Домашнє відео Гітлера: яким бачила диктатора дружина

Адольф Гітлер 5 канал / Машина часу
Детальний розбір приватних зйомок німецького тирана Адольфа Гітлера

Січень 2021-го, опозиційний російський "Фонд боротьби з корупцією" випускає масштабне розслідування про таємний палац Володимира Путіна. Відеоверсія цього розслідування стає сенсацією. За перший тиждень її переглянули 100 млн осіб. Інтернет переповнився цитуваннями й жартами з приводу небаченої та надмірної розкоші, якою тішить себе колишній кадебешник.

Відбулася найбільша десакралізація образу російського правителя. Адже ставлення навіть до найстрашнішого тирана й агресора змінюється на зневагу та презирство, якщо дізнаєшся, що він у віці під 70 облаштував собі таємний стриптиз-клуб, накупив ігрових автоматів минулого століття й будує якусь несусвітню аквадискотеку.

Ця зміна ставлення стала очевидною на перших акціях протесту в Росії 2021 року. Люди вийшли на вулиці з йоршиками для унітазу. Це новий образ Путіна. Адже тепер усі знають, що йоршик у його туалеті – золотий, ціною майже в тисячу доларів. Побут диктаторів – це важливо й дуже пізнавально. "Машина часу" покаже приватне життя іще одного узурпатора – Адольфа Гітлера.

Двадцяте століття - багате на кривавих тиранів. Нинішні деспоти нищать людей тисячами, а їхні попередники - вбивали мільйонами. І при цьому вони десь жили, їли та спали, когось любили і чогось боялись. І на межі століть виявилося, що ми можемо на власні очі побачити справжнє домашнє відео одного із них.

Найбільшими масовими вбивцями минулого століття були Сталін і Гітлер. Знімати першого в неофіційній чи домашній обстановці було суворо заборонено. А от другий такої заборони накласти не зміг, бо фюрера знімала його кохана дівчина і майбутня дружина.

До і під час війни про Єву Браун і її роль у житті Гітлера не знав майже ніхто поза верхівкою третього Райху. Інформація про неї почала з'являтись уже після перемоги союзників у Другій світовій. Вкрай уривчаста й суперечлива.

Адольф Гітлер
Адольф Гітлер5 канал / Машина часу

Широкому загалу вона стала відома через художні фільми про війну. Її зображали хто як хотів, згідно зі смаками автора та аудиторії. Так, у радянській кінострічці 1949 року "Падіння Берліна" Єва Браун – зла й фанатична нацистка. У кіноепопеї "Звільнення", знятій 20 років по тому, вже не така зла, але все ще фанатична нацистка. В американському фільмі "Бункер" 1981 року, з блискучим Ентоні Гопкінсом, Єва – безтурботна блондинка, яка змирилася зі своєю долею. У німецькому "Бункері" 2004-го дружина Гітлера закочує гучні гулянки на тлі загибелі імперії. А у російському "Молоху" Єва взагалі бігає по резиденції голою й дає Гітлеру ногою по дупі. Однак найкраще і найповніше показала себе і своє життя з тираном сама Єва Браун. Вона захоплювалася кінозйомкою, зокрема й кольоровою. Тож і показала своє життя із диктатором не в чорно-білих тонах.

Історія особистого відеоархіву Єви Браун – справжній детектив. Плівки знайшли союзники одразу після війни. Частину – використали у пропаганді, а потім забули на довгих 30 років.

Свої кінозамальовки коханка й майбутня дружина Адольфа Гітлера знімала з 1936-го до 1941 року. Це були її найщасливіші роки – з переїзду до гірського маєтку фюрера до перших поразок Німеччини на фронтах Другої світової. За цей рік Вермахт не зумів зайняти Москву на півночі й Каїр на Півдні. Союзна Японія замість вдарити з тилу по більшовиках напала на США. Німеччина втратила всі шанси на перемогу. А ще цього року у Берліні народився Лутц Беккер – майбутній режисер та художник. На початку 70-х він шукав відеоматеріали для свого фільму про Гітлера, під символічною назвою "Двоголовий орел". Беккер натрапив на американську та британську післявоєнну хроніку із незвичайними кадрами гітлерового побуту. Потім на очі йому потрапили фото Єви Браун з камерою в руках. Лутц зрозумів: десь в архівах лежить невідомий скарб – приватне відео Єви Браун, зняте не для воєнної чи партійної пропаганди, а для себе та свого коханця. 

