70 років тому загинув Роман Шухевич, який став одним із символів боротьби за незалежну Україну. 5 березня 1950 року в селі Білогорща поблизу Львова головний командир УПА вступив у свій останні бій. Від 1944-го він очолював партизанську боротьбу на західноукраїнських землях і вів її до самої смерті.
Юрій Шухевич до будинку в селі Білогорща поблизу Львова, де загинув його батько, найчастіше потрапляє разом із журналістами. Але сам обов'язково приїздить сюди 30 червня та 5 березня – у дні народження та смерті Головного командира УПА Романа Шухевича.
"Він на своїх плечах виніс той тягар боротьби з більшовизмом, з німцями. Був у підпіллі за Польщі, Карпатська Україна, війна, німецький період. А далі – війна з більшовиками. І він то виніс", – каже син Романа Шухевича Юрій.
За словами зв'язкової Романа Шухевича Дарії Гусяк: "Він мав таке відчуття тонкого гумору. Знав як з людьми, як з будь-якою людиною розмовляти. Чарував людей, як він з ними розмовляв, всі захоплювалися".
Дарії Гусяк до будинку на західній околиці Львова у свої 96 приїздити стає дедалі важче. Зв'язкова Романа Шухевича не була свідком його останнього бою: на той час опинилася у в'язниці НКВС. Згадує: після зухвалої поїздки до Одеси в 1949-му році, де він лікувався в санаторії під носом у радянських спецслужб, Головний командир УПА передрікав свою смерть.
"Носив медальйончик, але його згубив у Чорному морі. Так і не знайшли. І він тоді сказав: то вже кінець мій", – згадує Дарія Гусяк.
Підпільна боротьба в складі ОУН, оборона Карпатської України, вступ до Львова у 41-му як командира батальйону "Нахтігаль", проголошення Української держави. Ще до того, як він став Головним командиром УПА, Роман Шухевич пережив чимало драматичних подій.
Служба у 201-му батальйоні допоміжної поліції у Білорусі – сторінка біографії, якою опоненти докоряють Романові Шухевичу. Але історики кажуть – це військове утворення виконувало лише охоронні функції.
"Дуже часто, зафіксовано це також і в мемуарах людей, що були поруч із Шухевичем, німці давали накази провести, скажімо, каральну акцію на те чи інше село, яке не здавало контингент. Шухевич відмовлявся це виконувати. Казав, що нас прислали сюди не з тією метою, щоб ми над мирним населенням знущалися чи будь-що інше", – розповідає історик та керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху Володимир Бірчак.
І в цей період Роман Шухевич продовжував перейматися справами ОУН. Про це свідчить, зокрема, майже детективна історія про двох направлених до Києва бійців батальйону, які мали помститися за смерть крайового провідника організації на Осередньо-Східних українських землях Дмитра Мирона-Орлика.
"Шухевич відправляє з Білорусі в Київ. Вони почувалися тут доволі вільно в німецькій поліційній уніформі. Питань до них не було, вони могли вільно пересуватися містом. І мали чітке завдання: ліквідувати двох агентів-українців, які працювали на СД і поліцію. Вони прибули, вислідили їх і успішно виконали поставлене завдання", – каже Володимир Бірчак.
Далі був перехід до боротьби за Україну в складі УПА.
У лавах УПА Роман Шухевич став однією з найпомітніших фігур опору вже радянській окупації. Від січня 1944-го і аж до самої смерті Роман Шухевич був головним командувачем повстанців.
"Треба визнати, що якби не ця боротьба, то Незалежної України би не було", – переконаний син Романа Шухевича Юрій Шухевич.
Партизанська війна Української повстанської армії тривала більш як десять років. "Упівці" відчайдушно вели боротьбу навіть тоді, коли здавалося, що вона втратила сенс. Утім ми з вами зараз живемо в українській державі, про яку так мріяли повстанці. І одним із символів боротьби за неї є Роман Шухевич.
Петро Троць, Марта Шикула, "5 канал"
