Бійці 148-ї окремої артилерійської бригади десантно-штурмових військ ЗСУ розповіли, як зупиняють ворожі штурми та розвертають техніку росіян.
"Максимально накривати" противника: як працює гармата М777
– Гармата, постріл!
– Дві секунди до вибуху.
– Треба максимально "накривати" орків. Швиденько все робити й ніде не "натупити".
Так починається зміна у бойового розрахунку гармати М777 із 148-ї окремої артилерійської бригади. Їхня робота – точна, рішуча і небезпечна.
– Ось тут, просто з бліндажу, одразу вихід на машину, в сенсі, на гармату. Вважаємо, що нам краще попрацювати над цим, коли переїхали на нове місце. Треба не лягати спати, а гарно замаскуватися. Тож тягнемо гілки і все, що допоможе сховатися по максимуму. Тут головне – замаскувати гармату і самому затаїтися, щоб не було видно.
Дмитро, командир гармати М777 148-ї окремої артилерійської бригади, розповів, що бойові розрахунки працюють і вдень, і вночі.
– Нині така погода, що вони не дуже наступають. Але, на жаль, інколи намагаються просуватися. Їх просто підвозять: вони вистрибують і біжать у лісосмугу, аби сховатися там. У них зараз така тактика. Ми їх усіх побачили і ту посадку "розбираємо" – стріляємо осколками, щоб і техніку зачепити, вивести її з ладу.
Кар'єра пекаря: від мішків з борошном до 50-кілограмових "кабанчиків"
Поруч з бійцями – снаряди. Красиві "кабанчики", але дуже важкі. Кожен вагою від 46 до 50 кг. Військовослужбовець на псевдо "Пекар" посміхається: така вага для нього не проблема.
– Це як мішок борошна або цукру. Я до повномасштабного вторгнення пекарем працював, тож розвантажував чували з борошном у 50 кг. Ми намагаємося, щоб над окопом була така-сяка покрівля, щоб не так мокло все. Бо таку "дуру" дотягнути – задоволення нелегке. Головне, аби не впасти, бо можна добряче травмувати ногу чи руку.
– А як ваші спини?
– Ой, болять... Краще б ми їх чимось іншим "качали". Ми робимо все, щоб було комфортно воювати. Хоч як би дивно ці два слова не звучали поруч....
Командир гармати розповів, ніби все в землі знаходиться і зверху каркасом обтягнуто, але ворожі FPV-дрони все одно вгледять.
– Звісно побачать, якщо десь поруч будуть літати. А коли почнеш стріляти, то окупанти якраз тебе і вираховують: вночі дивляться по спалахах, вдень – по диму.
– Приціл – 600. По готовності – вогонь!
– А як себе поводить гармата в негоду?
– Вона адаптується під нас: допомагає, стріляє, не підводить. Звісно, бувають нюанси, здебільшого, коли "перехід у зиму", коли сильний мінус. У дощову погоду – ну, не дуже. Але всім розрахунком витираємо її, просушуємо.
– Гармата! Постріл!
– А куди "відправили"?
– У бік Зеленівки, до Константинополя.
– Гармата! Постріл!
– Перший – це пристрілювальний. Другий, третій уже мають лягти в ціль. Їх усіх видно. Від нас тут мало що залежить. Ми тримаємо оборону, стріляємо. Але окупантів дуже багато. Я не знаю, їх узагалі неможливо зрозуміти: як можна просто йти сюди й помирати. Це якийсь прикрий спосіб самогубства.
– Стіну розвалив. Прапора точно нема.
– Там прапор був?
– Ганчірка смердюча…
– Ми три снаряди касетні кинули. І ті, хто там бігли, – все, їх нема.
Дмитро розповів, що на початку 2022 року був у піхоті. Потім перевівся сюди. Тут працювати добре: колектив злагоджений, усі хлопці вмотивовані.
– А ви чули якісь перехоплення з того боку, що окупанти про вас говорять?
– Кажуть, ми їх "кошмаримо", а вони не знають, як нас зловити.