Довгі роки він шукав ці плівки у всіх кіносховищах світу, але в каталогах вони не значилися. Лутц добрався до складів Національного управління архівів та документації США із відбракованими матеріалами й перерив їх вручну. І таки знайшов. Це був цілий набір кіноплівок нестандартної ширини – 16 міліметрів. На першій же плівці – Гітлер і його поплічники в домашній атмосфері, жартують і п'ють чай. Незвичайні великі плани убивці мільйонів. На одному з кадрів у вікні відбивається оператор, точніше операторка. На іншій плівці з'являється авторська назва усієї колекції – "Колоритна кінопрограма Єви Браун". Ці кадри стали сенсацією. Найкраще збережені з них одразу ж потрапили в документальні фільми. Німі сюжети навіть озвучили, розпізнавши по губах, що говорять персонажі. У 2012 американські архівісти розпочали реставрацію та оцифрування всієї колекції гітлерового домашнього відео. Нарешті у 2019-му Національне управління архівів виклало усю цю "колоритну кінопрограму", як назвала її авторка, в загальний доступ.

З походженням відео зрозуміло – про цю сенсацію вже написали чільні світові ЗМІ. Тепер давайте розберемося з іншим: звідки взялась ця дівчина з камерою, якій посміхався один із найбільших убивць в історії людства. У кінці 20-х років юна донька вчителя Фріца Брауна влаштувалась помічницею до фотографа Генріха Гофмана у Мюнхені. Одним із клієнтів фотоательє був загадковий пан Вольф. Він знімався багато, відшліфовуючи власний образ для пропаганди. Згодом виявилося, що Вольф – партійний псевдонім Адольфа Гітлера, тоді ще просто ветерана війни та перспективного політика. 

На публіці він був різким та агресивним, тому противники Гітлера називали його "біснуватим фюрером". Але в побуті він говорив напрочуд приязно. 40-річний Гітлер одразу почав виявляти симпатію до 17-річної Єви. Він обсипав її дрібними подарунками й вишукано запрошував до опери. Попри взаємну приязнь, жодних інтимних стосунків між ними не було аж до початку 30-х. Гітлер із головою поринув у політику – займався виборами й покинув усіх своїх пасій напризволяще. У 1931-му застрелилася його коханка Гелі Раубаль, а у 1932-му це саме спробувала зробити Єва Браун. Тільки тоді нацистський фюрер нарешті звернув увагу на дівчину, якій уже виповнилося 20. Він спочатку зняв, а потім купив їй квартиру Мюнхені, а у 1936-му – подарував невелику віллу на околиці баварської столиці.

"Майн Кампф"
"Майн Кампф"5 канал / Машина часу

Саме на мюнхенській віллі Єва почала знімати своє життя, часто на небачену тоді кольорову кіноплівку. Ось вона з друзями виїжджає на велопрогулянку. Всі ведуть себе невимушено й намагаються повидурнюватися перед об'єктивом. Камеру по черзі тримають вона або її сестра Ільза. Жодної охорони чи супроводу немає. У Берліні Гітлер виділив для Єви апартаменти прямо біля свого кабінету в Імперській канцелярії. Вона часто потайки прямо з вікна знімала урочисті події за участі свого коханця. У 1936-му, на четвертому році свого дивного роману, Єва Браун нарешті переселяється до Гітлера, в його нову резиденцію в Баварських Альпах – Берґхоф. Вона продовжує знімати все, що там відбувається.

