Справі про схему "Роттердам +" – у провадженні тепер немає підозрюваних. Провадження закрили прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Мовляв, експертиза не довела провини фігурантів. Що ж тепер із провадженням про ймовірні зловживання під час закупівлі вугілля і що означає закриття частини резонансної справи – кореспондентка "5 каналу" Марія Писаренко дізнавалася.
Вугільний склад Трипільської теплоелектростанції. Вона у складі Центренерго – виробника третини всієї теплової генерації України. І раніше вугілля тут купували за схемою "Роттердам +", тобто із вартістю, ніби його привезли з Роттердаму.
Таку формулу розрахунку оптової ціни вугілля запровадили у 2016-му нібито, щоб вирівняти вартість з ринковою. Лобіював її енергетичний холдинг-монополіст "ДТЕК" олігарха Ріната Ахметова. За даними прокурорів, спершу формулу планували застосувати лише для вугілля, яке дійсно постачають в Україну портами. Та, зрештою, поширили на все вугілля.
"Це була прив'язка до індексу API-2, який використовується для вугілля енергетичного, яке спалюється для виробництва теплової енергії у більшій частині ЄС. Плюс – це логістична складова, яка вноситься до формули, оскільки мова йде не лише про продаж вугілля, а також про його транспорт", – говорить Дмитро Марунич, експерт з енергетичних питань.
У цій схемі детективи НАБУ побачили ознаки корупції. І у 2017-му році відкрили провадження. Та от наприкінці серпня провадження в частині підозрюваних закрила Спеціалізована антикорупційна прокуратура. У відповіді на запит "5 каналу" пояснили:
"У висновку від 11 серпня 2020 комісія державних судових експертів не підтвердила завдання збитків, понесених покупцями електричної енергії … внаслідок завищення фактичної вартості відпущеної ДП "Енергоринок" електричної енергії з Оптового ринку електричної енергії України", – йдеться у відповіді.
Остання експертиза з'ясувала – через формулу "Роттердам плюс" держава втратила 39 мільярдів.
"НАБУ намагалося встановити розмір збитків спершу власноруч, а потім звернулося до експертного центру СБУ. Після довгих вагань, перемовин, СБУ встановило, що розмір збитків він "Роттердам +" 19 млрд гривень. Закриття справи "Роттердам плюс" – це факт з політичної площини, президент Володимир Зеленський не хоче сваритися з українськими олігархами, чия компанія фігурує у цій справі", – зазначає Іван Верстюк, політичний оглядач.
Торік у серпні НАБУ повідомило про підозру у зловживанні службовим становищем шістьом особам. Серед них – колишній голова Нацкомісії з регулювання енергетики та комунальних тарифів Дмитро Вовк, ексзаступник начальника управління енергоринку комісії Володимир Бутовський та директор "ДТЕК Мережі" Іван Гелюх. Тепер їхні адвокати можуть позиватися до НАБУ за незаконне притягнення до відповідальності своїх підзахисних.
"Повний нуль – саме так називається кримінальна справа "Роттердам +". Доказів не було і бути не могло. Справа була безперспективною юридично, економічно, при цьому спостерігалися численні порушення слідства. Рішення САП про її закриття – лише тому підтвердження", – наголошує Дмитро Вовк, голова Нацкомісії з регулювання енергетики та комунальних послуг (2015-2018).
У НАБУ вважають, слідство наближалося до завершення, справу невдовзі мали передати до Вищого антикорупційного суду. Та раптом прокурор справу згорнув. Тому НАБУ планує оскаржити таке рішення.
"Мотивація прокурора – він посилається на те, що нібито фінальна експертиза не змогла встановити збитки. Експерт не вирішує в цілому роль досудового розслідування. Тому вони не заперечили наявність збитків, вони в дослідницькій частині підтвердили розбір збитків 20016-2017 рік. За 2018-2019 рік вони сказали, що їм недостатньо документів, щоб вирахувати збитки", – каже Денис Гюльмагомедов, детектив Національного антикорупційного бюро.
Від липня минулого року формула більше не діє. Бо в Україні запустили ринок електроенергії – тепер ціну визначає біржа. А з початку 2020-го Центренерго взагалі перейшло на російське вугілля. Через це українські шахти вимушено не працюють. І влаштовують страйки під Офісом президента.
Врешті після довгих перемов Кабмін запропонував Центренерго закупити вугілля в українських шахт "ДТЕК" знову за формулою "Роттердам +". Центренерго відмовилося – і врешті контракти уклали дешевші. За даними прес-служби підприємства, так економили 20% державних коштів.
Марія Писаренко, Сергій Новіков, "5 канал"
