російські дрони полюють на цивільних. Ворожа арта розвалює будинки. Цивільних у Куп'янську залишається дедалі менше. Але багато хто виїжджати звідси не планує. На підступах до міста оборону тримає 116-та механізована бригада. Артдивізіони AS 90 – британських самохідних гармат калібру 155 знищують броню та живу силу росіян. Саме ці гармати, дрони та піхота знищили російський десант, який просочився в місто в середині листопада.
Оборонці про зброю, яку використовують проти росіян
– Гармата S-90, хороша гармата.
– Британські самохідні гармати 155-го калібру, дуже точні, швидкі, маневрені, показали себе дуже-дуже гарно, подобається, працюємо. Так, буває, що вона грузне, ми підкидаємо під неї цеглу, підкидаємо дошки, тубуса від снарядів і вона виїжджає.
– Працюємо ми на дальність 16-20 км, 25 км. Працюємо по-різному, максимальна її дальність активно-реактивним снарядом 30 км. Працюємо і по тилах, і по передньому краю. Бувають різні, цілі різного характеру. Буває – працюємо по живій силі, по скупченню живої сили, по точках зльоту БПЛА, по точках зльоту fpv – там багато різних цілей, по арті противника працюємо.
Про погодні умови на фронті
– Та все одно, вони що, в нас будуть стріляти? Так, ну давайте, нормально, можна трошки ближче підійти.
– Як бігти? Бігти по бруду, як бігти? Обережно.
– Виходить обережно?
– Не завжди.
– Ми виконуємо свою бойову задачу – і все, а яка погода то вже нас не цікавить.
– Падаєте?
– Звичайно.
– І зі снарядами?
– І зі снарядами теж. Річ у тому, що зі снарядами взагалі обережно треба, тому що важкі.
– Скільки кілограмів?
– Від 43 до 50, це я кажу за ті, які в нас є.
– У вас навернутися можна...
– Ой, так – глина, чорнозем, ще погодка така.
– Буває, що послизнешся й впадеш. Або ще снаряд забрудниться, то його витираєш.
– Були випадки – хлопцям падали на ноги.
– Снаряди?
– І снаряди, так само послизнувся, десь не втримав. Він, річ у тому, що в бруді – це треба витирати, бо бережемо наше знаряддя праці.
– Не можна брудний снаряд в неї заряджати?
– Звичайно, бо зброя любить чистоту і догляд.
– Яка ж тут чистота? Слухайте-дивіться.
– Що є, то є.
– Якщо впасти або на гармату – що не дуже приємна історія, або просто вниз, теж, насправді, тоді так собі квест. Тому, от уявіть собі, зараз я іду вдень, в мене ноги по болоту ковзають, а тепер, увага, запитання – як тут узагалі швидко, на хвилиночку, швидко, пробиратися вночі? Отака вона, війна, отака вона – робота.
Якими снарядами захисники знищують техніку та ворога
– О, цей уже пішов краще, в сенсі, я не так смикнулася.
– Як працюємо, то пищить, вони пищать, бояться – різні снаряди, касетні, уламково-фугасні.
– Більшість снарядів ідуть М-107, це уламкові, розліт 50 м – смерть.
– Тобто для піхоти саме...
– Для піхоти, для всього – в бліндажах, виходить, переводиш на фугас, працюємо, вибиваємо міномет, піхоту, якщо на фугасі, та на всьому воно вибиває, це найбільш ходовий у нас наразі 107-й.
– Касети.
– Касети дуже ефективні проти живої сили, їх дуже багато є в снаряді і вони розсіюються так, що вони не встигають сховатися.
– Накриває чітко, а ще краще накриває М-864.
– А це що таке?
– Вони більш потужні касети, якщо БМП, мотолиги, і вони чітко відпрацьовують, навіть був випадок – і по танках працювали.
– Останній місяць було багато штурмових дій зі сторони противника, і ми відбивали штурмові дії, працювали швидко, точно – відбивали, знищували техніку ворога.
