Фахівець з мовної політики про освітній закон: "Українська влада не повинна поступатися цим великим здобутком"

Заступник голови Координаційної ради з питань застосування української мови в усіх сферах суспільного життя при Міністерстві культури України Тарас Марусик в ексклюзивному коментарі журналістам 5.UA, розповів про опрацювання мовної статті у Законі "Про освіту", а також прокоментував неоднозначну реакцію країн-сусідів на освітню реформу в Україні

Фахівець із мовної політики Тарас Марусик у коментарі журналістам 5.UA розповів про аспекти опрацювання мовної статті закону "Про освіту", а також про важливі здобутки цієї статті.

"Опрацювання змін до ст. 7 має певну історію, і в цих змінах брала участь низка громадських активістів, у тому числі і в кількох робочих мовних групах, і в Міністерстві освіти, і в комітеті з питань освіти Верховної Ради брав участь і я. І, крім того, я публічно писав кілька разів, на мій погляд, дуже важливу річ, яка на моє велике задоволення, була врахована в остаточній редакції і ця остаточна редакція, на мою думку,  вийшла навіть кращою, як тоді на етапі опрацювання", – розповів Тарас Марусик та додав, що на рівні ст. 7 закону є чітке розмежування осіб, які належать до корінних народів та мова осіб, які належать до національних меншин.

На рівні одного цього закону, ст.7 розведено осіб, які належать до корінних народів і їх мова та осіб, які належать до національних меншин. І це дуже важливий здобуток цієї статті.

"Повертаючись до ст. 7, де прописано, що особи, які належать до національних меншин мають право на навчання в дошкільних закладах і в початковій школі з веденням предметів поряд із державною мовою. А вже з 5 класу, тобто середня школа, середні класи та старші класи – там вже просто немає навчання мовами національних меншин. За пропозицією, яка записана у змінах, зараз законопроект лежить у Верховній Раді, це зміни до закону про національні меншини, там чітко прописано, що в середніх класах пропорція повинна складати 50% предметів державною мовою, 50% мовою національних меншин, а в старших класах ця пропорція має складати 80% державною, 20% – мовою національної меншини.
Це щодо національних меншин. А щодо корінних народів залишено можливість здобуття середньої загальної освіти мовою корінного народу. Отже, на рівні одного цього закону, ст.7 розведено осіб, які належать до корінних народів і їх мова та осіб, які належать до національних меншин. І це дуже важливий здобуток цієї статті", – додав Марусик.

Варто зазначити, що коментуючи реакцію країн-сусідів, експерт зазначив, що тональність реакції Угорщини та Румунії не була прогнозована.

"Якщо ви помітили, то реакція російська не була першою. Для мене це зрозуміло, тому що власне Росія дає можливість стояти за лаштунками та бути ляльководом, смикати за ниточки. Реакція Угорщини та Румунії звичайно була прогнозована, що вона буде негативною, утім, не була прогнозована така тональність. Тональність в тому, що "ніж у спину", а потім того, що Угорщина буде блокувати будь-які ініціативи України на європейському рівні", – сказав фахівець з мовної політики та наголосив, що Угорщина та Румунія весь час намагалися вести свою політику на межі фолу.

Те, що робили офіційний Будапешт та офіційний Бухарест – це пов'язано більше з їхньою внутрішньою політикою, їхніми виборами, які у них наближаються і з посиленням правих тенденцій, особливо в Угорщині.

"По-перше, Угорщина та Румунія весь час намагалися проводити свою політику на межі фолу, на тій українській території, де більшість становлять представники румунської чи угорської меншини. Чому я кажу, що на межі фолу, тому що ми знаємо, що в нас політизували цей процес. Ми знаємо, що в нас Конституція забороняє подвійне громадянство, але фактично немає покарання за те, що у людини є кілька паспортів. Але представники посольств та консульств цих двох держав постійно роздавали і, мабуть, роздають паспорти румунські та угорські відповідно. Те, що робили офіційний Будапешт та офіційний Бухарест, – це пов'язано більше з їхньою внутрішньою політикою, їхніми виборами, які у них наближаються і з посиленням правих тенденцій, особливо в Угорщині це відбувається. Угорщина та Румунія постійно дозволяли собі такі речі на межі фолу і не одержували роками адекватної реакції з боку офіційного Києва роками, десятиліттями. 

Заяви офіційного Будапешта та офіційного Бухареста є на межі втручання у внутрішні справи. Я вважаю, що українська влада не повинна поступатися цим великим здобутком, маю на увазі мовну статтю, але і на сьогодні поки що реакції адекватні.

Як повідомляв 5.UA, 5 вересня Верховна Рада підтримала реформу освіти, а 25 вересня закон "Про освіту" підписав Президент України Петро Порошенко. Серед іншого, відповідно до розділу нового закону про мову освіти передбачається, що від середньої школи відбуватиметься планове введення навчання державною (українською) мовою для учнів-представників національних меншин.

Газета Верховної Ради "Голос Україниопублікувала закон "Про освіту" у №178-179 від 27 вересня. Відповідно до положень закону, він набуває чинності з дня, наступного за днем його опублікування, окрім деяких положень – тобто з четверга, 28 вересня.

Своє невдоволення законом висловили МЗС Польщі, Румунії, Угорщини та Молдови. Зокрема, в Угорщині заявили, що не підтримуватимуть Україну в міжнародних організаціях. Також офіційний Будапешт заявив, що подав скарги в ООН, ЄС і ОБСЄ через український закон про освіту. Президент Молдови Ігор Додон назвав освітні зміни в Україні соромом і зневагою до нацменшин.

Попередній матеріал
Покращуючи судову систему, Україна буде підніматися в індексах свободи ведення економічної діяльності – правники
Наступний матеріал
"Тактика дикобраза" та фантомні болі Угорщини: політичний експерт прокоментував закиди сусіда щодо української освітньої реформи