"Град" працює на передовій, наче салют на Новий рік
Віталій, командир РСЗВ БМ-21 "Град", зізнався, що в підрозділу роботи багато, цей напрямок – тяжкий.
– "Лупашимо" дуже гарно, як салют на Новий рік! Б'ємо квадратами, якщо накриваємо їх, то жодна машина не може убік втекти – не вдається. В такі моменти в них дуже великий страх і деякі встигають повернутися назад.
Навідник РСЗВ на псевдо "Рембо" на війні вже третій рік.
– На наводку треба чотири хвилинки. В мене все відбувається "на автоматі"– треба швиденько все зробити. А втекти ще швидше, бо може за хвилину-дві прилетіти у відповідь. Вони гатять переважно 120-152 мм калібром... Великі "кулі" летять.
– А коли йде дощ, теж стріляєте?
– Ми працюємо, коли ворог до нас наближається. Без різниці, яка погода – дощ чи сніг – треба виконати бойове завдання. Якщо вдень відпрацювали, то ввечері все витерли, почистили, завантажили: гармата до бою готова. Тож сидимо і чекаємо.
Дмитро – командир гармати М777. Він розповів, що її "перекат" на нову точку схожий на спецоперацію.
– Найважче для нас – це "перекат" гармати з однієї точки на іншу: це все знаряддя треба розібрати. Я і навідник виїжджаємо на нову точку. Там за ніч треба все зібрати і замаскуватися. Плюс боєкомплект у кількості 80 штук. В таку погоду переїжджати дуже важко. Гармату треба перевезти непомітно для окупантів. Як стемніло, десь з десятої вечора, починаємо і до ранку. До шостої треба зробити постріл.
– Ну, як непомітно? Це все залежить від вдачі. Буває розвантажилися, а їхні FPV-дрони вже летять. Їх не видно на моніторі. Ти наче тільки збираєшся працювати, а вони вже тут, уже прилетіли.
Театр бойових дій і вистава на виживання
– Це – завіса для нашого маскування. Як у театрі. Так, у нас тут справжній театр бойових дій.
– Гарні гастролі. Головне, щоб російські театрали "зацінили".
– Вони вже оцінюють десь там – на небесах, біля Кобзона. Це класний результат наших концертів.
– А страшно, коли вони по вас стріляють?
– Коли вони помітять і засічуть нас, то одразу стріляти починають. Ну, FPV – це таке: як би і боязко, але можна дрон почути і втекти, сховатися. От коли вони "стволкою" нас накривають, то справді лячно – невідомо куди прилетить.
Влад закриває гармату, маскує. Військовий згадує, як стояли на Дачному, десь за 6 км звідси.
– Дощ йде, навкруги багнюка. Не можна вилізти туди, все мокре, ще й важке. Я її тягну, а вона мене назад стягує. Все-таки 50 кілограмів! Треба було помічників брати. Наступного разу треба цеглину до себе прив'язувати, аби не скотитися (сміється).
– Хлопці, мене радує, що у вас гарний настрій.
– Ми завжди на позитиві намагаємося бути. А ще кращій настрій був би, якби орки не стріляли.
– Краще б вони взагалі на нашу землю не приходили. Це було би взагалі чітко. Хай ідуть по домівках своїх. Так вони не хочуть, а лізуть сюди...
– У вас тут реально крута позиція. Просто виходите і одразу – гармата. Звідти стріляєте. Це дуже круто. Найкращий маскувальний розрахунок!
– Так, це правда. Зручно і класно.
Ольга Калиновська, "5 канал"
Задонатити на пальне для журналістів, які працюють на фронті, чи на гостинці військовим можна за посиланнями:
– Банка: https://send.monobank.ua/jar/88Pg9HLZMQ
– Картка: 5375 4112 0220 7218
– Підтримати можна на "Патреоні": https://www.patreon.com/projects5
– PayPal: [email protected]
Як повідомляв 5.UA, 16 травня на переговорах у Стамбулі росія погрожувала захопити ще дві області, а також "воювати вічно"
Дивіться також:
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською