У кишені переможця президентських виборів 2019 року була 15-сторінкова передвиборча програма, побудована навколо образу "країни мрії". 5.UA повернувся до того документа і проаналізував основні пункти й те, що так і не стало реальністю в 2026-му році.
Виконані (із нюансами) обіцянки
Попри все, частина конкретних обіцянок була реалізована – переважно у 2019-2021 роках, ще до початку повномасштабного вторгнення.
Скасування депутатської недоторканності. Це зобов'язання виконане одним із перших. Вже у вересні 2019 року Верховна Рада ухвалила відповідні зміни до Конституції, а у грудні проголосувала за документ у другому читанні. Від 1 січня 2020 року закон набув чинності і народні депутати були позбавлені імунітету від кримінального переслідування. За підсумками першого року президентства – це було серед виконаних обіцянок, хоча й із застереженням: порушити справу проти нардепа й досі може лише генеральний прокурор.
Ринок землі. 1 липня 2021 року в Україні запрацював ринок сільськогосподарської землі – ще одна обіцянка з програми. Попри жорстку суспільну полеміку навколо реформи, вона була завершена. З 2024 року доступ до ринку отримали й юридичні особи.
Держава в смартфоні – "Дія". Мабуть, найуспішніше втілення програмних тез про "автоматизацію публічних процесів" і "державу у смартфоні". Застосунок "Дія" об'єднав цифровий паспорт, водійські права, е-реєстрацію бізнесу, субсидії та понад 120 державних послуг. "Дія. Сіті" як окрема платформа для технологічного бізнесу також запрацювала, залучивши іноземні інвестиції та нові робочі місця.
Вищий антикорупційний суд. ВАКС, роботу над яким розпочали ще за попередньої президентської каденції – зрештою розпочав свою роботу у вересні 2019 року і відтоді виніс сотні вироків. Утім, попри збереження антикорупційної інфраструктури – НАБУ, ВАКС, САП – у 2024-2025 роках правозахисники фіксували чималий тиск влади на незалежність цих органів.
Закон про імпічмент. Ухвалений у 2019 році. Втім, процедура потребує 3/4 голосів Ради, що на практиці робить її майже нездійсненною.
Що залишилося на папері
Більша частина системних обіцянок програми так і не була реалізована – або через брак політичної волі до 2022 року, або через заморожування реформ в умовах повномасштабної війни.
- Народовладдя через референдуми. Програма обіцяла першим законопроєктом зробити "Про народовладдя" і закріпити механізм прямої демократії через референдуми. Закон "Про народовладдя" ухвалений на початку 2021. Але за сім років не проведено жодного референдуму. Водночас, онлайн-опитування в "Дії" можуть мати лише рекомендаційний характер.
- Накопичувальна пенсійна система. Перехід від солідарної до накопичувальної системи, за якою страхові виплати людини переходили б у спадщину, – одна з обіцянок розділу "Комфортна країна". Жоден із численних законопроєктів у Раді так і не набрав достатньо голосів. Війна зробила реформу нездійсненною на найближчі роки. З квітня 2021 в Україні було підвищено пенсійний вік.
- Економічний паспорт українця. Одна з найоригінальніших ідей програми: кожна дитина мала б отримувати рахунок із накопиченнями від реалізації природних ресурсів і після повноліття – стартовий капітал. Законопроєкт вносився, але підтримки не набрав.
- Страхова медицина. Повноцінного переходу до системи, за якої пацієнт сам обирає лікаря та програму страхування, не відбулося. Медична реформа рухалася фрагментарно. 5.UA фіксував ще на початку каденції, що на антикорупційні сигнали – зокрема скандальні закупівлі медзахисту в МОЗ – влада не реагувала.
- Гідні зарплати вчителям і лікарям. Ще на першу річницю інавгурації голова Комітету виборців Олексій Кошель нагадував: "Зеленський говорив, що робота вчителів і лікарів стане престижною і високооплачуваною. Мінімальна зарплата – 4761 гривня, а лікар вищої категорії зі стажем понад 10 років отримував рівно на 11 гривень більше". Значного прориву в цьому напрямку так і не сталося.
