– Як світова криза, пов’язана з пандемією Covid-19, вплинула на діяльність Товариства?

– Чиста енергія має свої переваги, але є й питання, пов'язані з її виробництвом. Тому для компанії важливо забезпечити безперервність процесу виробництва електроенергії – адже це безпека держави. Тому від початку карантину значна частина адмінперсоналу була переведена на дистанційну роботу або в режим чергування. Була організована доставка персоналу на станцію – так обмежувалась можливість його інфікування в громадському транспорті. Було закуплено засоби захисту та гігієни, щоб працівники могли дотримуватися всіх норм.

Крім того, в компанії запроваджена програма добровільного медичного страхування. Значна частина наших працівників застрахована. Коли в когось в компанії з'являються певні симптоми, вони можуть у лікаря швидко отримати кваліфіковану допомогу.

– Вцілому "Укргідроенерго" має великий радянський спадок і реорганізація потужностей – це високовартісні вклади.

– Ми використовуємо велику кількість обладнання, яке виробляється в Україні. Ми є великим замовником для українських машинобудівних підприємств. Використовуємо в т. ч. й іноземне обладнання, якщо таке не виробляється в Україні або має певні специфічні якості.

Компанія велика, і її діяльність стимулює і розвиває діяльність суміжних секторів – це і робочі місця, і питання розвитку регіонів, тому що ці всі компанії розташовані, як правило, не в Києві. Це питання прибутковості інших компаній, внесення податків до бюджету. Тому ми ставимо однією з важливих цілей для досягнення показників, які задала держава, впровадження нових інвестиційних програм і будівництво нових потужностей. Ці проєкти частково фінансує компанія із власних зароблених коштів, частково – за спеціальними кредитами за дуже низькими ставками від міжнародних інституцій. Низькі ставки пропонуються нашій компанії завдяки хорошим показникам і завдяки тому, що ці проєкти важливі з точки зору екології, забезпечення енергетичної безпеки.

Якщо порахувати вартість, чистоту енергії, яку виробляє компанія, – це те, в що потрібно інвестувати і розвивати, щоб Україна перетворилася на енергонезалежну державу. І щоб вона перетворилася на державу з хорошою екологією.

– Тобто, робити долю зеленої енергії більшою від звичайної.

– Звичайно. Часто забувають, що гідроенергетика є зеленою енергетикою, є чистою енергією води. Вона не настільки дорога, як інші види енергії, достатньо екологічно чиста і стабільно безпечна.

– Розкажіть, що наразі відбувається з реформою корпоративного управління?

– Реформа корпоративного управління почалася, коли я була заступником міністра економічного розвитку і торгівлі, торговим представником України. Основним завданням цієї реформи було вивести українські державні підприємства на комерційний рівень, зробити їх успішними компаніями, основною метою яких є отримання прибутку – тобто вивести на одне поле з конкурентами і підвищити їхню ефективність, збільшити прибутковість. Наглядові ради створювалися для виконання цих функцій.

"Укргідроенерго" була останньою компанією, в якій було запроваджено Наглядову раду. Тобто, ми є наймолодшою Наглядовою радою, працюємо рік із половиною, навіть менше.

В багатьох компаніях наглядові ради створені набагато раніше. Відповідно, перша хвиля пройшла, виявила низку проблем в корпоративному управлінні. Тому що будь-які нововведення в процесі їх застосування мають певні "тонкі місця", і важливо, що є комунікація з Мінекономрозвитку, з Кабміном з боку Наглядової ради для усунення цих "тонких місць" і щоб реформа корпоративного управління далі рухалася в інтересах держави і забезпечувала можливість членам наглядових рад ефективно працювати. Тому що під час впровадження цієї реформи були нюанси як із боку держави у роботі з наглядовими радами, так і з боку членів Наглядової ради.

Наглядова рада означає збільшення прибутковості компанії, збільшення оплати дивідендів державі – і в кінцевому результаті – більше коштів на будівництво доріг, соціальні програми, будівництво садочків тощо. Плюс більше сплати податків компанією в державний і місцеві бюджети, що означає знов-таки соціальні виплати, дороги, будівництво об'єктів соціальної інфраструктури, вкладення в великі інфраструктурні проєкти.

