Чорнозем – уже товар. 1 липня Україна відкрила ринок землі. Тепер усі наділи сільгосппризначення, а це майже 70% території, можна легально купувати і продавати. Виставити ділянки на продаж тепер можуть майже 7 млн приватних власників, яким належить 27,6 млн гектарів сільгоспземлі. І чиновники вже порахували ринкові ціни. У середньому один гектар в Україні коштуватиме приблизно 50 тис. грн, і ціна щорік зростатиме. Відсотків на 10. Охочих розпрощатися зі своєю власністю, звісно, поки небагато. Кажуть: для повноцінного запуску ринку треба щонайменше пів року. Порівнюють ситуацію з купівлею квартири, коли майбутній власник обмацує кожну стіну.
Ми цього тижня спілкувалися з селянами. Чи готові вони продавати свою землю? Чиновники ж застерігають: шахраї вже вигадують, як ошукати українців. Дві схеми вже відомі: землю скуповуватимуть через родичів і підставних осіб, щоб оминути обмеження. А ще підроблятимуть документи, і в земельного наділу може раптово з'явитися декілька власників. Тому будьте дуже обачні. Про це – у сюжеті "Підсумків тижня".
Про нього гучно сперечалися у Верховній Раді. За і проти виступали з тракторами. Але ринок землі врешті запрацював. 30 років ріллю в Україні продавати було не можна. І от 1 липня заборону зняли. Ми поїхали в села питати людей, чи знають вони, що земля – уже товар.
Село Мокрець, Броварський район Київщини. На дошці оголошень уже висить листівка "Куплю землю". Хоча слухавки від потенційних продавців не беруть. Більшість селян тут мають паї – власні чи батьків, які працювали в колгоспах. Здають їх в оренду великим агропідприємствам. Із центру громади приїжджають землевпорядники.
"У нас буває землевпорядник два рази на тиждень. Вони людям розповідають, як правильно оформити документи, як оформлені паї, чи занесені в єдиний державний реєстр", – розповіла староста Мокрецького старостинського округу Галина Чернишева.
Під мораторієм були ділянки семи мільйонів українців. Тепер усі вони отримали право повністю розпоряджатися своїми наділами. Але продавати, звісно, не зобов'язані. Від оренди паю отримують понад 10 тис. грн на рік. Нарікають, що ґрунти тут не найкращі – пісок і торф.
Тим часом міністри в Києві хизуються запуском ринку землі й заспокоюють: менше прав у селян не стане.
"Права власників земельних ділянок не стали жодним чином менш захищені", – заявив міністр юстиції Денис Малюська.
Та головне питання для людей нині: як не продешевити. Скільки просити за землю, власниці паїв зібралися запитати в старости. Більшість має по два наділи, та продати готові хіба що один.
Дорожче свої паї оцінюють у селі Горохове. Це вже на півдні Київщини, Кагарлицький район. Від оренди отримують по 17 тис., тож задешево не віддадуть.
А от купити в людей землю поки що можуть лише фізичні особи. Нині оренда влаштовує Петра, який має батьківський пай біля села Мошни на Черкащині. Він один із шестисот пайовиків у цього фермера. У його господарстві трохи більше ніж 1000 гектарів. Закон дає йому переважне право придбати паї, якщо хтось із селян свою ділянку вирішить продавати. Але поки що це неможливо. Купувати землю йому як юридичній особі за тим самим законом можна буде лише через 3 роки.
Вартість гектара землі відрізнятиметься в кожній області. Усе залежить від місця розташування, розміру ділянки одним шматком, чи немає поруч шкідливих заводів, наскільки виснажена земля та яка якість ґрунту. Наприклад, чорноземи центру і півдня дорожчі, а земля з піском, як на Київщині, дешевша. Ціну має встановити сам ринок, кажуть у Мінагро. Але вона має бути не нижчою за нормативну грошову оцінку. Це собівартість землі, яку порахувала держава. Середня вартість в Україні – 28 тисяч. Найдешевша – у Львівській області, найдорожча, понад 33 тис. за гектар – якраз на Черкащині, бо родючі чорноземи.
"Але це нормативна грошова оцінка, її не можна вважати ринковою", – наголосив директор товариства "Агротехсервіс" Ігор Кропивник.
Угоди купівлі-продажу оформлюватимуть нотаріуси. Інструкцію побачили два тижні тому. Але в ній багато прогалин.
"У нас реєстр обліку нерухомого майна, зокрема й земельних ділянок, який ми можемо перевірити, він тільки з 2013 року, і там не вся земля занесена", – зазначила приватний нотаріус Євгенія Аверіна.
Купити землю за готівку не вдасться, лише через банківські рахунки. Операції контролюватиме фінансовий моніторинг. Нотаріуси мають перевірити продавця та покупця. Не можна за законом
мати більше ніж 100 гектарів одній людині. А от що робити, якщо фізична особа має відсоток власності в агрохолдингу, у якого є ділянки, роз'яснень поки немає. У міністерстві переконують: нотаріуси ще надто обережні.
"Хтось уже оформлює документи, хтось ще вивчає. Це їхній професійний вибір. Але сама
інфраструктура вже створена", – уточнив Малюська.
Інфраструктура – це три реєстри: прав на нерухоме майно, реєстр ФОПів та юридичних осіб і кадастр. Перші дві бази контролює Мін'юст – там відносний порядок. А от у кадастрі хаос, кажуть землевпорядники.
"Держгеокадастр трохи не справляється зі своєю роботою, дуже багато інформації внесено з
помилками. Є кадастровий номер, але при пошуку на карті видає таке повідомлення: інформації не знайдено", – розповів експерт із землевпорядкування, директор ТОВ "Земельні рішення" Євген Гаврилюк.
Чиновники прогалини визнають, але просять людей самостійно перевірити реєстрацію своєї землі, навіть якщо продавати її не плануєте.
"Треба звернутися до землевпорядників за місцем розташування земельної ділянки. Геодезист виїде, заміряє ділянку, передасть землевпоряднику. Він розробить технічну документацію щодо
присвоєння кадастрового номера, встановлення меж земельної ділянки", – пояснив Гаврилюк.
Міністр агрополітики прогнозує, що ринок землі повноцінно запрацює через пів року після запуску. Продавці за цей час приціняться. А активну купівлю і продаж землі очікують уже наступного року. Але охочим радять із продажем не поспішати, бо з часом земля лише подорожчає.
"Досвід європейських країн показує, що вартість землі зростає на 7-10% щороку. До 2024 року вона буде мінімум на 30% дорожча. Я б порекомендував громадянам України здавати її поки
що в оренду", – зазначив міністр аграрної політики і продовольства України Роман Лещенко.
Тоді на ринок вийдуть юридичні особи – фермерські господарства й агрохолдинги. Економісти припускають, що саме вони й зададуть високу ціну для селянських паїв.
"Агропідприємства десь до 20% земельного банку, які є в оренді, будуть намагатися викупити, щоб убезпечити свою бізнес-модель", – додав Нів'євський.
Поки ж відкриття ринку має вивести земельні операції з тіні і зробити ревізію української ріллі. А це 70% усього земельного фонду держави. Податки з проданого чорнозему отримуватимуть громади, що допоможе відродити занедбані села, якщо ці кошти вкладатимуть у дороги й робочі місця.
Марія Писаренко, Олександр Степанов, Ольга Сошенко, "Підсумки тижня"