"Україна нарешті наводить лад в різних сферах": що думають експерти про новий освітній закон

За словами експертів, реформаторський закон "Про освіту" є тим законом, якого Україна чекала чверть століття

Газета Верховної Ради "Голос України" опублікувала закон "Про освіту" у №178-179 від 27 вересня. Відповідно до положень закону, він набуває чинності з дня, наступного за днем його опублікування, окрім деяких положень – тобто вже у четвер, 28 вересня.

У законі про освіту передбачено, що діти нацменшин в Україні продовжуватимуть вивчати рідну мову, а з середньої школи починатимуть вчитися державною мовою. Якщо мова нацменшини належить до мов Європейського Союзу, можливе викладання також нею однієї або декількох дисциплін. При цьому представники нацменшин, які розпочали навчання в школі до 2018 року, продовжують здобувати освіту за старими нормами, з поступовим збільшенням кількості предметів українською мовою.

Утім, новий закон викликав хвилю невдоволення у країн-сусідів. Своє невдоволення висловили МЗС Польщі, Румунії, Угорщини та Молдови. Зокрема, в Угорщині заявили, що не підтримуватимуть Україну в міжнародних організаціях. Також офіційний Будапешт заявив, що подав скарги в ООН, ЄС і ОБСЄ через український закон про освіту. Президент Молдови Ігор Додон назвав освітні зміни в Україні соромом і зневагою до нацменшин.

У свою чергу в Україні, навпаки, вважають новий закон позитивним для української освіти. Так, доктор філологічних наук, академік АН ВШ України Лариса Масенко в коментарі журналістам 5.UA зазначила, що з підписанням нового закону є надія припинити зросійщення, яке відбувається в системі нашої освіти.

Цей закон є надією припинити зросійщення, яке зараз відбувається в системі нашої освіти.

"Дуже добре, що Президент підписав закон "Про освіту", тому що нарешті українська посяде місце, яке вона повинна займати як державна у світі. Оскільки я думаю, що в основному цей закон є надією припинити це зросійщення, яке зараз відбувається в системі нашої освіти, особливо активізувалось воно після ухвалення закону Ківалова-Колесніченка, сумнозвісного. Тепер я сподіваюся, що в сфері освіти він уже не діє і, думаю, буде нарешті наведено лад з українською мовою, оскільки відомо, що у вищих навчальних закладах, навіть у Києві, я вже не кажу про інші великі міста, де у вищих навчальних закладах дуже багато курсів читають російською мовою. Сподіваюсь, що цей закон припинить таку практику ганебну. Також знаю, що в багатьох школах міста Києва, а також у східних регіонах, південних, навіть у середній освіті  вживання української мови вже досить декоративне та умовне. І в Києві доволі часто вчителі проводять уроки українською мовою, а вже на перервах та на святкових заходах переходять на російську мову, а в деяких містах України вже всі уроки в українських школах фактично проводять російською мовою", - зазначила Лариса Масенко.

Мовою можна оволодіти тільки тоді, коли весь навчальний процес нею здійснюється, а не висмикується як один предмет.

"Щодо мов національних меншин ідуть суперечки. Я знову ж таки вважаю, що це правильно, що в школах національних меншин вводитиметься українська мова з 5-го класу. Знову ж таки, абсолютно неправильною вважаю норму, наприклад в угорських і румунських школах, те, що зовсім не навчалися державною мовою, а вивчали тільки як предмет. Мовою можна оволодіти тільки тоді, коли весь навчальний процес нею здійснюється, а не висмикується як один предмет. І що у нас виходило, що діти-випускники угорських цих шкіл, або румунських, вони ж не могли вступити у вищі навчальні заклади в Україні. То чи готуємо ми громадян України згідно зі старим законом? А новий спрямований на те, щоб національні меншини стали повноцінними громадянами України, оскільки володіння державною мовою - це власне основа держави. Крім цього, вони будуть мати можливість вступати у вищі навчальні заклади на всій території України. Тому я взагалі не бачу причин для такого занепокоєння, яке виявляє та ж сама Угорщина та Румунія. Ми маємо стояти на своєму, ми маємо захищати своє право виховувати українську ідентичність і громадян України", - додала Лариса Масенко, коментуючи обурення країн-сусідів освітнім законом України.


