Угорщина Україна
Угорщина Україна
5 канал

Погрози Угорщини та провокаційні заяви: чим не вгодив закон "Про освіту" в Україні

Євроінтеграційний процес для України буде болючим. Принаймні, цього домагатиметься офіційний Будапешт

Із такою заявою виступили у Міністерстві закордонних справ Угорщини. І все через те, що Петро Порошенко напередодні підписав Закон "Про освіту", наголосив угорський профільний міністр - Петер Сіярто. Він попередив про намір блокувати усі ініціативи та рішення щодо євроінтеграції України. 

"Угорщина блокуватиме усі кроки в інституціях Європейського Союзу, що вплинуть на подальший перебіг євроінтеграційного процесу України у межах програми Східного партнерства. Ми гарантуємо, що цей процес буде болючим для України в майбутньому", - відзначили у Будапешті.

Негативні висловлювання міністра МЗС Угорщини щодо закону України про освіту пов’язані з парламентськими виборами у цій країні, що заплановані на наступний рік. Так відреагували на заяву угорського міністра в Адміністрації Президента України. Заступник глави АПУ Костянтин Єлісєєв переконаний - такі заяви мають на меті відволікти увагу від проблем з ЄС.

"На жаль, угорська сторона замість того, щоб врегулювати цю проблему у двосторонньому форматі, вирішила йти на більш широкий формат. Але ми готові найближчим часом влаштувати двосторонні консультації, залучити експертів, щоб довести, що закон відповідає найкращим європейським стандартам", - прокоментував заступник глави Адміністрації Президента України Костянтин Єлісєєв.

Закон "Про освіту" Президент України підписав 25 вересня, хоча раніше своє невдоволення документом окрім Угорщини висловила низка країн. Зокрема - Польща, Румунія, Болгарія, Греція, Росія та Молдова. Передовсім їх обурило те, що від п’ятого класу учням шкіл усі предмети викладатимуть українською. А представникам нацменшин пропонують створювати окремі класи, де ті матимуть змогу навчатися рідною мовою.

"Ми працюємо над тим, щоб громадяни України угорського походження почувалися максимально комфортно і в ЄС, і в Україні. Більше мов - більше можливостей. Конструктив у діалозі дозволить зняти непорозуміння", - вважає міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

"Мій заклик до угорських колег, зважаючи на те, що вони зацікавлені і це в їхніх національних інтересах, щоб їхні нацменшини тут мали достойні можливості: якісної освіти, працевлаштування", - коментує своєю чергою голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Ганна Гопко.

А от міністр освіти і науки Лілія Гриневич запевнила, що мовна стаття закону "Про освіту" пройде експертний висновок Ради Європи. Вона додала, що слова критиків закону не завжди відповідають дійсності. Зокрема те, що Україна має намір закрити всі школи з мовами національних меншин.

У дошкільній та початковій школі діти нацменшин навчатимуться повністю рідною мовою, при цьому опановуючи українську. Далі поступово запроваджуватимуть певні предмети українською, пояснила очільниця Міносвіти.

Гриневич відзначила: "Мені здається, що це дуже така заява надзвичайно гостра. Вона може бути пов’язана з тим, що не до кінця зрозумілі положення закону, і тому така гостра реакція".

Нині кожен десятий учень в Україні навчається недержавною мовою. І цілковита більшість - російською. Це майже 600 шкіл. Іншими мовами - 75 румунськомовних шкіл, 71 - угорська, 5 - польськомовних та 3 молдовські.

Людмила Павленко та Сергій Барбу, "5 канал"

Дивіться також фотогалерею за темою: 

Попередній матеріал
Силовий розгін Майдану: постраждалі у суді розповіли, як у них летіли гранати
Наступний матеріал
"Вихованці системи СРСР": В Україні з'явилась нова бригада резервістів