– Перший мій вихід був, ми робили прохід, туди мала заходити піхота і ГУР мали забирати двох "200-х" наших. Прохід ми зробили, по рації передали, що до вас заходить ГУР, вони почули слово ГУР і почали нас активно з міномета 120-го крити.
– Дуже багато саперів йшло попереду груп, проводили і піхоту, і розвідку, і Сили спеціальних операцій, групи ССО, тому дуже багато було заміновано територій, під посадками дуже багато мін було.
– Заходили до противника 6 метрів, так, це я заходив з ССОшиками, пів дня ми прочекали, оператори дронів сказали "немає їх там, немає", а виявилося, що вони там є. Ми заходили з ССОшниками, правда, я тоді йшов в середині, бо ССОшники сказали – там прохід зроблений, ми заходимо, штурмуємо, ваша задача просто перевірити їхній бліндаж – чи вони не полишали мінування, і піхота мала закріплятися.
– Скільки важить ТМки?
– 8 кг, 7 з половиною.
– Це в руках у вас 16 кг?
– Дві, так. Ми, як поле, виходимо, намагаємося по чотири брати, щоб не робити зайву ходку.
– 32 кг за раз?
– Так.
– Тільки побачили їхній кулемет, і ССОшник крикнув "Інженери!", і почали штурмувати, проте "штурманути" не вдалося.
– Через брак тих самих дронів, через брак розмінувальної техніки, тому і доводиться самому ходити, але навіть із цією технікою, там же ж нею особливо не покатаєшся і не поїздиш.
Як працюють сапери
– Заходили ми на позицію "за вербу" – це кидали дві тропи, наша задача була кинути дві тропи. Там стоїть система, вилітає шланг, шлангопластид і підриває, і робить прохід. Одну ми тропу запустили, побратим наш підірвався на ПММ.
– Небезпечно, коли робимо проходи на території, де ворог був, там дуже багато несподіванок, дуже багато чого покладено, накладено і невідомо, що можна знайти.
– Кинули ми цю одну тропу, нас почали активно накривати і в нас 300-й був, потом евакуація, їхали ми, вже все успішно і прям скид прилетів по машині, це тоді я дістав другу контузію, це дуже сильно, кулеметнику відірвало голову, машиністу уламок влучив позаду, він нас вивіз, вже коли ми доїхали до міста, він виліз з UPR і просто вже втрата крові.
– Ми йшли, робили прохід і стояла міна ОЗМ-72, на ній просто був напольний механізм і мув, і не було ні розтяжки, не було ні керованого, нічого. Підходив, побратими теж були поряд і півтора метра до неї не підійшов і вона вибухнула, думаємо, що то типу замикач якийсь був підземний, типу буває, закопаний.
– Глуха ніч, сапери збираються на передову мінувати передній край, беруть із собою ТМки, протитанкові міни, будуть їх там виставляти. Саме такі мінні загородження забезпечують, убезпечують нашу піхоту від прориву ворожої бронетехніки.
– Також зустрічали, бачили МОН-50, ця міна або ОЗМ-72 – ставлять дзеркало перед нею, дзеркало трошки під нахилом до землі і зливається територія із цим дзеркалом, і майже не видно, треба дуже дивитися. Та і маскування дуже багато, є таке, що треба добре дивитись, а закопаних дуже багато, наприклад протипіхотних мін ПМН.
– Мінують, розтяжки ставлять і ПМНки, найбільше щодо ПМНнки треба дивитися, ще так, як вона стоїть – її видно, це нормально, а коли вона закопана це...
Чому розмінувальні дрони не ефективні
– Ходимо ніжками, дрони зараз не дуже ефективні, ми декілька разів працювали з ними, але працювали з дронами типу наземними, оцими, що катаються, викладають міни дистанційно, але ефекту було дуже мало, тому що постійно треба було бігати, вибігати також на поле та його підштовхувати, бо він десь застряг.
