Після відвідин "лабораторії", де прикордонники Луганського прикордонного загону самотужки збирають різного роду боєприпаси для дронів-камікадзе та для скидів, ми вирішили проїхатися і попрацювати із самими пілотами, щоб побачити ці саморобні бомби в роботі. Тим паче, як сказав командир цього підрозділу, – людина, яка власне і заснувала цю "лабораторію", точніше, віддала наказ про її заснування: "Штатних боєприпасів вистачає, але найкращий боєприпас той, який ти зробив сам. Він ефективний, він працює".

Дмитро, командир підрозділу "Фенікс" Луганського прикордонного загону, бригада "Помста":

– Не хоче противник вмирати від звичайної гранати Ф-1, а от коли ти зробиш правильний фугас із правильною пропорцією вибухівки, уражаючого елементу, тоді все вийде. Чи то пізно вночі, чи то рано-вранці ми вантажимося в бус, який везе нас із пілотами ближче до передової. Ми беремо воду і пакетики із сухим м'ясом. Собі та хлопцям. Бійці вантажать своє – боєприпаси, дрони, енергетики. Без них іноді на передовій складно. 

Авто стартує в ніч

– Напевно, знаєш, що ми забули? Бензин.

– Я взяв, я кинув.

– Палити ворогів збираєтеся?

– Та ні, для них є інше.

– Війна переформатувалася, напевно, на всі 100%. Якщо торік у Бахмуті це були чисто піхотні штурми, десь за підтримкою техніки, роботи артилерії противника, то зараз, напевно, 50% всієї роботи виконують дрони, – зауважив командир підрозділу "Фенікс" Дмитро.

Приїхавши у невеликий бліндаж, бійці розбирають ящики із боєприпасами. Пілот FPV на псевдо "Айдар" відбирає  дрони для роботи.

– Як ви знаєте які дрони використовувати, а які – ні? 

– Він же їх збирає, – усміхається у відповідь сапер на псевдо "Маестро".

– Приходить партія дронів, і не всі вони в нормі. Наприклад, на тому немає відео, на тому не працює один двигун, абощо, –  пояснює "Айдар". 

– Все перевіряєте?

– Так. Приїжджаємо на позицію, буває таке, що не завжди вистачає часу перевірити кожен дрон, на якому летиш. Є проблемні дрони, то їм і приділяємо увагу – на що він "скаржиться", те і ремонтуємо. От на цьому просто не було відео.

– Камери?

– Так, саме ОSD було – те, що на екрані у нас пишеться, а відео у нас було сіре.

Усю роботу противника, як і в ЗСУ, роблять дрони

Командир підрозділу "Фенікс" Дмитро:

"Усе – дрони, FPV, "Мавіки", скиди, ланцети – всю роботу противника, в принципі, як і в нас, виконують дрони".

– Я не знаю, що це за "бімба". Це якась страшна "бімба", – розбираючи ящики із боєприпасами, коментує "Айдар". 

Багато чого пілоти тестують вперше. Сапери і любителі, які працюють в "лабораторії", чого тільки не вигадають, щоб допомогти пілотам очистити українську землю від окупантів.

– Що це ви прикручуєте до "бімби"? – запитую у "Маестро". Він уже займається "бімбою", яку щойно оглядав "Айдар".

– Яка у вас тут робота?

"Маестро", сапер підрозділу "Фенікс" :

– Яка? Зібрати дрон, скажімо так, в бойову готовність, зібрати плату ініціації з детонатором і зібрати відповідно снаряд, винести, виставити.

У цей час пілот уважно вдивляється в екран монітора, де аеророзвідники показують тил противника. У тилу видно рух декількох окупантів. 

– "Айдар", хто там ходить? – вглядаючись в екран, запитую.

– "Петухи".

– Багато?

– Двоє.

– Цікаво, кого він там снайперить за 20 кілометрів від лінії фронту?

– А це що, снайпер?

– Ну в кікіморі повністю.

– Ярик, може, то наш в тилу? Кікімора якась у нього повітряна, крута.

– Що вони так спокійно ходять?

– Це дуже далеко.

