У "гостях" у 46-ї аеромобільної бригади, яка стоїть на захисті Курахового, що на Донеччині. 

– На чому ми їдемо, яка це броня?

– Це "Івеко", "івечка", в народі просто "вівцею" називають її.

– Я так розумію, тут найбільша небезпека дороги – це FPV?

– Можна і так сказати. Зараз всюди небезпека, не тільки на дорозі. Ось ще одна вражена техніка.

– Це цивільна, FPV-шка прилетіла, якраз ми застали його.

– Стандартна, стандартна. Піхота, техніка, я ж кажу, на "далеко" відпрацьовує FPV або артилерія. Ще дуже часто КАБ, зараз дуже багато КАБів. Бувало по 10 і більше "прильотів".

Про ситуацію у місті

– По Кураховому вже суто КАБами, також починають Курахове стирати з лиця землі. Вони думають, що тут не знаю скільки і чого зосереджено і ведуть теж вогневе ураження.

– А насправді?

– Насправді ніхто не знає, де ми є.

– Ворог постійно намагається штурмувати і на техніці, і в пішому порядку. Завчасно виявляємо, завдаємо ураження і знищуємо їх.

– Артилерія добре працює?

– Так, зараз РЕБи позбивають і FPV і їх буде знищувати. Вони у парі йдуть, і з першого разу їх тяжко зупинити, от треба декілька попадань, тоді буде кого треба діставати.

– За 11 місяців на цьому напрямку в смузі оборони батальйону знищено 129 одиниць броньованої техніки – це танки, БМП, БТРи і так далі і окремо ще мотоцикли, гольфкари китайські – працюємо в правильному напрямку.

– Ситуація важка, напружена, але контрольована. Дані команди командирам рот підготувати протитанкові засоби на позиціях, які є. І також приготувати, щоб відбивали піхоту, яка спішиться, тобто, позиції зорієнтовані, вже готові до зустрічі з противником.

– Вони намагаються піхотою, піхотою їм не вдається, вони починають задіювати техніку і не задіюють у малій кількості. 8-10 одиниць техніки – одна колона, потім наступна колона і так по 2-3 колони на день, деколи вони задіюють. Найбільше було на напрямку батальйону – 28 одиниць техніки за один день вони задіяли.

– Виїзд з Георгіївки в Максимільянівку, сюди рухається техніка.

– 4 одиниці.

– Постріли пішли.

– Ми починали з окраїни населеного пункту Мар'янки – батальйон – і поступово через те, що укриття знищувалися, доводилося поступово відкачуватися назад, але за кожен клаптик землі ми трималися і до останнього, поки укриття не були знищені.

– Їхало 4.

– Щоб більш ефективніше – треба більше засобів розвідки саме повітряної, більше боєприпасів і тоді було б ще ефективніше, людей більше.

– Будуть люди, тримати будемо скільки зможемо. 

Про "прильоти" по Кураховому

Аж асфальт провалився – такий був приліт, нещодавній приліт, "свіжий". Судячи з усього, це або якийсь снаряд калібру 152, але, швидше за все, це КАБ – відносно невеликий, хоча КАБи і ФАБи не бувають невеликими, 250-тонка, от такі вирви залишає. Взагалі КАБами росіяни дуже активно обстрілюють Курахове.

– Зараз поки що ще Курахове не нагадує Бахмут в гірші часи чи Торецьк, але я бачу, що кожен день щось нове-страшне-розворочене.

– Так, кожного дня, я ж кажу, вдень, буває таке, що по 10 КАБів в одному напрямку. Не скажу, що це прицільно по будинках, але це в область одного міста і воно прилітає і руйнує все навколо. Бачимо, що шибок уже немає давно, от руйнування такі масивні бачимо, якщо це адмінбудівлі – то вони зруйновані.

– Пів року тому ще можна було пройтися, зараз теж можна, але в принципі, більш небезпечно, а от пів року тому ще кав'ярні були відкриті. Було дуже багато людей, машини – всі стояли, щось купували, говорили, їли. І буквально це все зникло за декілька тижнів, коли почалися масовані обстріли, а вже коли пішли КАБи, тоді явно життя перестало існувати.

– Якщо це адмінбудівлі, то вони зруйновані, перше, що було. Я впевнений, що це не тільки КАБами, а й ракетами били спочатку, і ствольна артилерія постійно відпрацьовує, якась техніка, десь якийсь рух помітили – працюють-працюють.

– Немає методів інших у них, просто немає методів – піхотою вони не витримають, піхоту знищать, техніку також знищать, а впливати хоч якось... Не скажу, що це дуже ефективно, якщо КАБ прилітає в поле, де позиція закопана, але це все-таки впливає психологічно, давить, однозначно давить, хоча людина така – вона звикає до всього, навіть до КАБа.

