церква Спаса на Берестові
церква Спаса на Берестові 5 канал

"Такого в Україні більше немає": у Києві нарешті реставрують храм, побудований Мономахом

Читайте російською
Церква Спаса на Берестові вже півтора десятка років закрита для відвідувань і не функціонує

Храм, який будував князь Володимир Мономах, а після руйнації монголами відновлював Петро Могила. В Києві реставрують церкву Спаса на Берестові, яка більше десятка років була закрита для відвідувачів. В унікальній пам'ятці давньоруського та барокового мистецтва побував кореспондент "5 каналу".

Церква Спаса на Берестові – один з київських храмів, що своєю історією сягає давньоруських часів. Уже років 15 він не функціонує. Як культова споруда та музейний об'єкт він був зачинений для відвідувачів і стояв пусткою.

Утім, зараз поблизу пам'ятки кипить робота. Починаючи із 2017 року, тут поступово відремонтували покрівлю та фасад, проклали інженерні мережі та відновили елементи, які зносилися за багато років, а на заміну – не було коштів.

"Дерев'яні конструкції стали непридатними. Обрешітка була трухлява. Багато було дірок в покрівлі, вона була аварійна і вона не використовувалася. Зараз є кошти інвесторів", – уточнює начальник відділу реставраційних робіт Києво-Печерського заповідника Анатолій Овчар.

На ці кошти, зокрема, обладнають дренажну систему церкви. Перед її прокладенням територію дослідили археологи. На ній зафіксували поховання XV-XVIII століть із несподіваними знахідками.

"Дуже цікаві поховальні конструкції. Деякі поховання, могильна яма, викладена фрагментами плінфи – давньоруської цегли. Ніби імітація якогось ящика кам'яного або саркофага. Для періоду пізнього середньовіччя і модерну ми вперше бачимо таку конструкцію", – дивується завідувач сектора археології Києво-Печерського заповідника Сергій Тараненко.

За час роботи археологи виявили понад тисячу окремих знахідок – як у похованнях, так і в культурному шарі ґрунту. А найціннішою історичною пам'яткою церкви дослідники називають її фрески. Тут є робота давньоруських майстрів на межі XI-XII століть і живопис періоду пізнього середньовіччя.

"Найцінніший ансамбль фресок – це 40-ві роки XVII століття. Пам'ятка поствізантійського живопису. Пізня візантійська традиція на наших теренах. В Україні більше немає таких пам'яток. А в Греції, на Афоні, в Македонії є аналогічні", – наголошує начальник відділу вивчення спадщини Аліна Кондратюк.

Чимало давніх фресок потребують уваги реставраторів – роботи давніх майстрів часто замальовувалися пізнішими авторами, і тепер найдавніший живопис потрібно обережно розкрити. Але передусім – врятувати від руйнування.

Основні роботи навколо та всередині церкви майстри планують завершити до осені. А ось кошти на відновлення фресок науковцям ще потрібно знайти.

Петро Троць, Ігор Костюк, "5 канал"

Попередній матеріал
Прокуратура відновила досудове слідство у справі Саакашвілі: що відомо
Наступний матеріал
Чи можна реформу освіти вважати незворотною – Гриневич оцінила

Нове життя старих дверей: активісти започаткували ініціативу "Франківськ, який треба берегти"

"Чи є там Шевченко?": картину близького друга Кобзаря повернули до Андріївської церкви

Колись мешкав геній, нині – безхатьки: чому в Києві руйнується легендарний будинок Сікорського

У Львові відновлюють унікальну картину французького художника: реставратори про тонкощі процесу

Відновлення у розпалі: на якому етапі процес реставрації Андріївської церкви

Просто на очах пацієнтів: як у львівській поліклініці реставрують унікальні фрески