На третьому році правління у Гітлера з'явився свій таємний маєток. До путінського розмаху йому було далеко – палац нацистського фюрера не дотягував навіть до Межигір'я Януковича. Але історія резиденції, як у всіх диктаторів, оповита густим шлейфом зловживань і корупції. Адольф Гітлер був доволі небідним правителем. Він був автором бестселера – славнозвісної книги "Майн Кампф", яка публікувалася по всьому світу й приносила мільйонні прибутки. Як належить у таких випадках, він написав сіквел – так звану "Другу книгу", яка мала не менший успіх. А ще він із Генріхом Гофманом придумав цікавий хід – обкласти процентами кожну комерційну публікацію студійних знімків фюрера. Тому Гітлер і його фотограф отримували велетенське роялті з кожної марки, листівки чи журналу з обличчям Гітлера.

Однак до узурпації влади Гітлер вкладав свої гроші у партійний фонд – на робочі потреби. А після 1933-го року все пішло навпаки – фонд збагатився величезними коштами від держави, симпатиків та залежного бізнесу й почав працювати вже на самого диктатора. У 20-х Гітлер знімав віллу в Баварії у вдови бізнесмена Вінтера. У 1933-му нацисти таємно підпалили Рейхстаг. Це викликало в суспільстві страх та істерику, на хвилі чого Гітлер зумів незаконно об'єднати посади президента й канцлера, узурпувавши владу в країні. А у вдови Вінтер водночас загадково згоріла фабрика, й вона була змушена продати маєток диктатору. Далі до справи взявся партійний секретар Гітлера Мартін Борман. Він із партійної каси оплатив перебудову невеликої вілли Вінтера на великий триповерховий палац Гітлера.

Адольф Гітлер
Адольф Гітлер5 канал / Машина часу

Маєток і прилеглі території офіційно записали на Бормана. Навіщо це було робити Гітлеру, незрозуміло. В умовах нацистської диктатури й цензури ніхто і так би нічого не дізнався. Бергхоф добудовувався і поглинав імперські фінанси весь час правління Гітлера. Достоту як палац Путіна. До нього прибудували казарми для 2 тисяч охоронців – елітного батальйону СС із полку особистої охорони Адольфа Гітлера. Щоб туди потрапити, треба було надати документи про бездоганне арійське походження семи поколінь своїх предків. Тому самого фюрера туди б не взяли, адже його генеалогічне дерево обривається вже на дідусях. 

До палацу прибудовують гостьові будиночки для найбільш близьких до Гітлера людей. Місцевих мешканців, які псують фюреру гірський пейзаж, навпаки, виселяють геть, їхні житла зносять. Територія маєтку розростається, для Гітлера влаштовують городи і теплиці, вирощують овочі і фрукти для столу диктатора. Винзаводів, як у Путіна, йому не треба, адже Гітлер майже не п'є, лише зрідка келих пива до обіду чи вечері. Зоопарки й тваринні ферми, як у Януковича, йому теж не потрібні – м'яса фюрер теж не їсть, він вегетаріанець.

Але коли диктатор починає будувати палац, то зупинитися йому вкрай важко. Тому напередодні війни, у 1939-му, на вершині гори над Бергхофом з'являється ще так званий "чайний будиночок" під неофіційною назвою "Орлине гніздо". Краєвиди там справді наче з пташиного польоту. До будиночка прокладають автодорогу із тунелями в скелях та доріжку для пішоходів. Це все коштує 30 мільйонів марок – колосальна сума на той час. На ці гроші можна було б спорядити дві танкові дивізії на додачу до всього 5 наявних у Вермахті. Але ні, це було б не по-диктаторськи.

Цілком імовірно, що через багато років ми побачимо домашні відео Путіна та Януковича, зняті їхніми коханками, адже зараз це зробити дуже просто. Та це справа майбутнього.  

Попередній матеріал
Як Росія тестує свій "Супутник V" в окупованому Криму та хто вже постраждав від "вакцини" окупанта
Наступний матеріал
Усі диктатори – однакові: якими були домашні відео Гітлера
Loading...