"Я сам не крав і нікому не дозволю": що сталося з антикорупційними обіцянками
Передвиборча програма Зеленського містила, мабуть, найгучнішу декларацію за всю українську виборчу історію:
"Не вкради!" – основна заповідь у боротьбі з корупцією. Нульова толерантність до корупції на всіх рівнях. Підозрюваний у корупції не вийде під заставу. Засуджений за корупцію отримає конфіскацію майна і довічну заборону обіймати державні посади. Де підставою призначення на посаду є розум, освіта, талант і совість, а не те, що разом хрестили дітей. Ніяких "корочок", ніякого "телефонного права". Я сам не крав і нікому не дозволю!"
Реальність виявилася систематичною протилежністю.
Призначення "по-своєму" – від першого ж дня
Вже у перші тижні президентства стало зрозуміло, що кумівство нікуди не зникло – лише змінило обличчя. Замість "політичних пенсіонерів" у крісла сіли особисті друзі та партнери по бізнесу.
Іван Баканов – шкільний друг і колега Зеленського по "Кварталу 95" – без жодного силового досвіду отримав спочатку посаду в.о. голови СБУ, а потім – офіційне призначення. Щоб це стало можливим, йому присвоїли військове звання лейтенанта, бо він ніколи не служив. На це відреагували ветерани війни – пікетували СБУ з плакатами "Погони в подарунок – це ганьба". На посаду заступника Баканова призначили чиновника часів Януковича – без жодного публічного конкурсу.
Принцип "разом хрестили дітей" продовжив діяти й далі: Баканов призначив своїм радником власного свояка Олександра Бєляєва – колишнього бізнес-партнера, дружини яких є рідними сестрами. Зеленський також призначив свого особистого друга Гогілашвілі заступником міністра МВС – підстав для призначення публічно так і не пояснив.
"Телефонне право" повернулося – у СБУ
Кінець "телефонного права" – ще одна обіцянка програми. Те, що відбувалося в СБУ за часів Баканова, виявилося його прямою протилежністю.
У 2026 році бізнесмен Сергій Ваганян публічно заявив: він особисто носив гроші Баканову та його заступнику Наумову. За його словами, в СБУ діяла система неформальних платежів із бізнесу – санкції РНБО "продавалися" й "знімалися", а сотні мільйонів гривень щомісяця осідали поза бюджетом. На засіданні ТСК у лютому 2026 року Ваганян уточнив: "Частково Зеленський знав, що Баканов робив в СБУ".
Баканов досі не є фігурантом жодного кримінального провадження ДБР.
"Міндічгейт": корупція в серці влади
"Міндічгейт", найрезонансніший корупційний скандал останніх років – ударив безпосередньо по найближчому оточенню президента.
Тімур Міндіч, давній друг і бізнес-партнер Зеленського, співвласник студії "Квартал 95" – став фігурантом операції "Мідас", масштабного розслідування НАБУ. У листопаді 2025 року прокурор САП заявив: Міндіч мав прямий вплив на двох міністрів – енергетики Германа Галущенка та оборони Рустема Умєрова. Основний напрям злочинної діяльності – систематичне отримання хабарів від контрагентів Енергоатому в розмірі 10-15% від вартості контрактів.
"Міндічгейт" набирав обертів у режимі прямих трансляцій "5 каналу": перші підозри, суди, реакція Єврокомісії. У Брюсселі не коментували справу по суті, але наголошували – боротьба з корупцією є умовою членства в ЄС.
Зрештою Зеленський відреагував на скандал – запровадив санкції РНБО проти Міндіча та його поплічника Цукермана. Обидва виїхали за кордон і уникли відповідальності. У квітні 2026-го Міндіч відмовився з'явитися на засідання ВАКС, пославшись на загрозу ракетних обстрілів.
Міноборони під слідством
Паралельно розгорталася справа навколо Міністерства оборони. НАБУ відкрило кримінальне провадження щодо ексміністра Умєрова. Нардеп Гончаренко заявив, що НАБУ підготувало Умєрову підозру в розкраданні держкоштів. Розслідування НАБУ у сфері оборонних закупівель ускладнювалося ще й тим, що Держфінмоніторинг мав системні проблеми з відстеженням коштів у цій галузі – що унеможливлювало повноцінний аудит.
У 2025-2026 роках НАБУ також з'ясувало, що його власна робота перебувала під спостереженням: детективів "вели" співробітники СБУ, ДБР, Держфінмоніторингу та АРМА.
