Загибель Колківської республіки: як українські повстанці протистояли Третьому Райху

Колківська республіка 5 канал / Машина часу
Як українська мінідержава воювала з усім Тисячолітнім Райхом

Гітлер не міг обійтися без українського хліба. Тому повстанська республіка була приречена зіткнутись із усією міццю Третього Райху. Нацистський фюрер прислав на Волинь свого головного спеціаліста з боротьби з партизанами, а ще – цілу дивізію СС на чолі зі своїм майбутнім зятем.

Командувачем усіх антипартизанських сил Райху, чи то пак "шефом з’єднань для боротьби з бандами", був генерал СС Еріх фон дем Бах. Походив він із неарійської родини кашубів – це поморська етнічна група поляків. Справжнє його прізвище було фон Зелєвскі, але у 1940-му році він його змінив на більш німецьке.

"Він приховував своє походження. Якщо не помиляюсь, у нього здається сестра одружилась з євреєм. Але він дійсно очолював війну проти українських партизанів. Очевидно, це в умовах українсько-німецького конфлікту, українсько-радянського і ще паралельно був українсько-польський. І очевидно, він будучи польського походження людиною, мав симпатії до польського населення. І це додавало негативу в ці стосунки", зазначив історик Андрій Дуда.

Нацисти всіляко сприяли утворенню підрозділів польської поліції та самооборони на Волині, й цим перетворювали українське повстання на війну всіх проти всіх. За допомогу окупантам повстанці атакували польські колонії, а ті проводили відплатні акції. Втручання червоних партизанів і польського підпілля погіршувало ситуацію, й це вилилось у Волинську трагедію.

"Дехто подає її як боротьбу УПА, злочини УПА. Насправді йдеться про етнічну війну. Про українсько-польську війну. Де реально села воювали з селами. Хочу нагадати, що завжди за окуповану територію несе відповідальність окупант. Німецька влада, яка окупувала Волинь, була зобов’язана не допустити українсько-польських зіткнень", – наголосив Дуда.

В розпал подій Провід ОУН роз’яснював: нацисти не те що не запобігли етнічному конфлікту на Волині, вони його свідомо провокували й сіяли хаос. А українці та поляки, обтяжені старими й новими образами, з готовністю велися на провокацію. Поки вони витрачали сили на взаємну різанину, нацисти накопичували сили. Уже влітку фон дем Бах зміг кинути проти повстанських республік фронтові частини, найбільшою з яких була 8-ма кавалерійська дивізія СС. Її командиром був майбутній "зять фюрера" – генерал СС Герман Фегеляйн.

Волинь
Волинь5 канал / Машина часу

"Як кажуть у Західній Україні, він був швагром Гітлера. Так умовно можна сказати. Єва Браун мала сестру, з якою він був одружений. І він дійсно очолював дивізію СС, яка дуже короткий час була присутня на Волині й воювала проти української партизанки. Єдине, на чому я наголошую, що це була армія, що це були не просто поліційні підрозділи, а армія, яку застосовували проти повстанців", – пояснив Дуда.

Фон дем Бах розпочав масштабний наступ. Масово застосовував авіацію, що для партизанської війни було рідкістю. Найбільше втрат від бомбардувань зазнали цивільні – загинуло до півтори тисячі осіб. Повстанців вдалось витіснити лише з кількох сіл, зокрема спалити Антонівці.

"До серпня 1943 року, коли нацисти провели антипартизанську операцію, це село було центром повстанської республіки, поки німці не знищили його", – зазначив історик Ігор Бігун.

На цьому літній наступ фон дем Баха несподівано вичерпався. У нього відібрали дивізію СС Фегеляйна – її кинули на фронт. Другий козачий полк із російських колаборантів був повстанцями розбитий, з нього залишився один батальйон. Сили УПА, навпаки, зростали за рахунок перебіжчиків зі "східних легіонів" Вермахту й добровольців із визволених районів. Курінь "Рубашенка" перетворився на полк "Котловина". Колківська республіка вистояла.

"Колківська республіка була потужною, й недарма німецька розвідка радила залучити такі потужні сили Принаймні авіація, артилерія не так часто використовувалися німцями в подібних операціях", – додав Дуда.

Баха позбавили командування й перевели в Карпати боротися з рейдом червоного партизанського з’єднання Сидора Ковпака. Замість нього прибув головний фюрер СС і поліції в окупованій Україні Ганс Прюцманн і засипав командування панічними донесеннями. Мовляв, повстанці не те що не знищені – вони наступають. Ситуація на фронті для Третього Райху в цей час стрімко погіршується. На Сході провалюється останній стратегічний наступ Вермахту – битва на Курській дузі. На Заході союзники висаджуються на Сицилії й наступають углиб Італії. Німеччина воює на два фронти, але все одно знаходить сили для нового удару по Колківській республіці.

Волинь
Волинь5 канал / Машина часу

"Для німців це була без сумніву проблема ресурсів. Тим більше це було недалеко від Луцька. Бо те, що ми називаємо Колківська республіка – Колки, Ківерці, Маневичі. Тобто територія близька до Луцька, й для німців це була звичайно серйозна проблема. Без сумніву, і ресурси, і сам прецедент. Колки створювали прецедент", – уточнив Дуда.

