Так, із майже 900 тис. мешканців у визволеному 6 листопада 1943 р. Києві залишилося близько 180 тисяч людей. Це ті, кого не знищили німці, не вигнали на примусові роботи в Німеччину, ті, хто не загинув на фронті і, звісно, хто не встиг або не зміг евакуюватися. Щодо військових втрат, то визволення Києва коштувало життя понад 417 тис. армійців.
1. Проводи студентів-добровольців із сільськогосподарського інституту Києва на захист столиці, 1941 рік.

2. Мешканці Києва готують вогневу позицію на першій оборонній смузі, 1941 рік.

3. Підрозділ німців на марші повз зруйнований вибухом старий арсенал на Печерську, 20 вересня 1941 року.

5. Перші німецькі підрозділи в Києві, центр міста, вересень 1941 р.

6. Київ під час окупації.

7. Відправка гастарбайтерів до Німеччини, Київ, 1942 рік. Масова відправка людей до Німеччини почалася навесні 1942 р., коли після провалу бліцкригу 1941 р. там виник дефіцит робочих рук. Німці викрадення радянського населення називали вербуванням, і до квітня 1942 р. на роботу в Німеччину дійсно відправляли в основному добровольців. Окупаційна влада розгорнули широку агітаційну компанію, обіцяючи людям щасливе життя в Третьому рейху.
8. Київ під час окупації.

9. Працівник рейхсміністерства окупованих східних територій роздає прапорці зі свастикою киянам під час святкування другої річниці вступу до міста німецьких військ. 19 вересня 1943-го. Через півтора місяця до Києва повернеться радянська влада.

10. За час окупації було зіграно кілька футбольних матчів між футболістами київського "Динамо" і командами низки німецьких військових частин. Пізніше радянська пропаганда на підставі цих подій створила міф про т. зв. "матч смерті". Так, усі київські футболісти пізніше загинули – це історичний факт. Але кожен із них загинув через різні причини. Насправді німці все київське "Динамо" безпосередньо за виграш у німецької футбольної команди не розстрілювали.

11. Німецька кулеметна точка на правому березі Дніпра (схоже, у Києві) – частина Східного Валу (оборонної лінії Пантера-Вотан,частково збудованої нацистами 1943 р. на Східному фронті, яка слугувала німецькій армії тиловим рубежем. Перша частина назви пов'язується з короткою північною ділянкою між Чудським озером та Балтійським морем побіля Нарви, друга – з давньогерманським богом).

12. Наступ радянських військ на Київ – переправа через Дніпро, 1943 рік.
13. Радянські десантники, 1943 рік.

14. Вуличний бій у Києві. Листопад 1943 року.

15. Вид на зруйнований Хрещатик зі сторони вул. Прорізної.

16. Такий вигляд мав нинішній Майдан Незалежності в 1943-му. Знято від нинішнього готелю "Україна". Посеред площі стоїть колишня міська дума, зараз на її місці – фонтани.

17. Хрещатик, знищений радянськими диверсантами і німецькими окупантами.

18. Радянські танки на Хрещатику. Позаду видно фасад ЦУМу. Листопад 1943 р.

19. Відбудова Києва відбувалася зусиллями рабської праці. Враховуючи, що до кінця окупації в місті лишилося переважно недієздатне населення – жінки, діти і люди старшого віку. До того ж наближалася зима...
Читайте також: "Всюди культ "великоросійського преобладанія": гнівний лист до ЦК КПУ – чому його автор спалив себе на Хрещатику