукт. Аби дізнатися більше про те, чим особлива гуцульська бринза – журналістка "5 каналу" Ольга Рега піднялася високо в гори і готова поділитися враженнями.

Сезон на полонині у Карпатах починається у травні і триває до вересня. І погода тут далеко не завжди така сонячна. Через грози, тумани і заморозки люди працюють у справді екстремальних умовах. Втім, знаходяться ентузіасти, котрі із покоління в покоління передають секрети виготовлення коров’ячої бриндзи, аналогів якої немає у світі.

Кирило Коб'юк – ватаг на полонині Луковиця. Робить коров'ячу бриндзу. Весь процес займає майже два тижні, та має чітку послідовність, рецептура не змінна протягом століть.

"Молоко цідимо і ґлєджімо. Ґлєґ – із шлунків телят. Підігрівається молоко до 32 градусів приблизно. І додається на такий котел 100 грам ґлєґу. І до години треба це зловити. І потім збиваю і витягую сир", – говорить Кирило Коб'юк, ватаг.

Працюють на полонині п’ятеро: ватаг, троє пастухів і завідувач полонини. Худобу не рахують – така традиція – аби дикі звірі не скоротили поголів'я.

"Є вовки, ведмеді, вони зараз осінню наближаються. Бо вівці в нас там ночують в кошері, то ми на ніч там присилюємо собачку, якщо буде хижак підходити, щоб вона давала голос", – каже Іван Пуршега, завідувач полонини Луковиця.

Полонина Луковиця розташована на висоті півтори тисячі метрів. Утім, необхідна цивілізація тут є: водопровід, електрика та супутникова тарілка – увечері пастухи дивляться телевізор. Дістатися нагору можна позашляховиком. Та попри це на працю високо в горах наважуються одиниці.

"Я цю роботу люблю, гори. Вирішив сюди прийти на це літо", – розповідає Василь Олексюк, учень ватага.

Щоб підняти престиж роботи ватага і зробити коров'ячу бриндзу знаним у всьому світі смаколиком, їй невдовзі мають присвоїти географічне зазначення. Відповідну заявку до мінекономіки подала Асоціація Карпатських Ватагів.

"Там, де виробляється ця бриндза коров’яча з географічним зазначенням, це вже значить, що там порядок. Що там дотримуються всіх санітарних норм, технології виробництва", – говорить Іван Мойсюк, голова Асоціації Карпатських Ватагів.

Після реєстрації географічного зазначення гуцульська коров’яча бриндза матиме унікальне маркування. Для виробників – це можливість вийти на зовнішні ринки. А для туристів своєрідний сигнал – скуштувати і придбати.

"В Європейському Союзі географічні зазначення – це тема відома. Споживачі знають, що товар, на якому є оця марочка географічного зазначення, є унікальним. Він є, як правило, дорожчим, але йому віддають перевагу", – відзначає Іван Гайванович, національний експерт проєкту ЄС "Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні".

Цьогоріч високогірний сезон виробництва гуцульської коров’ячої бриндзи добігає кінця. Вже невдовзі загасне ватра, яка впродовж цілого літа горіла на полонині. А пастухи з худобою спустяться з вершин.

Ольга Рега, Сергій Попович, Івано-Франківська область, "5 канал"

Попередній матеріал
У справі про "Роттердам +" тепер немає підозрюваних: що це означає
Наступний матеріал
Контррозвідка вивела з "ДНР" ексбойовика, який надав важливі свідчення про обставини російської збройної агресії
Loading...