Разом із тим співкоординатор руху "Простір свободи" Тарас Шамайда у коментарі журналістам 5.UA наголосив, що освіта є головним фундаментом у розвитку будь-якої держави. За його словами новий освітній закон є справді реформаторським, якого Україна чекала чверть століття.

Нинішній закон про освіту він докорінно змінює систему освіти, він піднімає соціальний статус, він дає більше автономії, можливості для самоврядування освітніх закладів і взагалі інші зовсім підходи до освіти.

"Закон "Про освіту", який сьогодні опублікований в газеті "Голос України", а завтра набуває чинності є справді реформаторським законом, якого Україна чекала чверть сторіччя. Попередній закон був прийнятий ще в часи Радянського Союзу, в останні місяці Радянського Союзу і нинішній закон про освіту докорінно змінює систему освіти, він піднімає соціальний статус, він дає більше автономії, можливості для самоврядування освітніх закладів і взагалі інші зовсім підходи до освіти. Тому це початок важливої освітньої реформи, а країна, яка збудує нормальну якісну освіту, вона збудує і нормальне майбутнє. По суті, освіта - головний фундамент у розвитку будь-якої держави", - розповів Тарас Шамайда.

Дуже важливим аспектом є те, що нарешті утверджується українська мова в освіті.

"Ну і, звичайно, дуже важливим аспектом є те, що нарешті утверджується українська мова в освіті. Нарешті проводиться відповідність з Конституцією, мова освітнього процесу. Тому що досі було так, що на папері заклади були ніби-то україномовні, а по-суті, від садочків до університетів масово ігнорувалося, у багатьох закладах відбувалася русифікація, незважаючи на те, що вже чверть сторіччя існує незалежна українська держава. Не кажучи вже про те, що існували цілі мовні анклави, де навчання велося фактично повністю від першого до останнього класу, всі предмети читалися російською, угорською чи румунською мовою. І внаслідок цього, діти, які закінчували ці школи дуже погано складали ЗНО, вони не могли вступати у виші, вони, по-суті, залишалися відокремленими від ринку праці та ринку вищої освіти. Тепер цьому буде покладено край", - додав Тарас Шамайда та зазначив, що обурення, наприклад, Росія висловлює обурення українським мовним законом через власні імперіалістичні "замашки".

Просто Україна наводить лад в різних сферах свого життя і в цьому разі у шкільній освіті.

"Далеко не всі країни однаково реагують. Наприклад, ми не чули серйозних проблем з боку, наприклад, Словаччини чи Білорусі. Те, що Росія так реагує - це природно, тому що Росія має імперіалістичні такі замашки і власне боротьба проти української мови, боротьба за штучну русифікацію України, вона сторіччями є однією з основ московської політики.  Що стосується реакції Угорщини, то причини треба шукати не в українському законі, причини треба шукати в самій Угорщині", - розповів експерт та наголосив, що зараз  Україна наводить лад в різних сферах свого життя і в цьому разі у шкільній освіті. І насправді цей закон в частині навчання мовами меншин та державною мовою є в інтересах, зокрема і тих самих меншин. 

Варто зазначити, що коментуючи реакцію сусідніх держав на реформу освіти та питання мови викладання, український громадський діяч, правозахисник, засновник громадської ініціативи "И так поймут!" Роман Матис зазначив, що це є не що інше, як "чиста політика".

Як повідомляв 5.UA, у міністерстві закордонних справ Угорщини виступили із заявою про те, що Україна може забути про євроінтеграційний процес. Угорський профільний міністр Петер Сіджарто наголосив – це позиція офіційного Будапешта через ухвалений в Україні освітній закон.

Рішення Президента Петра Порошенка підписати документ чільник угорського МЗС назвав "ганебним". Тож в Угорщині пообіцяли надалі блокувати усі ініціативи та рішення щодо інтеграції України та Європейського Союзу.

Попередній матеріал
Вибір гуртка: як не позбавити дитинства і реалізувати потенціал
Наступний матеріал
Мистецтво пивоваріння: цікаві відомості про хмільний напій