– Війна змінюється. Раніше можна було хитрістю взяти. Технології. Технології змінили все, зараз тяжко, максимально тяжко.

– Найбільша проблема – брак людей, щоб дати людям відпочити, які на позиції, зробити ротацію, все інше відносно нормально.

– Я думаю, напевно, піхоті найважче?

– Найважче – так, піхота, ті, хто підвозять піхоту, теж, вони найбільше на себе беруть, максимальне ураження противника.

– Йшла техніка, все одно намагаються прорватися і все одно намагаються висадити піхоту і не завжди, припустимо, артилерія може її зупинити.

– Так, так, не завжди може зупинити. Вона просто "перестрибує", грубо кажучи, порядки наші і будь-якими методами закріплюється десь далі, щоб поламати нам логістику. Звичайно, вони мають більші втрати, логічно, але ми бачимо, що ця тактика працює.

– Згідно з відомостями, на цьому напрямку працює чотири полки – два танкові полки і два мотострілецькі полки. В полку в них по три батальйони.

– Більше тисячі?

– Більше тисячі.

Військові показали, як відбивають ворожий наступ

Українські захисники показали, як відбувається відбиття штурмів, потужний штурм іде з декількох боків, по одній дорозі рухається 4 одиниці ворожої бронетехніки, по іншій – аж 7.

– Ще одна одиниця?

– Зараз подивимося.

– Їдуть.

– Брали полонених і щоразу з різних підрозділів, тобто немає такого, щоб ми брали з одного якогось полка – брали з двох мотострілецьких полків, брали з танкового полка. В принципі, завдання в них одне – чимдалі просунутися і висадити свою піхоту.

– І протидія – явно це мінування, мінування і ще раз мінування.

– Є?

– Так, доїхали.

– Це артилерія спрацювала?

– Ні, це підрив.

– Міни.

– Але ж тими ж самими FPV вони розміновують дороги.

– FPV розміновують?

– Звичайно, вони розміновують FPV.

– Вони б'ють? ТЕМку можна взірвати?

– Звичайно, кумулятивний заряд FPV-шки підриває, вони навіть просто роблять скиди на ТМки з запалами різними і воно працює. Вони знищують так невеликий шлагбаум проїзду, вони його знищують і так просочують техніку.

– 4 снаряди пішло.

– Решта підтягується. 120-ка постріл!

– Мінус. Давай на початок, на початок Максимільянівки, на початок зі сторони Курахова, давай. Більша панорама.

– Плюс.

Захисники розповіли про здібності й уміння ворога

– Гідний противник, забезпечений, має свою мотивацію.

– Яка мотивація?

– Ми не знаємо, але бачимо, як вони просуваються, як йдуть.

– Якнайдалі просунутися в них завдання, тобто, вони хочуть поступово – Максимільянівку потроху, Георгіївку потрохи і так вони просуваються. Вони дуже сюди багато залучають особового складу.

– Працюю по вулиці, вище 300 метрів. Їдуть далі. 

– Дуже багато сюди залучають особового складу, є ті, що здаються, є ті, що не здаються.

– Спочатку були одні, зараз сюди зайшли інші, я бачив, як вони ведуть бій, як вони пересуваються. Досить серйозні підрозділи, забезпечені краще.

– І кількісно їх більше, і техніки?

– І дронів більше, усього більше. 

– Як ви тримаєтеся?

– За рахунок нашого вмотивованого особового складу, і велику роль відіграють командири рот, які тримають мотивацію особового складу, тримають рубежі.

– Стоп, стій.

– Вище на 300 метрів, вогонь.

– Будемо їх зустрічати на виїзді.

– А вони висадилися?

– Ні, не висадилися.

– Тут система вогню ефективно побудована в бригаді й інші батальйони також допомагають, наприклад, йде на мене штурм – там безпілотними засобами може допомагати 3-4-й батальйон, так само в них йде – ми їм допомагаємо.

Тактика противника зараз – вони на позиції раз зайшли, не вийшло, другий і вони намагаються обходити позиції, намагаються зайти "за шиворот", як кажуть, і тоді треба проводити штурмові дії, підзачищати свої тили і, в принципі, коли людей достатньо, то ми проводимо штурмові дії. Вони по відкритих ділянках намагаються йти, виявляємо на відкритих ділянках за допомогою скидів із "Мавіка" чи з FPV, знищуємо вогнем артилерії.

– Ми, по-перше, почали орків рахувати дуже пізно. Вирішили рахувати тільки тих, кого явно видно на відео, знищених. Тих, що в будинку чи в бліндажі, чи в погребі-підвалі знищуємо, ми їх не рахуємо, тому що ми їх не бачимо – чи вони там усі вмерли чи ні. В день до 5 людей в середньому вмирає.

– Два рази, це вже другий раз ми в Курахове заїхали.

– Другий? А коли перший раз?

