Нацистські злочини в Україні очима німецького солдата

Влітку 1941 року Дітер Келлер був одним із мільйонів нацистських солдатів, які вторглися до Радянського Союзу в рамках операції під назвою "План Барбаросса".

Келлер пережив війну і врешті-решт повернувся до цивільного життя із контрабандною колекцією фотографій жорстокості, яка охопила Україну під час Другої світової.

Україна очима німецького солдата Д. КеллераNorbert Moos (Courtesy Image)

Ці зображення залишалися невідомими довгий час навіть після смерті Келлера, а це через 40 років після закінчення війни. Їх знайшла донька колишнього солдата, яка вирішила розібрати речі свого батька.

2010 року один із колекціонерів вирішив придбати 201 фотографію, яку дочка Келлера спочатку продала мистецькій галереї.

Усі світлини, зроблені бійцем окупаційної армії, були укладені в книгу "Око війни" невеликого німецького видавництва.

На жодній із фотографій немає підписів чи позначок автора, які би підказали, де саме були зроблені ці кадри.

Але Ана Друґа та Томас Густ, які опублікували книгу, кажуть, що Келлер дислокувався в прикордонних районах на межі сучасних України та Білорусі.

Збереглася історія, що Келлер закохався в місцеву жінку, яка працювала перекладачем німецької мови в Україні. Цей небезпечний роман може пояснити, як Келлер зміг заволодіти камерою та фотоплівкою радянського виробництва, якими і фіксував усе навколо.

Крім того, робив це, вочевидь, таємно, бо фіксувати на камеру прифронтові нацистські операції було суворо заборонено.

Келлер використовував 35-міліметрову камеру "ФЕД", виготовлену в УРСР і названу на честь Фелікса Дзержинського.

"Залізний Фелікс" був комуністичним чиновником, керував убивчою силою таємної каральної структури ЧК, яка пізніше була переформатована в КДБ.

Побутує думка, що після Голодомору, спровокованого Сталіним, від якого у 1932-33 роках загинуло понад 4,5 млн українців, деякі люди спочатку вітали нацистських загарбників, адже вважали, що ворог їхнього ворога може бути їхнім другом. Але кошмарна реальність виявилася інакшою.

Нацисти планували винищити більшість населення країни і замінити їх на "пересічних" поселенців. До слова, цей план не дуже відрізняється від того, що творили комуністи на території України, особливо у сталінські часи.

Багато фотографій Келлера занадто виразні і жорстокі.

Оскільки єдиним джерелом інформації про життя Дітера Келлера є його дочка, неможливо точно сказати, чи був він безпосередньо причетний до злочинів, які задокументував, чи просто зафіксував наслідки дій своїх "братів по зброї".

Томас Густ стверджує, що до війни Келлер був причетний до опору нацистському режиму "стільки, скільки міг опиратися, спостерігаючи за диктатурою".

Укладач альбому "Око війни" каже, що в 1930-х роках Келлер влаштовував підпільні зустрічі колекціонерів творів мистецтва і деяких здебільшого єврейських художників, чия діяльність була під забороною – і "цього було б достатньо, щоб його, безумовно, відправили в концтабір".