"Тактика дикобраза" та фантомні болі Угорщини: політичний експерт прокоментував закиди сусіда щодо української освітньої реформи

В ексклюзивному коментарі журналістам 5.UA, політичний експерт Євген Магда розповів про те, чи чекати Україні суттєвих наслідків після демаршу дипломата Угорщини, а також чи зможуть погрози країни-сусіда щодо впливу на асоціацію України та ЄС перерости у реальні дії

У вівторок, 10 жовтня, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто відмовився від пропозиції українського колеги Павла Клімкіна зустрітися на Закарпатті для обговорення освітнього закону. Днем раніше, у понеділок, 9 жовтня, він відвідав Ужгород, де зустрівся з керівниками організацій закарпатських угорців та очільниками історичних церков для узгодження точок зору. Коментуючи повторну пропозицію Павла Клімкіна відвідати разом Закарпаття і обговорити закон про освіту, Сійярто заявив, що його український колега спізнився: закарпатських угорців слід було питати про їхню думку до схвалення закону. Про це повідомляє видання "Європейська правда".

В ексклюзивному коментарі журналістам 5.UA політичний екперт Євген Магда прокоментував таку поведінку угорського дипломата, а також розповів про те, чи може на різкі заяви Угорщини впливати Росія.

Те, що міністр закордонних справ здійснює дипломатичні демарші, це не свідчення сили його позицій, тому що він привертає до себе увагу не змістом, а формою своїх дій.

"Тут є кілька нюансів, які необхідно максимально чітко розуміти. Перше те, що Угорщина відчуває фантомні болі з приводу "Великої Угорщини", і таке враження, що саме Україна має відповісти за те, що було підписано у 1920 році Тріанонський мирний договір, де Угорщина втратила значну частину своїх територій. Ці фантомні болі з приводу "Великої Угорщини", до речі, впливають не тільки на угорсько-українські відносини, вони впливають іще й на відносини з іншими державами, які межують з Угорщиною, бо та, я б сказав, захищає свою ідентичність, можливо навіть сильніше, ніж це потрібно. Тобто вона використовує "тактику дикобраза" – мовляв, "ми одразу вистрелимо голками на всі боки, а ви будете змушені з нами рахуватися".

Є ще один фактор – ті заяви та звинувачення на адресу України, за великим рахунком, є і прагненням відвернути увагу від претензій, які існують всередині Європейського Союзу до рівня демократії всередині самої Угорщини. А такі претензії є. І тому це суттєво впливає, це має певні помітні наслідки і відповідно є для Угорщини достатньо чутливим. Вона, з одного боку, намагається бути помітною центрально-європейською країною, а з іншого боку вона намагається примусити з нею рахуватися", – зазначив Євген Магда.

Посил стосовно перегляду Угоди про асоціацію України та ЄС – це швидше гра на страхах Європейського Союзу, який пам'ятає, наскільки складно ця Угода далася після референдуму в Голландії.

Разом із тим, у вівторок, 10 жовтня, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що наступного понеділка на нараді міністрів закордонних справ країн-членів ЄС у Люксембурзі планує ініціювати перегляд Угоди про асоціацію з Україною. Утім, за словами політичного експерта Євгена Магди, "посил стосовно перегляду Угоди про асоціацію України та ЄС – це швидше гра на страхах Європейського Союзу, який пам'ятає, наскільки складно ця Угода далася після референдуму в Голландії".

Також Євген Магда зазначив, що у позиції Угорщини вагому роль відіграють майбутні парламентські вибори та угорський компонент імперської ментальності.

"Я б не перекладав усі проблеми, всю відповідальність виключно на Росію, попри те, що Орбан та Путін в атмосфері глибокого порозуміння один з одним спілкуються. Ні. Тут власне угорська складова є, угорський компонент імперської ментальності, і з ним треба рахуватися в який спосіб – треба про неї пам'ятати, треба вчитися українській владі, і виконавчій, і законодавчій, і президенту виступати єдиним фронтом, а не тягнути заяви одних людей в один бік, а інших в інший.

Поки у них в Угорщині парламент одноголосно, 100% засудив український закон "Про освіту". Так, це фактор парламентських виборів, які в них будуть навесні, але це є свідченням того, що це питання є чутливим, і вони активно це питання розігрують у внутрішній політиці", – наголосив Євген Магда.

Якби позиція Угорщини була сильна та бездоганна, то вони б просто без зайвого галасу сказали б Україні все, що вони думають.

За словами політичного експерта, зумівши підняти питання перегляду Угоди про асоціацію України та ЄС всередині Євросоюзу, Угорщина там навряд чи знайде підтримку в цьому питанні.

"Я так думаю, що буде намагатися Угорщина цю тему підняти всередині Європейського Союзу, але я не бачу можливостей, через які вона знайде у цьому питанні підтримку. Порушити це питання, може, і вдасться, винести на обговорення, але доля того, щоб скасувати це... Знову ж таки, вони інформаційно чітко працюють, що ці ініціативи напередодні засідання в ПАРЄ, напередодні виступу Порошенка в ПАРЄ, іде зараз підготовка до саміту "Східного партнерства" – вони б'ють по чутливих темах, намагаючись зачепити не тільки Україну, але і країни Європейського Союзу та єврочиновників для того, щоб вони теж підключалися до цього і думали, якою "Україна є страшною і неправильною" – розповів Євген Магда.

Якби позиція Угорщини була сильна та бездоганна, то вони б просто без зайвого галасу сказали б Україні все, що вони думають. А так, вони намагаються влізти в війну нервів, примусити Україну до цього і скористатися тим, що в України, на їх погляд, менший досвід у подібних протистояннях.

"Те, що міністр закордонних справ здійснює дипломатичні демарші, це не свідчення сили його позицій, тому що він привертає до себе увагу не змістом, а формою своїх дій. Якби позиція Угорщини була сильна та бездоганна, то вони б просто без зайвого галасу сказали б Україні все, що вони думають. А так, вони намагаються влізти у війну нервів, примусити Україну до цього і скористатися тим, що в України, на їх погляд, менший досвід у подібних протистояннях. Але для України це серйозний урок, як треба діяти, як треба шукати відповідну реакцію на подібні дії", – підсумував політичний експерт.

Як відомо, 5 вересня Верховна Рада підтримала реформу освіти, а 25 вересня закон "Про освіту" підписав Президент України Петро Порошенко. Серед іншого, відповідно до розділу нового закону про мову освіти передбачається, що від середньої школи відбуватиметься планове введення навчання державною (українською) мовою для учнів-представників національних меншин.

Попередній матеріал
Фахівець з мовної політики про освітній закон: "Українська влада не повинна поступатися цим великим здобутком"
Наступний матеріал
"Мій перший кілометр" - у Києві пройшов забіг для марафонців-початківців