– Перший раз того року, поза того року.

– 2022?

Історії захисників, чого хочуть найбільше

– Так, ми 22-го заїжджали, ми штурмували позиції, а потім зробили роботу і передали, поїхали на інший напрямок. Так що я пам'ятаю вже двічі, те ж саме все, тільки цього разу більш масовано. Ворог підібрався ближче, чим ближче підбирається, тим далі він все переминає. Я службу почав 2013-го року.

– Контракт підписали?

– Так, контракт, хотів бути миротворцем, дуже сильно.

– Не склалося?

– Почалася війна – склалося, тільки в іншому місці. Служив, підписав контракт в Борисполі, в принципі, непогана служба була, там авіація, далі рота охорони, бо я, звичайно, хотів бути миротворцем, далі війна, 93-тя бригада механізована, та, що "Холодний Яр", перші бойові там, перші виходи, штурм був перший, там досвід-досвід-досвід-досвід і аж в кінці 2017 року я звільнився окремим наказом, тоді вийшов наказ про демобілізацію. Трішки побув вдома, попрацював, відчув, що таке життя цивільне, і от згодом знову. Спочатку 95-та бригада – Макарів, далі злагодження, Херсон, Донбас, тут, Запоріжжя.

– Завжди тяжко, завжди хочеться спокою, спокою, тиші – цього не вистачає, не вистачає сім'ї, не вистачає цього всього, але звикається-звикається, коли приїжджаєш додому, потім те ж саме відчуття, що тебе тягне назад. Так, як після АТО.

– Все, плюс. Шукай.

– Он лазить у посадці.

– Дімон, наступного разу вилетиш із гранатою, зараз давай так, щоб тебе не збили. 

– Повномасштабна почалася, не знаю хто як, але більшість АТОвців – такі "юху!", повоюємо – дивне відчуття, воно дике, але описує те, що було. Ми тоді хотіли постріляти-повоювати, повоювали – тепер хочеться відпочити. А що буде далі...

– Ви були поранені?

– Ні, я такий везучий, що, якщо брати серйозні поранення – ні, а подряпини я не рахую ніколи, це ж подряпина, це ж таке  – розтерти і досить. Дуже везучий, безліч разів було таке, що я думав, вже кінець, але "тьфу-тьфу-тьфу". Так, дивно завжди буває, навіть мені мій колега казав: "Я буду з тобою ходити".

– На що вони розраховують? Бачать, що по них б'ють...

– Може, пара людей виживуть – от на що вони розраховують. Навіть якби вони б спішились, то ураження з артилерії високе. Вижити? Може б, і вижили, але багато поранених. Коли навіть поранені здаються в полон, то вони вже гниють просто, банально навіть опариші заводяться. Просто так людей кидають.

Про брак людей на фронті

– Все було б добре, якби ще люди були, я так розумію?

– Люди, і відповідні люди, нам не потрібно набирати дідів або дуже молодих пацанів. Показало, що це недієво – це обуза, з однієї сторони, якщо людина фізично не тягне, а молодий ще нічого і не побачив, характер не сформований. А от уже чоловіки, які трішки пожили, уже сформовані, в яких є сім'я, тобто, вони знають чому вони йдуть і що захищають.

– Попри все, артилерія, дрони, але однак рухаються вперед, займають позиції.

– Бракує, напевно як в усіх, на всьому напрямку. Було б більше людей, була б більш ефективна оборона і менше просування в противника.

– Так, людям треба давати відпочивати на позиції побільше і частіше – от і все, тоді б проблем не було б.

– Десь у районі школи, центральна вулиці, рухається танчик, треба його знайти. Андрій, по Першотравневій не рухається?

– Хороша бригада, якби була не підходяща мені, я б, можливо, змінив, але мені подобається бригада. Тяжко в ДШВ...

– Бо на найважчих напрямках?

– Так, бо штурмуєте.

– Але знаємо, що гірше не буде вже.

– Ми вже дивимося по карті, знаєте, вже колись розповідав, що дивимося по карті, де зараз важкий напрямок – ага, якщо це десь, ми на злагодження вийшли, значить ми підемо сюди точно.

– А що буде далі – тільки можемо уявляти.

– Я так розумію, що ситуація погіршується ледь не щодня?

– Не для нас, і для них теж. Це ж така гра, з двох сторін гірше, є ж так і вони несуть втрати, велетенські втрати, але мотивують це чимось, хто грошима, хто іншим.

Ольга Калиновська, з Новогродівки, "5 канал"

Як повідомляв 5.ua, "За день – до 15-20 штурмів": українські піхотинці тримають оборону під Часовим Яром.

Читайте також: Як гаубиця M777 і дрон "Фурія" палять російську броню на Мар’їнському напрямку – "Невигадані історії".

Дивіться також: 

• Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.

Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.