Стипендія на майбутнє. Українська влада вирішила запровадити економічний паспорт. Держава планує накопичувати гроші завдяки рентним платежам за користування надрами та видобування корисних копалин. А всі діти, які народилися з 2019 року, зможуть скористатися допомогою при досягненні повноліття. Гроші можна буде витратити, щоб отримати вищу або професійно-технічну освіту в Україні, купити житло в Україні або переказати кошти на особовий пенсійний рахунок.
Накопичувальні фонди у світі – не новина. Вони ефективно діють у Норвегії, Об'єднаних Арабських Еміратах, Саудівській Аравії та Кувейті. Але от головна відмінність – ці країни не одне десятиліття є лідерами з видобутку та експорту нафти та газу. І так само багато років енергетично незалежні. Кошти фондів обраховуються мільярдами доларів. І ще один ризик – коливання цін на викопні ресурси, які останні кілька років – як морська хитавиця. Якщо закон ухвалять наступного року, принаймні так обіцяють депутати, то почне він діяти не раніше 2023 – якраз напередодні президентських виборів. Так що це – чергова популістична ініціатива влади чи несподівана економічна новація? Як такі фонди діють за кордоном? І чому реалізувати таку ідею в Україні не так просто, як здається на перший погляд? В усьому розібрася журналіст "5 каналу" Сергій Барбу для програми "Час за Гринвічем".
Нафта та газ видобуваються – гроші крапають. А ще кількадесят років тому головним багатством Норвегії була лише риба. Країна бідувала, аж поки не почала досліджувати власний шельф. Великі поклади нафти чи газу тоді здавалися мрією. Але вже незабаром вона перетворилися на реальність.
Тепер Норвегія – одна з найбагатших та найрозвинутіших країн світу. Ця держава – унікальна. Має великі запаси газу, продає його до Євросоюзу, але сама не використовує.
"Майже всі власні потреби закриваємо гідроелектроенергією. Газ, який видобуваємо, експортуємо в інші країни", – зазначив посол Норвегії в Україні Ерік Сведал.
З квітня наступного року Норвегія повністю припиняє продаж бензинових та дизельних двигунів. Електрокари за полярним колом взимку – тут не дивина.
Гроші від продажу нафти і газу Норвегія не проїдає. Країна північного сяйва ще минулого століття створила Фонд національного добробуту.
Скільки грошей заробила країна, може побачити кожен норвежець. Для цього уряд створив спеціальний сайт. Цифри там змінюються щосекунди. На чорний день Норвегія вже відклала величезну суму – понад один трильйон доларів.
Кошти з Фонду національного добробуту Норвегія витрачає вкрай рідко. Бо ці гроші знадобляться наступним поколінням норвежців, коли запаси газу та нафти у країні вичерпаються. Так говорить закон. І його виконують.
"Наприклад, криза 2008 року Норвегії дуже не торкнулася. Тому що використовували трохи грошей з цього фонду. Цей фонд можна використовувати максимум 3 %. Є спеціальний закон, який регулює використання грошей. Просто так хтось не може прийти до влади і використовувати ці гроші", – сказала голова української діаспори східної Норвегії Тетяна Бондаренко.
Коронакриза великих збитків економіці Норвегії теж не завдала. Навіть туристичній галузі. Бо і тут допомогли гроші з Фонду національного добробуту. Хоча для іноземних мандрівників кордони офіційний Осло відкрив лише кілька місяців тому. Уряд значно зменшив податки для туристичної галузі під час локдауну.
"У розпал найбільшої туристичної кризи в Норвегії, в розбудову готелю ми вклали 100 мільйонів крон. Бо мусимо дивитися вперед", – зазначила менеджер із продажів льодового готелю Брал Бріа.
Норвезькі гроші не просто зберігаються на спеціальних рахунках, а приносять прибутки. Уряд вклав кошти майже у 10 тис. компаній в усьому світі. Процес контролює спеціальна етична рада. Кошти заборонено вкладати в акції тютюнових компаній, виробників зброї, корпорації, які шкодять довкіллю, порушують права людини або сприяють корупції. Якщо поділити всі фінанси Фонду національного добробуту на населення країни, то на одного норвежця вийде близько $250 тис.
