За що французький борець М'ясник "замовив" богатиря Івана Піддубного – поєдинок помсти

Dabiq
Перший шестиразовий чемпіон світу з греко-римської боротьби, найсильніша людина планети, "чемпіон чемпіонів", який провів близько 2 тисяч переможних двобоїв, українець Іван Піддубний. Його намагалися підкупити й навіть убити. Та справедливо визнавали найсильнішим в історії спорту: свій останній бій він провів у віці 70 років

Родове дерево

Єдине в Україні родове дерево Івана Піддубного, створене на основі сотень архівних джерел, свідчить, що корінням своїм родовід борця сягає козацтва – сер. XVIII ст. Пращури Піддубного і по батьковій, і по материнській лінії служили в Кропивнянській сотні Переяславського полку.

Кропивнянська сотня належить до найстаріших військово-тактичних підрозділів козацького реєстрового війська. Сформувалася в 30-х pр. XVII ст. Згодом увійшла до Переяславського полку та від 1663 р. аж до ліквідації у 1782 р. була його військовою, судовою та адміністративною одиницею.

Один із прапрадідів Івана Піддубного під проводом кошового отамана Запорізької Січі Костя Гордієнка воював проти Московії за суверенну Україну.

Після закінчення козацької доби Піддубні були землеробами. Юнаком Іван також обробляв землю та наймитував у місцевої поміщиці. А згодом подався на Південь у пошуках заробітків. Батько благословив сина та заповів пам'ятати, що "козацька честь і гордість – понад усе".

Зустріч загонів Костя Гордієнка й Івана Мазепи
Зустріч загонів Костя Гордієнка й Івана Мазепивідкриті джерела

"У боротьбі важлива також і голова"

Спортивну кар'єру борець починав із виступів у цирку, демонструючи силу своїх м'язів. Працював вантажником в Севастопольському морському порту.

Згодом відбулася доленосна зустріч зі спортсменами, які й запропонували Іванові зайнятися професійною боротьбою. Засновник Київського атлетичного товариства, лікар та громадський діяч Є. Ф. Гарнич-Гарницький порадив Піддубному вивчити прийоми французької боротьби.

Після Київського атлетичного клубу було Петербурзьке товариство, від якого Піддубний виступав на чемпіонатах світу.

Медкомісія, яка оглядала борця напередодні його першого чемпіонату, зафіксувала антропометричні дані атлетичної статури: зріст – 184 см, вага – 118 кг, груди – 137 см, біцепс – 44 см, передпліччя – 36 см, зап'ястя – 21 см, шия – 60 см, стегно – 68 см, гомілка – 47 см.

У Дніпропетровському національному історичному музеї є картина художника М. Струннікова, де Піддубний зображений в образі запорожця. Портрет виконано в повний зріст атлета. Стоячи біля портрета, можна "помірятися" фізичними даними з усесвітньо відомим борцем.

Іван Піддубний, портрет М. Струннікова
Іван Піддубний, портрет М. СтрунніковаPinterest

Іван Піддубний виборов право на участь у світовій першості з французької боротьби, яка відбувалася в Парижі 1903 р. На турнір прибули 130 спортсменів з усього світу. Для Піддубного це був перший чемпіонат світу.

Початок турніру складався для українця вдало, він упевнено здобув 11 перемог поспіль. У 12-му поєдинку зустрівся з французьким борцем Раулем Мюссоном на прізвисько ле Буше (М'ясник). Двадцятирічний французький атлет був улюбленцем парижан. Спортивну кар'єру ле Буше почав у 13-річному віці і швидко завоював популярність в борцівському світі. Рауль кинув роботу в м'ясній крамниці і став борцем-професіоналом.

Ле Буше був на 12 років молодшим за свого суперника, при зрості 188 см і вазі 120 кг володів величезною силою, був швидким і спритним. Але поступатися молодому французу Піддубний не збирався.

Поєдинки Івана Піддубного
Поєдинки Івана Піддубноговідкриті джерела

Вже за кілька хвилин після початку бою руки Івана почали ковзати по тілу Рауля ле Буше. Парижанин легко виривався із захватів Піддубного. Іван звернувся до суддів, заявивши, що його супротивник змазаний олією. Арбітри оглянули французького борця і визнали, що тіло дійсно вкрите маслянистим потом. Виявилося, ле Буше обмастив себе маслиновою олією.

Дивно, але судді постановили, що поєдинок має продовжитись. Арбітри ухвалили "соломонове" рішення: через кожні 5 хв зупиняти бій і насухо витирати французького борця. Але масло знову виступало разом із потом.

Так "слизький" Рауль ле Буше вистояв до кінця поєдинку. І... саме його визнали переможцем "за красиві ухилення від прийомів".

Російське атлетичне товариство запропонувало Раулю ще раз зустрітися з Піддубним, пообіцявши за перемогу приз 10 000 франків. Але той і тут вислизнув - без пояснень відмовився від повторного поєдинку.

Втім, борці зустрілися за рік - на чемпіонаті світу в Петербурзі. Помстився українець витончено – 42 хв протримав суперника в колінно-ліктьовий позі, під свист публіки, поки над ле Буше не зглянулися судді. Подейкують, увесь цей час Піддубний переказував супернику правила французької боротьби.

