"Сталін наче сам "запрошував": чому Гітлеру майже вдався план "Барбаросса"

Київ під час Другої світової війни kievgid.org
Сорок з лишком років радянський уряд приховував правду про пакт Ріббентропа – Молотова, укладений у серпні 1939-го. Укладаючи той договір, Сталін мовби "запрошував" Гітлера напасти на СРСР.

По-перше, Сталін створив для Німеччини територіально-стратегічні передумови до цього (спільний кордон СРСР та Рейху через поділ Польщі між ними), по-друге, забезпечив нацистську державу військово-стратегічною сировиною з власних запасів, по-третє, посварив СРСР із демократичними країнами, котрі прагнули миру.

Пакт розв'язав руки Гітлеру для ведення війни проти Заходу. Нарком закордонних справ СРСР Молотов мав під виглядом "нейтралітету" підтримувати Німеччину політично, а нарком Мікоян під виглядом "торгівлі" – економічно. До самої війни прикордонні залізничні станції відправляли в Рейх ешелони з пшеницею, борошном, цукром, салом, м'ясом, маслом, рудою, металопрокатом, електродротом і кабелем, каучуком, нафтою та іншими товарами.

Друга Світова
Друга Світова5 канал / Машина часу

На світанку 22 червня 1941 р. німецькі літаки, заправлені радянським бензином, стали бомбити українські і білоруські міста. За ними рушили гітлерівські танки з повними баками пального, щедро наданого Сталіним. Під прикриттям цих машин пішла в атаку ворожа піхота.

У торгівлі з німцями Молотов і Мікоян виявили себе цілковитими банкрутами. То було банкрутство самого Сталіна. Але "вождь усіх народів" за крах власної політики карав її виконавців. І якщо після оголошення війни голови у Молотова та Мікояна вціліли, то тільки тому, що Сталін втратив свою в паніці від перших воєнних катастроф.

Друга світова
Друга світоваhttp://mediafamily.pro/

Хрущов засвідчив на ХХ з'їзді партії від імені всього ЦК і всього генералітету, яким був у тяжку воєнну годину "геніальний" полководець: "Було б неправильно забувати, що після перших серйозних невдач і поразок на фронті Сталін думав, що настав кінець. В одній зі своїх промов, виголошених у ті дні, він сказав: "Усе, що створив Ленін, ми втратили назавжди". Після цього впродовж тривалого часу Сталін фактично не керував воєнними діями, переставши робити що-небудь узагалі".

У своїх мемуарах колишній радянський посол у Великобританії Майський писав: "Настав другий день війни – з Москви не було ні звуку, потім третій, четвертий – столиця й далі мовчала. Я нетерпляче очікував якихось вказівок від уряду і насамперед про те, чи готувати мені в Лондоні ґрунт для укладання формального англо-радянського воєнного союзу. Але ні Молотов, ні Сталін не подавали ознак життя. Тоді я не знав, що після нападу Німеччини Сталін замкнувся, нікого не бачив і не брав будь-якої участі в розв'язанні державних справ. Саме в силу цього 22 червня по радіо виступив Молотов, а не Сталін, і радянські посли за кордоном у такий критичний момент не одержали жодних директив із центру".

Сталін повернувся до керівництва тільки після того, як кілька членів Політбюро відвідали його й сказали, що треба негайно вжити певних кроків, щоб урятувати становище.

Цікаво, що командувачі військовими округами та фронтами в Україні, Білорусі, Прибалтиці та Ленінграді задовго до нападу німців порушували питання перед Сталіним про приведення військ у бойову готовність. Але обвинувачені у провокаторстві, панікерстві й недисциплінованості дістали категоричні команди не проводити жодних підготовчих заходів.

Командувач Київського особливого військового округу, який потім став Південно-Західним фронтом, генерал-полковник Кирпонос звертався до Сталіна з листом, повідомляючи, що гітлерівці концентруються на річці Буг і скоро почнуть наступ. Він просив дозволу евакуювати 300 тис. цивільного населення, облаштувати плацдарм для оборони. Йому заборонили. А коли 10 червня війська стали займати оборонні позиції на незакінчених прикордонних укріпленнях, із Москви почувся грізний окрик: "Таке розпорядження негайно скасуйте і доповісте, хто конкретно видав самочинний наказ".

Форсування Дніпра, Друга Світова
Форсування Дніпра, Друга Світоваwikimedia.org

Командувач і далі бив на сполох: "Кордон, що його охороняємо, порушується щодня. Над нашою територією з'являються німецькі літаки. У старих укріпрайонах озброєння зняте як застаріле, новим не замінене. Керівники округу занепокоєні, що практично вони не мають реальних можливостей дати чітке орієнтування комскладу частин і з'єднань".

Унаслідок безвідповідальної політики Сталіна та його оточення радянські танки й літаки залишилися без пального, боєприпасів, які лежали на базах, складах і не доставлялися екіпажам. Багато командирів були в тривалих відпустках, а льотчики, танкісти й піхотинці на недільний день 22 червня мали звільнення.