Багаті на нафту країни Перської затоки також відкладають гроші на чорний день. Там уже не один десяток років працюють фонди національного добробуту.
Йдеться про Саудівську Аравію, Об'єднані Арабські Емірати, КАтар та Кувейт.
"Ці кошти не витрачаються, а інвестуються і приносять додатковий дохід. І є стимулом для внутрішнього інвестування, для внутрішнього економічного зростання. Такі фонди вигідно створювати, якщо видобуток нафти, наприклад, $15, а є можливість продавати за $60 на світових ринках. Тобто є значна сума. Якщо ці кошти будуть йти одразу у бюджет, то ви їх використаєте, роздуєте свої витрати", – сказав директор інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський.
А використовують кошти з фондів по-різному. Наприклад, у Кувейті на кожного новонародженого держава відкриває банківський рахунок на $3 тис. А от у Саудівській Аравії ця сума значно більше – $10 тис. Ці гроші можуть отримати лише громадяни цих країн.
В Об'єднаних Арабських Еміратах кошти з нафтового фонду витрачають на освіту. Держава оплачує навчання у престижних приватних навчальних закладах для своїх громадян.
"Навчання коштує дуже дорого. Тому що країна дуже багато вкладає у технології – у лабораторії, у робототехніку. Школи у ОАЕ дуже технологічні, вони у величезних приміщеннях. Це все потребує ресурсів. Ресурси акумулюються окремо. Освітню програму патронує сам шейх", – розповів фахівець напрямку "Освіта" Українського інституту майбутнього Микола Скиба.
Втерти носа арабським шейхам вирішив український президент.
"Кошти – плата за використання наших надр – буде накопичуватися на особистих рахунках дітей громадян України. Після досягнення повноліття діти зможуть використовувати ці накопичення", – сказав Володимир Зеленський.
$10-12 тисяч доларів до повноліття обіцяє українським дітям Володимир Зеленський. Щоправда, не всім малюкам, а лише народженим за його каденції, тобто з 2019 року. Президент хоче, аби частину коштів від видобутку руди, вугілля, нафти, газу та інших корисних копалин держава переказувала на рахунки дітей. Цю програму назвав "економічний паспорт українця".
"Поки що це лише обіцянка і я б покладалася на власні сили і власні ресурси, і на власне планування свої фінансових інвестицій. Державі поки що вірити б я не хотіла і я цього не роблю", – наголосила мати двійні Інна Іваненко.
"Це безглуздо! Так це не працює. Це може працювати лише у країнах, де є надлишок доходів, пов'язаних із цією природньою рентою. З тим розрахунком, що у вас є рента, яку ви можете не витрачати на поточні видатки, не роздавати людям, а можете формувати фонд добробуту і вже питання куди ви вкладаєте ці кошти", – зазначив економіст Борис Кушнірук.
Але Володимира Зеленського це не зупиняє. Законопроєкт про створення такого фонду він уже вніс до Верховної Ради.
"У нас народжується близько 300 тис. дітей на рік. Я не виключаю, що відрахування будуть не тільки від ренти, а й від інших платежів. Наприклад, від приватизації, імпортного ПДВ", – сказав голова податкового комітету Верховної Ради, "Слуга народу" Данило Гетманцев.
"У нашій країні все дуже часто змінюється, це є серйозним ризиком того, що ця ідея просто ніяк не буде реалізована. І років через 10 ці гроші можуть просто згоріти", – наголосив Директор інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський.
Дозволити собі такі виплати можуть нафтові країни. Винятком є хіба що заможна Швейцарія. 2006 року тамтешній уряд запропонував щомісяця виділяти з бюджету по дві з половиною тисячі франків кожному мешканцеві. Це питання винесли на референдум. Населення конфедерації від коштів відмовилося. Бо легкі гроші могли вилізти боком – інфляцією та зростанням цін.
Читайте також: Зеленський вніс на розгляд Верховної Ради законопроєкт про економічний паспорт.
Сергій Барбу, "Час за Гринвічем"