Гітлеру було вкрай важливо відновити вивезення українського хліба, а ще – показати всім поневоленим народам, що повстання проти кривавого нацистського режиму веде тільки до ще більшої крові. Тому невдовзі після першої поразки окупантів Німецько-Українська війна спалахнула з новою силою.

Попри воєнну скруту, новому командувачу знову дають потужні сили, включно з бронетехнікою, авіацією та десантниками. Після невдалого "літнього наступу фон дем Баха" на Волині розпочинається "осінній наступ Прюцманна".

"На початку листопада нацисти провели велику антиповстанську операцію, в ході якої вони практично знищили Колківську республіку. Це відбулося 3 листопада 1943 року. Ця операція була настільки масштабною, що вона зафіксована в численних документах, радіограмах радянських партизанів", – наголосив Бігун.

"Рубашенко" вирішив не здавати столицю республіки без бою й підготувався до оборони. Нацисти, своєю чергою, надумали оточити й повністю знищити оборонців. 

"На Колки наступали з трьох сторін. З півночі наступала експедиція, яка, за даними радянських партизанів, налічувала 90 одиниць техніки – автомобілів, танкеток. Оціночно там брало участь близько 2 тисяч солдатів. Так само інша колона наступала з південного сходу. І крім того, наступ прикривали 4 літаки, які скидали бомби. Вони ще й скинули повітряний десант. Таким чином, наступ ішов із трьох сторін", – уточнив Бігун.

Знищити загін "Котловина" нацистам не вдалося. Але Колківська республіка, вистоявши під ударами ворога довгих шість місяців, була знову окупована нацистами.

"Кілька сотень, за іншими даними, 500 мирних мешканців загинуло внаслідок цієї каральної операції. Підрозділам УПА, звичайно, зі втратами вдалось відступити й прорватися в довколишні ліси. Навіть був факт, там же розташовувався повстанський госпіталь, то медперсоналу терміново довелося переправляти поранених через річку Стир", – зазначив Бігун.

"Були великі втрати й серед німців. Я не вірю в деякі дані УПА, що там загинуло кілька тисяч німців, але принаймні втрати теж були великі", – додав Дуда.

Прикметно, що командування УПА не оцінило героїзму оборонців Колок, адже приймати бій із переважаючими силами ворога суперечить логіці партизанської війни. Повстанці могли вистояти перед чисельною перевагою противникаа, але перевага есесівців у бойовій техніці була абсолютною. Героїзм не допомагає проти авіації й гармат. Про цей досвід боротьби з нацистами сам "Рубашенко" розповів радянським слідчим через 10 років після падіння Колок.

"Рубашенко" говорив на допиті про те, що на нараді в Клима Савура (Клячківського), фактичного командувача УПА, було критично оцінено Колківську республіку. Мовляв, там було залучено велику кількість людей, що дало можливість німцям залучити авіацію та артилерію й знищити багато повстанців та цивільне населення. Що ніби вони, як би сказали сучасною мовою, підставили цивільне населення", – пояснив Дуда.

Колківська республіка загинула, але війна на цьому не закінчилася. Герої та антигерої цієї драми провели ще немало боїв, і навіть кілька разів мінялись місцями. Але зрештою історія відновила справедливість у притаманний їй химерний спосіб. Українські повстанці добре знали своїх ворогів. Зокрема й тому, що ті постійно засипали їх своїми іменними пропагандистськими листівками.

"Відомі листівки за підписами німецьких генералів. Зокрема, генерала фон дем Баха влітку 1943 року. Пізніше восени нацисти засипали Волинь листівками за підписом генерала Прюцманна – обергрупенфюрера СС, який був вищим керівництвом на території рейхскомісаріату Україна", – зазначив Бігун.

Кат Колківської республіки Ганс Прюцманн незабаром втратив свою посаду через наступ більшовиків. Із залишків підвладних есесівців і поліціянтів він сформував бойову групу й пішов на фронт. Але невдало – влітку 1944-го група "Прюцманн" була вщент розбита. Щоб підтримати бойового товариша, райхсфюрер СС Генріх Гімлер нагородив його орденом Німецького хреста в золоті.

Ганс Прюцманн
Ганс Прюцманн5 канал / Машина часу

Як цей начебто придушений повстанський рух провоював іще 10 років,та який урожай нацисти змогли зібрати в листопаді, зрозуміти важко. У кожному разі, невдовзі після нагородження, у вересні 1944-го, Прюцманн сам отримав наказ стати повстанцем. Йому доручили створити нацистський партизанський рух під пафосною назвою "Вервольф" – "Вовкулака". Рух мав руйнувати тил союзників у разі їх проникнення на територію Райху. Однак призначення свого не виконав – був офіційно розпущений одразу після самогубства Гітлера. Окремі загони "Вервольфів" здійснювали диверсії й теракти ще більш ніж рік без жодного плану та єдиного командування. Головного "вовкулаку" Прюцманна спіймали британці, але він встиг отруїтися прихованою ампулою цианістого калію. "Зять Гітлера" Герман Фегеляйн не дожив і до полону.