– Нещодавно відбулося чергове засідання Наглядової ради, на якому обговорювали підсумки фінансово-господарської діяльності Товариства за дев'ять місяців поточного року. Розкажіть про результати роботи компанії за цей період.

– Енергетика в Україні зараз, які і інші галузі, переживає складний період. Це пов'язано не лише з Covid. Цей сектор (енергетика – ред.) вкрай важливий для забезпечення життєдіяльності і безпеки країни. Відповідно, як би ситуація не складалася, сектор має генерувати енергію, реалізовувати її споживачу.

Крім Covid, на сектор вплинуло і запровадження нового ринку електроенергії з новими тарифами, з Гарантованим покупцем, із певними зобов'язаннями, які були покладені на компанію з точки зору реалізації електроенергії за певним тарифом. Проте ми вийшли на досить хороші результати за 9 місяців.

Для нас найпершим показником було те, скільки ми згенерували і продали електроенергії. За 9 місяців ми продали 6 млрд квт-год електроенергії – більше, ніж було заплановано. Ми планували десь 5,1. Що важливо, перевищення показника відбулося не лише в кВт-годинах. Чистий прибуток склав 2 млрд 961 млн грн, хоча фінансовим планом передбачалось близько 800 млн. Тобто є перевищення нашого попереднього плану майже в 4 рази.

Ми також є одним із великих платників податків, і як компанія державна, сплачуємо дивіденди з нашого прибутку до держбюджету. Вони йдуть на різні соціальні програми, в т. ч. виплату пенсій, допомоги тощо. За 9 місяців ми сплатили дивідендів близько 1 млрд грн. Податку на прибуток – 569 млн. ПДВ – майже 900 млн.
Рентабельність нашої діяльності за 9 місяців склала 52% і є досить високою. При цьому було важливо, щоб компанія була фінансово стійка, бо потрібно залучати зовнішні кошти для збільшення потужностей, щоб виробляти більше дешевої і чистої енергії.

В нас коефіцієнт фінансової стійкості складає 2,8%, а коефіцієнт поточної ліквідності – 1,2%. Це хороші показники.

– У підсумку можемо сказати, що ви вистояли під ударом світової кризи...

– Ми не лише вистояли. Ми продовжували розвиватися і не призупинили жодної з великих інвестиційних програм. 

– Щодо змін у вашому підприємстві. Яка цінність наглядових рад і для чого потрібні незалежні члени?

– Наглядові ради у світі і в Україні існують не лише на держпідприємствах. Є директор, правління, а над ними утворюється Наглядова рада. Одна з перших її функцій – наглядати за діяльністю виконавчого органу, щоб він усе робив, як того хоче власник. Тобто Наглядова рада є містком між власником і директором або правлінням, яка забезпечує:

1. наглядову функцію, щоб директор і правління виконували те, що хоче власник, для досягнення цілей, які він поставив;
2. стратегічну функцію. Наглядова рада збирається періодично і кожен із її членів працює неповний робочий день. Однією з її функцій є формування стратегії підприємства. Наприклад, власник говорить: "Я хочу, щоб "Укргідроенерго" за наступні 3 роки збільшило виробничі потужності на стільки-то, зробило ремонт, підвищило свою ефективність. І взагалі, компанія має бути інноваційною в гідроенергетиці". Відповідно, Наглядова рада, беручи настанови власника, творить стратегію: як досягнути показників, які заклали власники.

Чому Наглядова рада є цінним органом? Як правило, спеціалістів, які є в Наглядовій раді, компанія не може залучити в штат, бо вони володіють такими досвідом, знаннями і обсягом розуміння проблематики, що компанії може бути досить дорого залучити їх на повний день. Друге: не всі з цих осіб хочуть працювати постійно в компанії.

Наглядова рада – це місток для забезпечення ефективної роботи компанії і деполітизації її діяльності. Державна компанія, як і будь-яка на ринку, повинна працювати для отримання прибутку і надавати цей прибуток державі як дивіденди.

– Члени наглядових рад мають бути незалежними фахівцями різних галузей. Це висококваліфіковані експерти, які консультують підприємство.