– По-перше, туди дуже страшно заходити по світлому, ми по сірому зайшли і, відповідно, ми йдемо і здалеку його піхота витягла. Думаю, слава Богу, не треба його хоч з окопу витягати, у нього заклинила пара коліс і він постійно ліворуч йде, ми його перевернули – все, світло, ми сидимо в полі, добре, що поруч укриття, але однак ти "палиш" позицію, ми його перекинули, 100 кілограм, він якийсь прям швидкісний і він розігнався і залетів у посадку – акація, все, туди довелося залазити, ми його витягли, на ньому такі, як мотузки, щоб тягти, кріпити колоди для бліндажів, на ньому перевозили, ми як коні запряглися. Я же кажу, просто якби нас побачили, що ми робимо... І ми його вчотирьох заштовхали і розуміємо, що треба виходити, а вже світло, а посадки трошки такі проріжені. Ну все, вдало, слава Богу, вийшли. Я ж кажу, здивувався.
– Дійсно важлива справа, бо при підході противника можна виявити, що він підходить, там встановити ті ж сигналки, щоб при підході було видно, що вони спрацьовують, або замінувавши територію там, де сидять хлопці на позиціях, достатньо можна затримати противника, щоб виконати якісь дії чи зорієнтуватися, що робити далі.
– Приїхали на місце, зараз сапери будуть вивантажувати міни – ТМки, і будуть мінувати територію. Уже попередили піхоту, щоб вона не переймалася – свої.
Про небезпеку ворожих FPV-дронів
– Уперше не було так страшно, як зараз, зараз оці дрони – спочатку не було таких.
– Їх дуже зараз багато, вони літають і зі скидами літають, і FPV-літають.
– По-перше, темно, ти, відповідно, не знаєш – свій чи чужий, тобто втрачаєш орієнтир. Мінували і різко зірвався, там однак і обстріли, якісь воронки, оступився і відчув, як розрив – все, впав, а він летить, витає все, зрозуміло, що побігли, а що? Я лежу з мінами, скинув, разом із ними впав і лежу, голос – що ти там, що з тобою? Вставай, йди в укриття, ховайся. Пошкодив ногу. Допомагали виходити, я не знаю, декілька разів, коли бігли, оступився, вже на біль не просто не звертав уваги, побратим позаду відразу дістав автомат, якесь прикриття – ви біжіть, я прикриваю.
– Йдемо чистим полем, чесно кажучи, не дуже комфортно, враховуючи, що на цьому Запорізькому напрямку, як, власне, і кругом, дуже велика кількість дронів, FPV-дронів, а сховатися в полі від них дуже-дуже важко, тому сподіваємося на "сіряк", так званий, напевно, і на вищі сили.
– Дуже швидко бігти в посадку найближчу, там, де вона є і де можна сховатись, і до найближчих укриттів – окопи, бліндажі – все, інакше ніяк, це єдиний вихід.
– Теж намагалися зайти й замінувати ТМками позицію, біг по окопах, все це висить, автомат, усе чіпляється за коріння, в тебе позаду врізається той, що біжить позаду. От ми приблизно з побратимом і ще з цієї групи, що нас возив, ми 800 метрів виходили 4 години.
– Мандраж є, це зараз тихо, але якщо побачать – буде не дуже тихо, буде прилітати конкретно.
– І немає де сховатися?
– Один варіант тільки – бігти туди, то вже відколи тут, то ми так постійно бігаємо, виходить добре, буває таке, що не виходить.
– Це як?
– Що не добігаємо.
– Лупив 120-й міномет і при цьому здивувався, там розрив і біжимо, трохи відстань – і стоїть піхота, мабуть, вони йшли на позицію, стоять, один іншому підкурює і тут просто над головою міна летить, я ж кажу, лишилося тільки на стабілізаторі прочитати рік випуску, летить і буквально в метрах 70 розрив просто. Це тоді я вперше побачив по світлому розрив. Стоять, далі підкурюють, я просто...
– Дуже багато палять траву і горять поля, і вони згорають, тому закоп, щоб мало помітно, так їх малопомітніше.
– Найстрашніше зараз – це FPV і ці скиди, все. Від міномета, від арти можна сховатися, від цього вже, коли вони вже тебе побачили, вони вже просто тебе не випустять.
– Усе, почала жужжати, привели її у бойове положення і вона вже буде чекати свою ціль. Трішки закопав, заховали.
Які завдання мають сапери?
– Саперна справа – треба бути дуже обережним, дуже обережним, не думати ні про що, тільки про роботу.
– Робимо роботу різну, дивлячись яке завдання – чи зробити прохід десь перед тим, як мають зайти чи штурмові групи чи піхота. Або перед ними можемо робити цей прохід або перед їхньою операцією.