Програма 2019 року обіцяла "неминучість відповідальності". Реальність 2026-го – це колишній голова СБУ без підозр і антикорупційне бюро під зовнішнім спостереженням. Те, що Зеленський сам назвав "телефонним правом", яке він нібито прийшов знищити, задокументовано як інструмент, що розквітнув у його найближчому оточенні.
Що обернулося навпаки
Це найважча частина програми – це обіцянки, які не просто не виконані, а повністю змінені через великий напад росії.
"Стріляють лише салюти" → найбільша війна в Європі з 1945 року
"Україна, де стріляють лише салюти на весіллях та днях народження"
Саме цим образом відкривалася передвиборча програма Зеленського. Менше, ніж за три роки – 24 лютого 2022 року росія розпочала повномасштабне вторгнення. За цей час щонайменше 15 тисяч цивільних загинули, ще понад 41 тисяча були поранені – це підтверджені дані ООН станом на кінець січня 2026, мільйони вимушених переселенців, сотні зруйнованих міст. Обіцянка якнайшвидше завершити "конфлікт на Донбасі" перетворилася на битву за виживання держави. За оцінкою експертів для проєкту "СтопРеванш" в етері "5 каналу" – у передвоєнний період команда Зеленського фактично зірвала ракетну програму та ініціювала скорочення зенітних ракетних полків.
"Йду на один термін" → президент без виборів
Програма Зеленського містила чіткий запис:
"Іду на один термін, щоби змінити систему. Торгувати принципами заради збереження влади не стану".
Конституційний термін Зеленського сплив 20 травня 2024 року. Згідно з Конституцією, 31 березня 2024 мали б відбутися вибори. Через воєнний стан Конституція забороняє їх проведення – це загальноприйнята норма для країн у стані активних бойових дій. Утім, дискусія щодо можливих виборів у 2025 році так і не завершилася конкретним рішенням. У лютому 2025-го скандальна заява Зеленського в Мюнхені – "Хто не згоден – може змінити громадянство" – спровокувала хвилю обурення всередині країни.
Станом на квітень 2026 року жодного народного волевиявлення з 2019-го не відбулося.
"Аеропорти в кожному обласному центрі" → аеропорти в руїнах
Розділ "Комфортна країна" обіцяв "відновлення аеропортів у кожному обласному центрі" та підписання угоди "Відкрите небо" з ЄС. Унаслідок російського вторгнення аеропорти Харкова, Херсона, Запоріжжя, Миколаєва знищені або серйозно пошкоджені ракетними ударами. Міжнародне авіасполучення з Україною зупинене з лютого 2022 року і досі не відновлене. Водночас, у березні 2026 уряд створив робочу групу щодо підготовки до відновлення роботи аеропортів.
"Хочу повернутися" → понад 6 мільйонів біженців
"Хочу виїхати" ми повинні замінити на "хочу повернутися". Україна, з якої не поїдуть наші діти"
За оцінками Центру економічної стратегії – на початок 2026 року понад 6,5 мільйона українців перебувають за кордоном як вимушені переселенці. Польща, Німеччина, Чехія стали центрами нової діаспори – народженої не вибором, а виживанням.
Підсумок
За оцінкою громадянської мережі ОПОРА, говорити про виконання передвиборчих обіцянок Зеленського після п'яти років президентства було "складно, а подекуди взагалі неможливо" – і це ще до врахування повного масштабу катастрофи повномасштабної війни 2022-2026 років. Аналітики видання "Слово і діло" підрахували: станом на початок 2022 року більшість програмних зобов'язань перебувала у статусі "не виконано" або "в процесі".
Програма 2019 року народилася в іншій Україні – тій, що боялася корупції більше, ніж ракет, і мріяла про нові аеропорти замість бомбосховищ. Повномасштабне вторгнення не просто ускладнило виконання обіцянок – воно змінило саму систему координат. Але частина обіцяного – референдуми, накопичувальна пенсія, "один термін при владі" – могло бути реалізоване ще до лютого 2022 року. Чи навіть до квітня 2026-го.
За даними моніторингу, із 378 обіцянок, даних Зеленським уже після початку повномасштабного вторгнення, виконано лише 99.
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.