– Дай Бог не знати що вони роблять, ці снаряди, не відчути на собі. Це страшна-страшна штука.
– Вони рухаються в Куп'янськ, хочуть захопити місто Куп'янськ.
Цивільна про атаки росіян
– Ми вже звикли, ми вже чуємо, де що летить, де, звідкіля, де, як, розумієте? Ми чуємо виходи, раз виходи – значить, уже треба ховатися, тоді бачимо приходи, а так ось прилетіла в Харків, і де ті виходи, де ті приходи? Ніхто нічого не чує, а одні ми чуємо, як вони через нас летять. Де що летить, де який "Шахед", де яка ракета, де яка "Баба Яга", де який... Ми вже це все розуміємо.
– То ви вже і "Баба Ягу" знаєте?
– Так, бо біля нас вона літає, то ми її знаємо. Та дрони – у нас приліт був біля стовпа.
– Це дрон?
– Так, ось магазин розбитий, тут дрони прилітають дуже часто, от тут уже п'ять чи шість прильотів було дронів, так що ми вже звикли до цього.
– Уже і за цивільними машинами почали ганятися?
– Вони і ганялися. Моєму зятю прямо в машину залетів, наскрізь машину пробив, так що...
– Він живий-здоровий, усе нормально?
– Ну, живий та здоровий, але перелякався дуже.
– Воно може або догнати, або перегнати машину, і ти ж у машині нічого не чуєш.
– Ну так...
– А так ти чуєш, як ідеш, так ти чуєш, можеш за дерево заховатися, можеш під парканом стати, ну нічого, не страшно, ми вже до цього звикли, так що нам не страшно.
– А куди? Я вже стара. 40-річним роботи немає, а я де знайду роботу? А за житло треба платити, за комуналку, за все треба платити, а чим я буду платити? У мене немає грошей.
– А якби була можливість, виїхали би чи ні?
– Звичайно, виїхали б.
Оборонці про ворожі штурми на підступах до міста
– Був варіант, що вони зайшли на підступи до міста, але ми їх успішно вигнали, відбили, стримали штурм. Працювали всі наші гармати, мінували, стріляли.
– Дистанційне мінування відбувається, он, наприклад, рухається БМП противника, ми вже перехрестя знаємо, куди воно буде їхати...
– І буде "ба-бах"?
– Буде "ба-бах". Одна міна, інша міна, машина зупинилася, піхота вистрибує, далі вже скиди, FPV займаються піхотою.
– Уламково-фугасними касетами, всіма типами снарядів.
– Велика група їх зайшла?
– Група – 4 НТЛБ і 2 танки.
– Що з ними, з цією технікою?
– Вона вся знищена. Було кілька груп, була спочатку одна, потім друга через деякий час, тобто всі групи ми знищуємо, остання група, яка рухалася, вони застряли в болоті, піхота противника вибігла і втекла, а техніку знищили.
Як працюють бійці ЗСУ
– По танку і по такій важкій броні, то більше 107-ми працюємо.
– Уламковим?
– Уламковим, так. Головне – чітко навестися і все буде добре, мінімум витрат – це раз. Звичайно, щодня в нашому підрозділі не тільки 1 гармата, то виходить – одні відпрацювали – інші працюють, поки одні довантажаються, дозаряджаються, то виїжджає друга гармата й працює. Дається команда, то в нас до 2-х хвилин, це норматив, якщо все добре, але зараз така багнюка.
– Це правда, тут і ноги можна поламати, і голову розбити, навіть не "на нулі" – отака от історія.
– Особисто я падав, це був такий випадок, це в районі Сіверськ, як доносив до гармати, то на глині послизнувся і загалом, снаряд у руках, то так пощастило, що просто забій.
– О, це на пів години нормального бою.
– Це на пів години?
– На пів години, може, і менше.
– Ого, слухайте, тепер я розумію, що у вас зі спинами, якщо оце на півгодини бою...