– Так. І фактично вони задіяні в його роботу. Члени ради, відповідно до українського законодавства, несуть фінансову відповідальність усім своїм майном за діяльність компанії. Чим відрізняється консультант від члена Наглядової ради? Консультант несе відповідальність відповідно до обмежень, закладених у його договорі. Член Наглядової ради несе відповідальність за діяльність підприємства фактично як член колективного органу, в т. ч. всім своїм майном. Тобто в нього є певна афіляція з діяльністю компанії і він не може консультувати конкурентів.

Композиція Наглядової ради, відповідно до української і світової практики, придумана так, що є незалежні члени (які не знаходяться в підпорядкуванні держави) і є представники держави. Таким чином забезпечується баланс інтересів держави і баланс основної цілі компанії – отримання прибутку.

– Тобто в дискусії народжується істина?

– Звичайно. Народжуються стратегія, відбивається питання контролю і нагляду за діяльністю правління.

– Хто саме призначає незалежних членів Наглядової ради? Чи може керівник підприємства рекомендувати фахівців?

– Її члени призначаються державою в особі її представника – міністерства. Відповідно до законодавства, передбачена процедура відбору членів. Вона передбачає залучення в т. ч. іноземних експертів, представників Світового банку, міжнародних фінансових установ, які спільно з представниками держави обирають незалежних членів.

Щодо взаємодії членів Наглядової ради з правлінням і представниками компанії. Наглядова рада не живе у вакуумі. Ефективна Наглядова рада дуже багато взаємодіє з компанією. Вона не втручається в операційну діяльність. Ми можемо сказати: "Шановна дирекціє, ми бачимо, що для стратегії розвитку вам потрібна інноваційна політика". Яким чином директор вже вирішить цю політику створити – це не наша компетенція. Наша компетенція – стратегічно вказати, чого не вистачає в діяльності компанії.

Також ми як члени Наглядової ради часто проводимо вихідні зустрічі у філії компанії, щоб не без відриву створювати стратегії або працювати над якимись політиками, а щоб зрозуміти, що відбувається на місцях. Цьогоріч у нас була низка виїзних зустрічей, засідань, де спілкувалися з представниками компанії на місцях.

Важливим моментом роботи є взаємодія з представниками держави. Ми часто взаємодіємо із представниками міністерства і Кабінету Міністрів. Представники Наглядової ради були також на зустрічі з президентом, коли він відвідував Дністровську ГАЕС: ми спілкувалися щодо нашого бачення розвитку гідроенергетики і компанії зокрема.

– Які знакові події для компанії відбулися у 2020 році? І якими є плани на рік 2021-й?

– Ефективна робота Наглядової ради є одним із досягнень компанії. Досить високі фінансові показники є також досягненням. Це підтверджується різними рейтингами. Компанія протягом 2020 р. посідала ТОП-місце в різних рейтингах – від рейтингу корпоративної стійкості до індексу прозорості, до програм підтримки працівників. Ці всі рейтинги мали місце як визнання показників нашої роботи.

Ми запустили в дослідну експлуатацію 6–й гідроагрегат Київської ГАЕС і в листопаді ввели його в промислову експлуатацію. Тобто, є додаткове джерело виробництва енергії. На Дністровській ГАЕС ми в грудні будемо здійснювати пускові операції – готуємо до запуску велику установку, яка додатково акумулюватиме джерела енергії. Це 2020 рік. Зараз ми будемо запускати його в тестовому режимі. У 2021-му буде повний запуск.

Основні наші плани – це не зупиняти інвестиційні програми. По-перше, підвищувати ефективність діяльності компанії і нарощувати прибуток. Друге: реалізовувати інвестиційні програми, збільшувати виробництво електроенергії і її реалізацію на ринку за хорошими цінами за рахунок у т. ч. підвищення ефективності діючих потужностей (ремонту, впровадження інноваційних елементів) так і за рахунок впровадження нових потужностей (будівництво).

Ще один важливий момент – це проєкт додаткової чистої енергії, будівництво потужностей із виробництва сонячної енергії, які нам допомагатимуть не лише виробляти додатково (енергію – ред.), а й балансувати, тому що важливо не просто постійно виробляти, а ще й мати можливість реалізовувати енергію, коли ціни на неї найвищі.