"Його доля склалася трагічно, як для тих часів. Він був у близькому оточенні Гітлера до останнього часу. І в стані депресії він таємно виїхав із бункера Гітлера до себе додому. І потім його знайшли послані Гітлером есесівці нетверезим, у цивільному одязі. І його за наказом Гітлера розстріляли. Доправили в бункер і розстріляли", – розповів Дуда.

Історія його колеги Еріха фон дем Баха у 1945-му не закінчилася. Він встиг придушити Варшавське повстання польського підпілля, під час якого було вбито до 200 тис. цивільних. Повоював на фронті, втім невдало, як і Прюцманн. Дожив до Нюрнберзького трибуналу, але засуджений не був. Він погодився співпрацювати зі слідством і активно викривав своїх колишніх ватажків. А щоб розчулити слідчих, згадав своє польське прізвище. Фон дем Баха відпустили, але згодом засудили вже у ФРН за позасудові вбивства німецьких громадян у 30-х роках. Колишній есесівець помер у тюрмі в 1972-му.

Еріх фон дем Бах
Еріх фон дем Бах5 канал / Машина часу

Нюрнберзького трибуналу не пережив заступник генпрокурора СРСР Микола Зоря. Він представляв позицію Кремля у двох дражливих питаннях – очорненні УПА та перекиданні вини за катинський розстріл на німців. Обидві справи ганебно провалив. А коли не зміг запобігти ще й озвученню деталей пакту Молотова-Ріббентропа під час трибуналу, був знайдений у своєму готельному номері з простреленою головою.

Найдовше з усіх героїв нашої драми провоював повстанець "Рубашенко" – як проти нацистів, так і проти комуністів.

"Доля "Рубашенка" була колоритна. І сумна, і колоритна. Він дуже активно воював. Коли подивитися, скільки було сутичок під його керівництвом, це група "Котловина", такої інтенсивності не кожен військовий підрозділ витримає. Я не кажу вже про партизанку. При чому "Рубашенко" – це музикант. Людина, яка мала нахил до музики й мріяла поступити до музучилища або консерваторії. Тобто людина творча. Але і в своєму підрозділі, і всюди, де він працював, у нього все було дуже дисципліновано", – пояснив Дуда.

Улітку 1945-го Степан Коваль "Рубашенко" дослужився до заступника Західної військової округи УПА. Однак коли у штабі виявили агента НКВС, став підозрюваним. Його заарештувала Служба безпеки ОУН, але досвідчений боєць вирішив не чекати вироку.

"Рубашенко" сам виконував функції керівника охорони кількох сотень людей. За сучасними мірками він пройшов підготовку спецпризначенця. Тобто він був дуже підготовленою людиною й зміг втекти від есбістів. Ніхто не знає, як це трапилося. Я тільки можу собі уявити, наскільки це було складно, але він утік", – додав Дуда.

Підпільник не пішов здаватись окупантам, тобто підозри СБ були марними. Натомість він роздобув підробні документи й зумів видати себе за депортованого з Польщі селянина. Повернувся до юнацького захоплення – музики. Спочатку керував церковним хором, а згодом став директором будинку культури Станіславівського району в селі Микитинці, на околиці сучасного Івано-Франківська. Неодноразово нагороджувався радянськими грамотами. Паралельно невгамовний підпільник керував колективом народної пісні "Первоцвіт", який існує й досі. Чекісти розконспірували "Рубашенка" вже після смерті Сталіна. Він багато розповів слідчим про свою боротьбу проти обох окупантів і отримав 10 років таборів. Однак і там не пропав.

"У 1954-му, якщо не помиляюся, його арештували й судили. Він уже не довго сидів. Він сидів 2,5 роки. І вийшов, до речі, достроково за зразкову поведінку", – уточнив Дуда.

Коваль-Рубашенко пережив усіх своїх ворогів, дочекався загибелі обох ворожих імперій – коричневої та червоної – і помер аж у 2001 році. На стіні будинку культури, в якому працював повстанець, йому встановили пам’ятну дошку. А історія Колківської республіки залишилася найвагомішим аргументом проти кремлівської пропаганди.

"Цей факт дуже неприємний для тих, хто заперечував війну УПА з німцями. Бо саме на Волині розгортається потужна боротьба з німцями, де залучені тисячі з обох сторін", – зазначив Дуда.

Німецько-Українська війна – один із найменш відомих і найбільш оббріханих конфліктів Другої світової. Гітлер запевняв, що воює не з українцями, а з бандою злочинців і колаборантів, а всіх решту – визволяє. Сталін пізніше говорив те саме, а тепер цю мантру повторює Путін. Однак і Гітлер, і Сталін стали втіленнями образу масового убивці. Ким стане для майбутнього гібридний агресор Путін, стане зрозуміло вже найближчим часом.

Попередній матеріал
Агітаційні намети й реклама в інтернеті: як кандидати заманюють виборців
Наступний матеріал
За що французький борець М'ясник "замовив" богатиря Івана Піддубного – поєдинок помсти
Loading...