Боротьба
Боротьбавідкриті джерела

Життя Рауля ле Буше закінчилося трагічно. Під час гастролей Піддубного в Італії, ле Буше "замовив" богатиря місцевим бандитам. Змову підслухав інший французький борець – Емабль де ля Кальметт, за що був убитий на місці. А ось Піддубний бандитів просто розкидав. І, хоча "робота" залишилася невиконаною, ті вимагали від замовника плату. М'ясник відмовився платити, за що отримав смертельний удар по голові. Публіці оголосили, що Рауль де Буше помер від менінгіту. Йому ледь виповнилося 24 роки.

Із 1905 до 1909 р. Іван Піддубний виграв 6 світових чемпіонатів із французької боротьби. Цей період у спортивному світі вважають "золотим" століттям французької боротьби (відома також як класична, греко-римська).

*Класична боротьба – європейський вид боротьби, мета якого – покласти супротивника на лопатки. У цьому стилі боротьби суворо заборонено захоплення нижче пояса, підніжки або активне користування ногами для виконання якої-небудь дії.

На чемпіонаті світу в Парижі 1905 р. Івану Піддубному довелося боротися з найсильнішим важковаговиком Європи, данцем Є. Педерсоном. Піддубний блискавично його переміг. Зрозумівши тактику данця виснажити противника, Іван зробив вигляд, що втомився. І так змусив данця змінити свій стиль і перейти до інших методів. А далі була справа техніки та як наслідок – 10 000 призових франків та звання абсолютного чемпіона світу.

Іван Піддубний
Іван Піддубнийborba.com.ua

Ця перемога стала великою подією в історії професійного спорту. Вона підтвердила, що думати під час бою так само важливо, як і мати відмінну спортивну підготовку.

Сам Піддубний любив казати: "У боротьбі важлива також і голова".

Іншого разу Піддубний свідомо закінчив бій унічию. Це було після його переїзду до Америки. Бій відбувався у Штатах. Під час поєдинку з польським чемпіоном Станіславом Збишко-Циганевичем, останній, нібито, лежачи на килимі, прошепотів: "Не клади мене, Іване". Піддубний пошкодував немолодого борця, який саме закінчував спортивну кар'єру.

Він мав реальну змогу залишитися в США, де блискавично швидко опанував прийоми вільної боротьби, отримати громадянство та мільйонні статки. Вже маючи славу, він поїхав до Америки, де боровся на міжнародних чемпіонатах – за правилами вільної боротьби. Все, що не дозволяли борцям у класичній французькій, у вільній боротьбі викликало захват. Головна вимога гри – за будь-яку ціну вирвати перемогу! Американська публіка почала називати вже немолодого Піддубного "Іван Страшний", "Іван Непереможний" і навіть "Тарас Бульба".

Такими заголовками преса величала Піддубного в США, де всі двобої за участі борця закінчувалися його перемогою. Проте американські правила, а точніше їхня відсутність, були чужими для принципового Піддубного. Спортсмен вирішив повернутися додому раніше, навіть попри умови контракту. Американці намагалися не відпускати його, пропонували громадянство, пригрозили не віддавати зароблених гонорарів...

За 40 років спортивної кар'єри Іван Піддубний провів понад 2000 двобоїв, абсолютну більшість із яких виграв. Він став символом непереможної сили, майстерності й техніки. 25 років поспіль він залишався непереможним борцем у світі.

Вкрадене ім'я

Піддубного не раз намагалися вбити. Кілька разів його арештовувала радянська влада.

Наприклад, 1937 р. його запроторили до в'язниці Ростовського НКВС. Там чемпіона катували електропаяльником, вимагаючи назвати номери рахунків і адреси закордонних банків, де він міг тримати свої заощадження, зароблені під час гастролей. Лише через рік звідти його врятувала слава непереможного борця та пильна зацікавленість його долею зарубіжної спортивної спільноти.

Після війни Піддубного знову заарештували — за співпрацю з німцями. Та швидко відпустили – і знову через відсутність доказів.

Кажуть, спортсмен жартував, мовляв, Енгельс учив його ленінізму. Кожен по-своєму розумів ці слова, бо не всі знали, що саме на вул. Енгельса в Ростові знаходилося те саме управління НКВС.

Збереглася історія про те, як Піддубного затримали через паспорт. Того ж таки 1937-го. У документі Піддубного записали як росіянина і написали російський варіант його прізвища. Але він самостійно виправив прізвище та написав "українець".

Відомо, що на листівках, поштових марках і рекламних вивісках прізвище Піддубного завжди писалося російською. А самого уродженця України представляли суто як "русский" богатир. У роки Другої світової він жив у окупованому німцями Єйську (нині – територія РФ), курортному містечку на березі Азовського моря. Відмовився поїхати в Німеччину і готувати німецьких спортсменів.

Іван Піддубний у старості
Іван Піддубний у старостіЛюбов Карнарук

У 1945 р. йому присвоїли звання "Заслужений майстер спорту СРСР". Він помер за 4 роки, трохи не доживши до 78 літ. Піддубний останні роки доживав у злиднях. Отримував 500 г хліба на сім'ю, просив добавити ще 200 грам. Написав про це Ворошилову. Але відповіді не отримав. Знесилений від голоду, по кілька днів не міг піднятися з ліжка. Щоб вижити, був змушений міняти свої медалі на хліб.

На могилі його, у тому ж таки Єйську, написано "русский" богатир. З якого дива росіяни вважають, що мають право називати його своїм?

Читайте також: Понад 150 тис. жертв за 20 років: вісім злочинів режиму Путіна

Попередній матеріал
Загибель Колківської республіки: як українські повстанці протистояли Третьому Райху
Наступний матеріал
Російський слід у Бабиному Яру: хто будуватиме меморіал у Києві
Loading...