У цьому була головна причина великих успіхів гітлерівських військ, котрі наступали. Їхні танки, автомашини й літаки знову, як і до початку війни, заправляли радянським пальним, яке отримали, захопивши бази постачання.

Київ під час Другої світової війни
Київ під час Другої світової війниnubip.edu.ua

Німецький генерал Гальдер у щоденнику зазначав, що 30% потреби в пальному вояки Рейху мали за рахунок трофейного, захопленого в прикордонних районах Білорусії та Прибалтики.

Командувач авіації Білоруського фронту, переконавшись, що його бойові машини так і не здійнялися в повітря, а були практично розгромлені на аеродромах, застрелився. Багато командирів і солдатів, свідків трагедії радянських військ у перші дні війни, розповідали, що прифронтові летовища були забиті бомбардувальниками та винищувачами. Німці не тільки нищили їх літаками, а й розстрілювали і таранили танками.

Тим часом на Південно-Західному фронті генерал-полковник Кирпонос, маючи заборону Сталіна приводити війська в бойову готовність, напередодні ворожого вторгнення на свій страх і ризик дав команду готуватися до відбиття атак противника. Унаслідок із першої години нападу нацисти дістали відсіч на багатьох ділянках фронту...

Так, у паніці серед вищого військового командування СРСР тривали перші дні німецько-радянської війни...

Директива № 21. Спочатку напад на СРСР був призначений на 16 травня 1941 р.

В основі загальної стратегії війни Німеччини проти Радянського Союзу лежав задум приєднання та перетворення щонайменше 5 млн км. кв. території Східної Європи – до Уралу – на життєвий простір для німецької вищої раси. За генеральним планом "Ост" слов'яни та інші народи мали бути частково витіснені в Азію, частково знищені або перетворені на залежну від німецьких колоністів категорію населення.

18 грудня 1940 р. Адольф Гітлер затвердив директиву № 21 верховного командування Збройних сил Німеччини, відповідно до якої вермахт мав захопити Радянський Союз до закінчення війни з Англією завдяки втіленню плану під кодовою назвою "Барбаросса".

План "Барбаросса"
План "Барбаросса"Вікіпедія

Зазначалося, що "основні сили російських сухопутних військ, розташовані в Західній Росії, повинні бути знищені сміливими операціями шляхом глибокого й швидкого просування танкових клинів", які мали не допустити відходу противника вглиб його території. Наступ мали вести три групи армій: "Південь" – на Україну, "Центр" – на Москву, "Північ" – на Ленінград (нині – Санкт-Петербург). Завершити підготовку нападу планували 15 травня 1941 р.

Головний удар мала завдати група армій "Центр" двома танковими з'єднаннями на флангах. Після розгрому радянських військ північніше Прип'ятських боліт потужні сили лівого крила групи армій спочатку мали просуватися на північ, щоб допомогти в операції у Прибалтиці та захопити Ленінград. Лише після цього планувалося йти на Москву.

У директиві № 21 був детально розписаний хід бойових дій на території України: "Група армій, що діє на південь від Прип'ятських боліт, має концентричними ударами, з основними силами на флангах, знищити російські війська, розміщені в Україні, ще до їх відходу до Дніпра. З цією метою головний удар завдається в районі Любліна в загальному напрямі на Київ. Одночасно війська, розміщені в Румунії, форсують Прут у його нижній течії та здійснюють глибоке охоплення противника. На румунську армію припадає завдання скувати російські сили всередині утворюваних кліщів".

План "Барбаросса"
План "Барбаросса"Вікіпедія

17 березня 1941 р. Гітлер наказав докорінно змінити план наступу в Україні: замість двостороннього охоплення усього Правобережжя зустрічними танковими клинами через Західну Україну та Бессарабію передбачалося завдати серповидний удар усіма танковими силами групи армій "Південь" від Західної України на Київ, а далі поворотом вздовж Дніпра до Чорного моря. Позбавлений танків південний румунський фланг групи армій "Південь" отримав завдання наступати тільки через 10 днів після початку війни, усіляко стримуючи відхід радянських військ із Бессарабії, поки вістря танкового серпа не заходитиме їм у тил із півночі.

21 березня 1941 р. ОКВ видало відповідну директиву з новим текстом української частини плану "Барбаросса".

Спочатку напад на СРСР був призначений на 16 травня 1941 р. Унаслідок війни на Балканах, що "вклинилася у графік", Гітлер переніс наступ на 22 червня. Командування вермахту було переконане, що здійснення плану "Барбаросса" принесе Німеччині перемогу на сході ще до настання російських холодів. Тому зимове обмундирування для військ забезпечили лише одній третині особового складу, яка мала залишитись на окупованій території…

Читайте також: Відро води і "Елегія на смерть пуделя": чому Бетховена вважали композитором-диваком

Попередній матеріал
"Московській церкві є матір'ю церква в Києві”: коли насправді народилася ПЦУ – і скільки боролася за відродження
Наступний матеріал
Незалежна членкиня Наглядової ради "Укргідроенерго" Наталія Микольська: "Ми не лише вистояли. Ми продовжуємо розвиватися"
Loading...