• За два роки в Україні написали щонайменше 222 книжки військової прози. Практично всі сюжетні лінії стосуються подій в АТО або визвольних змагань у 1917-1920 роках та періоду Другої світової війни

• Українська армія ніколи не буде подібною до російської із її варварством. Приміром, під час російсько-української війни Дебальцеве можна було звільнити, влаштувавши для міста, яке захопили російські сили, вогняну "баню". Довелося б його знищити. Так, як це зробила російська армія із Грозним й іншими населеними пунктами в Чечні чи потім у Сирії. Українські воїни не нищитимуть власного народу. Наш шлях кардинально інший.

• Щороку веб-ресурс Global Firepower оприлюднює оцінку сукупної військової потужності кожної з країн світу. Згідно з ним, у рейтингу найсильніших військових держав світу Україна посіла 27 сходинку зі 138, а серед країн Європи − 9 місце із 50!

Такими є дані станом на травень 2020 року. Експерти оцінювали країни за 55-ма показниками, зокрема за кількістю зброї, військової техніки та чисельністю армії. Також було враховано транспортну інфраструктуру, військовий бюджет, доступ до нафти тощо. Але під час розрахунків вони не враховували бойовий досвід армій. Цілком можливо, що якби оцінка Global Firepower враховувала "больовий поріг" збройних сил, це вплинуло б і на місце ЗСУ в рейтингу.

• Станом на вересень 2020 року в ЗСУ служило вже 29 760 жінок, із них – 902 старші офіцери. Для порівняння, 2019-го цей показник становив трохи більше ніж 27 тис., у 2018 – майже 25 тис., а у 2008 році їх було всього 1800. На керівних посадах осіб офіцерського складу проходять військову службу 1090 жінок.

Статус учасника бойових дій за участь в АТО/ООС надано 9136 військовослужбовцям-жінкам. Нині є чимало жінок рядового й сержантського складу, які служать механіками-водіями, командирами й навідниками танків, БМП, БТР, САУ, ЗРК.

• Рівень довіри громадян України до української армії є найвищим серед державних та суспільних інституцій. За даними Центру Разумкова, станом на початок вересня 2020 р. Збройним Силам України повністю довіряють 65% громадян. На другому місці церква і волонтерські організації - 63%.

• Збройні Сили активно започатковують власні воєнно-історичні традиції, відмовляються від тоталітарної символіки та елементів комуністичної ідеології. Вже відбувся масштабний ребрендинг як окремих військових частин, так і видів та родів військ.

Зокрема,2020-го року в Міноборони представили зміни в емблемах військовослужбовців ЗСУ. Там зауважили, що нові емблеми – це повернення важливих символів на своє історичне місце. Чимало нових знаків є майже ідентичними з офіційними емблемами військ УНР у 1919 році. Таким чином ЗСУ відмовляється від зразків військового одягу часів СРСР та повертає собі символи, що використовувалися в часи Національно-визвольних змагань 1917-1921 років.

• 5 січня 2016 року було створено Сили спеціальних операцій (ССО) – комплекс особливих заходів з залученням всіх видів розвідки та проведенням інформаційно-психологічних операцій задля досягнення єдиної мети-знищення ворога держави.

• Раніше Верховна Рада України ухвалила Закон, яким запроваджуються нові військові звання сержантського і старшинського складу, що відповідають стандартам НАТО. Такий крок теж усе більше віддаляє українське військо від старих радянських – а заодно і російських – традицій

• Капелани допомагають українським воїнам на війні. Вони духовно підтримують армійців, проте їм заборонено брати безпосередню участь у бойових діях та мати зброю. У складі батальйону може утримуватися одна посада військового священика, навіть якщо чисельність зазначених підрозділів менше ніж 500 чоловік особового складу.

Так, ЗСУ – одна й найсильніших армій світу. Україна довіряє їм власне життя – а всі ми, її громадяни, вдячні їм за те, що живемо. Що ходимо в гості одне до одного, навіть за те, що зараз маємо змогу прочитати цей текст. Українські воїни платять за це високу ціну. Дякуємо їм! Слава Україні! Героям слава!

Читайте також: Як імператор Давнього Китаю порушив одну традицію – і це врятувало 4000 життів