– Це дріб'язок, просто зараз можемо висипати це все на якийсь там міномет, це в перспективі вони кошмарять, міномети, БПЛА, точки злету і таке інше, ми покошмаримо, а раптом там буде щось серйозніше, щось перспективніше, як кажуть...
"Якщо прийдуть, я візьму автомат, стріляти зможу", – розмова з цивільним
– Як ви тут поживаєте?
– Та як поживаємо? Стріляють, то й поживаємо. Воно коли як – день на день не пропадає, буває тихіше, буває сильніше. Дивлячись по яких районах, у нас хоч, слава Богу, ще більш-менш, а так луплять, дуже луплять.
– Оці от ударні дрони...
– Дрони? Та взагалі... У мене скільки друзів, уламками скільки побили. Ви знаєте, я на Афгані служив.
– Ви в Афганістані були?
– Так, мені по барабану, я не боюся війни, якщо мені здоров'я дозволяло, я б пішов воювати, хоча мені вже 54 роки, але я б пішов воювати, але в мене здоров'я – в мене ні ноги не ходять, рука зламана, ця переламана, що я можу? Якщо вже прийдуть, я будь-якими шляхами автомат візьму, принаймні стріляти зможу. Виїжджати я не буду.
– Не будете?
– Я народився в Куп'янську, у Куп'янську і помру, моєму батьку 85 років.
– А він тут, з вами?
– Зі мною. Тато виїжджати не хоче, а я без тата...
– Ну так.
– Хлопці наче тримають, я з хлопцями балакав, хлопці тримають, молодці хлопці.
Розмова із захисниками
– Ми називаємо її роботою вже.
– Логічно...
– Скільки ви тут уже на війні?
– 28 грудня – 2 роки.
– Скільки вам років?
– 23.
– Як вам на війні?
– Та на війні як на війні, вже нормально, звик.
– Вихідних мало, людей мало, хотілося б більше, але толкові мають бути люди, а не що попало і хто попало.
– А що таке толкові?
– Толкові – це ті, які хочуть працювати, і хочуть воювати, і принести хоч якусь свою часточку для перемоги.
– Це було прикольно.
– Я чекав офіційної повістки, це, виходить, було в 2022-му році, отримав офіційну повістку, бо тоді там то зайві люди, то не треба. Офіційно я отримав повістку, офіційно відразу 2 дні і в бій.
– Я знав, що треба хлопців міняти, це майже рік минув, я знав, що треба міняти хлопців, бо я до цього працював з учасниками АТО. Не можуть одні й ті самі все робити, людина вигорає, реально вигорає, жити в таких умовах тощо, і тягати, працювати, це все... Буває різна інтенсивність бою.
– Ціль.
– А яка ціль була?
– Жива сила, розібрали бліндаж противника.
– Багато їх там було?
– Не скажу, цього не доповідають, а що "в ціль" похвалили, всі молодці.
"Я потрапив після випуску з Національної академії, потрапив сюди, на війну", – розповідає "Рубін".
– Це коли було?
– Десь у березні 2023 року, брати в мене військові.
– Брати військові? Рідні?
– Так, два рідні брати військові, теж воюють, та й я вирішив так само піти, по їхніх слідах.
– 3 роки прослужив на контракті, потім рік побув у цивільному житті і відразу, з перших днів війни пішов воювати.
– Чекайте, це вас зараз троє воює з сім'ї?
– Так.
– А скільки у вас у сім'ї взагалі?
– Троє.
– І всі троє на війні.
– Так.
– Що батьки?
– Та батьки переймаються, зрозуміло, але...
– Іноді не встигаєш обсохнути від свого, як каже наш комдив – чим більше поту артилерії, тим менше крові піхоти.
– Війна показала, хто як любить свою державу. Хтось на ній заробляє, на цій війні, хтось показав як він, щирий українець, заховався і утік. Я розумію, що не кожен може виконувати важкі задачі, всі боїмося, але... Війна показала – хто є хто.
Ольга Калиновська, "5 канал"
Читайте також: "Скоро почнемо працювати на 360°": 207-й батальйон ТрО боронить Курахове – "Невигадані історії".
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.