– Коли ми заводимо піхоту, нас прикривають.
– Є цікава робота, є однотонна така робота, типу, як мінування протитанкового поля, там треба через поле пройти, викласти міни, падають КАБ, деякі не розриваються, і треба їх теж знищити. На них накладається накладний заряд, це можуть бути ті самі ТМки, протитанкові міни – декілька штук накласти і тротилова шашка одна чи там 200 гр чи 400 гр і КД капсуль детонаторів, воно чудово детонує.
– А ви спостерігаєте за небом чи взагалі спостерігаєте?
– Так і так.
– Я закохався в цю роботу, справді, вона дійсно потрібна, буває, що спокійно на полі працюємо, спілкуємося, сміємося, жартуємо, анекдоти розповідаємо, при цьому ти прислухаєшся або хтось прислухається, такий буває напружений, навіть і молитися на виходить.
– Я на штурми не потрапив, я в спокійне потрапив, тільки по розповідях. Зрозуміло, що десь під обстрілами, від дронів тікали, таке так, потраплять, а от так щоб дійсно штурмувати чи йти під прикриттям піхоти чи коли працює ССО – тільки чув. Я думаю, що все попереду.
– Потім, коли виходиш, чухаєш "репу" і думаєш – пощастило, мабуть.
– Був випадок, ми робили інженерну розвідку для роботи інженерної техніки, для риття окопів, позицій – це мій перший вихід саме в інженерну розвідку. Все, один-два-три – понеслись. І пішли вони, а я стою, кажу – що? Та йдемо! Що, отак і ідемо? Під ноги дивися, якщо що – помацай і пішли. Зрозуміло, що для них це смішно.
– Встановлюйте боком до противника 50-60 метрів, вона косить, січе все живе-неживе. Розліт уламків – 50 метрів.
– Було цікаво наступного дня, ми йдемо у зворотному напрямку, вже у посадку, на зеленку саму, там, звичайно, цікавіше, знаходили боєприпаси, усе, що завгодно, як у крамниці.
Розмова з саперами
– Я працював у будівельній організації, я харків'янин і в центральній частині міста живу, біля мене навчальний центр Інституту Повітряних сил імені Кожедуба, там літаки раніше стояли, і всі переваги з 1 на 2 березня, мешкаючи на 5-му поверсі у хрущовці я відчув на повну – коли літаки заходять і бомбардирують. Потім я вранці туди сходив і був вражений. Трохи був підготовлений, коли прийшов сюди.
– Нагадує мультик "Таємниця третьої планети", Аліса стрибає в телевізор, схоже. Тільки те тішило її, а цей піхоту буде тішити.
– Страшно, мені здається, постійно. Я, припустимо перші 5 виходів узагалі не зрозумів таке... Не зрозуміло, але дуже цікаво. Потім, коли ти дійсно потрапляєш під обстріл...
– Уже не так цікаво?
– Так, я ж кажу, побратими розповідали, іноді йде мова про штурми літнього контрнаступу, слухаєш і ох...
– Маємо капсуль, детонатор, який детонує міни.
– Його треба вставити, я так розумію?
– Так.
– Спочатку я був у Львові в артилерії, нашу батарею "порізали", тобто розформували, і мене перевели в сапери.
– Я навчався, коли служив, на сапера в частині, тому і пішов відразу в сапери.
– Я ніде не закінчував нічого, я навчався так, відразу на бойових діях, – поділився сапер Олександр.
– Втомився фізично, щоб сказати, – бо я працював на будівництві, – не втомився, втомився морально, психологічно від усього цього.
– Невідомо, що буде далі.
– Певне положення має бути?
– Так, щоб воно і в землю не пішло, і в небо не пішло – має бути більш-менш вирахувана відстань до людини.
– Зараз дуже багато мінувати треба.
– Вони лізуть?
– Вони лізуть.
– Теж ефективна штука для піхоти і техніка.
– А це ви ставите?
– Так.
– А як воно ставиться, вона ж колюча?
– Воно йде у мотку, рукавиці треба, після них нічого не лишається, і розтягувати треба. Все, треба виходити з поля.
Ольга Калиновська, "5 канал"
Читайте також: "Вони дисциплінованіші. Певне, через тюремний режим": як бійці "Шквалу" штурмують на найважчих ділянках фронту – "Невигадані історії".
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.