Весна виборів – без виборів! Наприкінці березня цього року мали б відбутися чергові вибори президента. Але через воєнний стан обирати главу держави українці не зможуть. Так само, як і не переобрали парламент восени торік. Бо змінювати владу під час особливого стану в державі Конституція не дозволяє. Аналітики припускають – воєнний стан в Україні, який розпочався в лютому 2022, може тривати ще не один рік. Чи є шанс змінити керівництво держави раніше та що може пришвидшити вибори і чи потрібно це нині взагалі – з'ясовувала журналістка "5 каналу" Марта Шикула. 

У березні 2019 президентом України став Володимир Зеленський. У травні цьогоріч його каденція мала б закінчитися, а 2024-й мав стати роком виборів нового глави держави. Але на третій рік президенства Зеленського росія розпочала повномасштабну війну. Президент запровадив воєнний стан, під час якого змінювати владу в державі – зась, каже Конституція. З цієї ж причини непереобраним залишився і парламент, народних депутатів мали б обирати ще минулої осені.

Про ймовірні вибори президента неофіційно говорили торік. Про них писали українські і західні ЗМІ. Навіть називали потенційного опонента чинному гаранту.

"У листопаді-грудні минулого року, коли був достатньо чіткий сценарій щодо проведення президентських виборів, відповідно до рейтингів, довіри, саме такий сценарій і планувався, тому могли провести вибори в обхід Конституції. Так, це можливо, і механізми за порушення цього закону не передбачено. Тому я не здивуюся, якщо тема виборів може знову реанімуватися, якщо в когось будуть кращі рейтинги, хтось буде в політично вигідній ситуації, тоді така історія має мати місце і може бути прийняте політико-правове рішення, незважаючи на норми Основного Закону", – наголошує голова комітету виборців України Олексій Кошель.

"Вибори під час війни – вони можуть навпаки, дестабілізувати ситуацію в країні і призвести до інших негативних наслідків. Вибори – це не тільки процедура, яка закінчується днем голосування, найцікавіше починається потім. Формується нова структура влади. Якщо парламент – нова коаліція, обирається спікер, Кабінет міністрів. Під час війни на це немає часу і це неможна зробити нормально, вибори для України нині не на часі і можуть принести більше мінусів, ніж плюсів", – вважає політолог Ігор Рейтерович.

Бо велика війна і вибори – речі несумісні, кажуть експерти. По-перше, це забороняє Конституція і закон. По-друге, під час воєнного стану неможливо дотриматися всіх норм виборчого права. І основне, результати виборів – чи то парламентських, чи президентських – навряд чи будуть визнані міжнародною спільною.

"Дуже багато громадян перебувають за кордоном. Тому зрозуміло, що є проблема з тим, що вони не проголосують. Ми маємо проблему з голосуванням людей, які зараз на передовій, але ще більш важливим щодо збройних сил і наших воїнів є проблема реалізації пасивного виборчого права. Ці кандидати, люди достойні, які жертвують своїм життям, вони не матимуть можливості балотуватися і не матимуть можливості проводити виборчу кампанію. І багато інших технічних проблем, пов’язаних із безпекою виборів і безпекою виборців. Якщо наші вибори відбуватимуться в умовах воєнного стану, то в цей день буде багато ракетних обстрілів, безпілотників, жодна потенційна жертва не вартує того, щоб обирати владу. Наш державний реєстр виборців фактично від початку повномасштабного вторгнення не працює", – пояснює політолог Микола Бучин.

А як голосувати українцям на тимчасово окупованих територіях та нині визволених від росіян населених пунктах – теж питання. Тому до завершення воєнного стану переобрати владу, найімовірніше, українці шансів не мають. А особливий стан парламент може продовжити і після закінчення бойових дій.

"Навіть якщо зупинять активні бойові дії, навіть якщо буде якесь фактично перемир’я, я не маю на увазі підписання якоїсь мирної угоди, а просто фактично перемир’я – українці не ведуть бойові дії, росіяни не ведуть бойові дії. Гіпотетично можна в такому разі не продовжувати дії воєнного стану. Але, на думку експертів, зокрема міжнародних, час достатній, аби відновити роботу реєстру виборців, і взагалі відновити всю інфраструктуру виборчу, повноцінно, щоб усе запрацювало, потрібно щонайменше 6 місяців. Це не означає, що сьогодні закінчився воєнний стан, а завтра вже починаємо виборчий процес, так не працює", – наголошує експерт із конституційного права Центру політико-правових реформ Андрій Магера.

Крапку в історії з виборами має поставити Конституційний Суд України, кажуть експерти. Бо влада вічною бути не може.

"Для Конституційного Суду України має бути дуже серйозним викликом, і дуже тонка матерія тут, щоб знайти баланс. З одного боку, між принципом безперервності державної влади, який відображений в статті 90 і 108-й Конституції. З іншої сторони – між гарантіями і запобіжниками щодо узурпації державної влади, щоб цього не було. Ми не знаємо, скільки триватиме повномасштабна війна росії проти України, скільки це ще потягне місяців, років. І за таких обставин має бути чітке розуміння, як існувати мають органи державної влади, що вони є легітимними під час воєнного стану", – зазначає експерт із конституційного права Центру політико-правових реформ Андрій Магера.

"Я не бачив звернення до Конституційного Суду, тому, напевно, такий політико-правовий сценарій дії, і достатньо просто поламати громадську думку, включити всі механізми для того, щоб переконати – вибори можуть бути, знайти крайнього, з ким можна воювати, кого можна звинувачувати, вказувати на проблеми. Такий сценарій може мати місце", – каже голова комітету виборців України Олексій Кошель.

Пришвидшити вибори можуть форс-мажорні обставини. Наприклад, через парламентську кризу Верховна Рада не зможе виконувати свої функції, або президент сам піде у відставку. Тому, кажуть аналітики, державі не варто відкидати питання майбутніх виборів на колись, а вже нині думати, як їх провести за рік чи два.

"Якщо війна перейде в наступний рік, я думаю що нам доведеться почати дискусію про певні елементи виборчого процесу. Я наголошую: дискусію про певні елементи. Можливо, це будуть якісь окремі вибори або вибори часткові, треба буде думати. Бо якщо далі воно буде йти, то влада перебувати 2-3 роки більше встановленого терміну не зможе, це буде погано для суспільства, і ми вже в наступному році побачимо зміну громадської думки, вона буде більше схилятися до того, що треба якось владу оновити і привести нових людей, глянути, на що вони зможуть вплинути", – пояснює політолог Ігор Рейтерович.

За даними соціологічної групи "Рейтинг", більшість українців не підтримують проведення виборів під час війни. Ні президентських, ні парламентських, ні місцевих. 

Марта Шикула, "5 канал"

Як повідомляв 5.UA, до Конституційного Суду не надходило звернення від ОП щодо легітимності Зеленського.

Нагадаємо, парламентські фракції домовилися про вибори лише після війни – підписали відповідний меморандум.

Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.

• Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.