Дмитро, командир підрозділу "Фенікс":

– Ми виконуємо всі завдання такі, як і Сили оборони. Стоїмо у смузі батальйоном у районі оборони, виконуємо завдання стримування противника у нашому напрямку, виявлення, знищення".

Захисники чекають, поки розвідка знайде цілі

Ранок видається спокійним. Два пілоти і сапер спостерігають за стрімами, які дають пілоти-розвідники.

– Коли режим такого чекання, то як займаєте час?

– Та ніяк, сидимо просто. Дивимося, чекаємо, поки розвідка знайде цілі.

На столі біля "Маестро" помічаю пластид. Той самий, який в "лабораторії" видобували з труб для УР-77 або для "Змія Горинича" – установки для дистанційного розмінування. 

– Що робить пластид?

– Це вибухівка по-суті. Якщо взяти комулятив, то у нього свій детонатор центробіжний. А оскільки ми несемо його на дроні, то нам доводиться переробляти під детонатор. Робимо отвір і вставляємо. Він приводить в дію цей комулятив.

– А ще антистрес, – сміючись, уточнюю я. Спостерігаю за тим, як "Айдар" ліпить з нього сердечко.

– Так, для "Айдара", – сміється у відповідь "Маестро". 

Аеророзвідники знайшли ціль

Нарешті пілотам є робота – аеророзвідники знайшли підвал, де окупанти, ймовірно, тримають провізію, боєприпаси, можливо, там ховаються самі росіяни.

"Айдар" піднімає FPV, летить, керуючись підказками "Барні" – ще одного пілота, який водночас керує "Матрасом" – великим дроном, що слугує ретранслятором. Та направляє "Айдара" туди, де підвал.

- С*ка, – "Айдар" різким рухом знімає окуляри.

– Що, зловили? РЕБ? 

– Так, управління в нуль, – понуро говорить пілот.

– Який би РЕБ не був хороший, ми все одно знайдемо шляхи, лазівки, як його обійти. І в принципі воно все взаємопов'язано: буде хороший РЕБ – будуть кращі дрони, буде ще кращий РЕБ – будуть ще кращі дрони. Технології на місці не стоять, щодня наші інженери щось роблять, щось вигадують, щось доставляють, щось додають – якісь антени, плати, бустери, – розповідає командир підрозділу "Фенікс".

Що таке ретранслятор і для чого його використовують

Доки розвідка шукає нові цілі, "Барні" пояснює, як і для чого працює Matrix.

– Це ретранслятор.

– Який посилює сигнал?

– Грубо кажучи, це антена, яка піднімається на дроні.

– Що вона робить? Яке її призначення?

– Найголовніше – це обдурити радіогоризонт, підняти антену якомога вище. Якщо антена ставиться на штативі, то тобі заважають дерева, пагорби, будинки. Штативом ти скільки витягнеш – метрів 10-12, а ретранслятор підіймається на дроні 100, 200 метрів, 300, і тобі не заважають ні дерева, ні рельєф.

– Це добре, що є такі ретранслятори. Це дуже хороша штука, дуже допомагає, особливо FPV – це маленький дрон, але може наробити великої шкоди, – додав захисник.

Напередодні ми заїжджали ще в один імпровізований "цех". Там на 3D-принтері цілодобово друкуються складові для таких ретрансляторів.  Господар цього всього – боєць на псевдо "Кочегар", хто добровільно прийшов на фронт. Звільнившись з інституту, де працював. "Щоб допомогти Батьківщині", – пояснив прикордонник.  

– Корпус на ретранслятор до FPV-дронів друкується весь загалом 3 дні. Я розрахував і відразу сказав, що за 2-3 дні він буде готовий. Ось один, я його навіть розклав, щоб було зрозуміло. Він повністю розкладений по одній запчастинці: перша, друга, третя. Це все в коробочку складеться, це одна коробка велика", – пояснив прикордонник.

Захисник також показав:

– Це у нас на антену кріплення, сам робив, то друкує їх, якщо не помиляюся, 2 штуки за 3,5 години. Тільки що поставив на друк. Принтери рідко коли відпочивають, можуть під ранок, з 4 до 8-ї припинити друкувати, коли всі сплять. У принципі,  поміняти друк ніхто не може.

– Я закінчив військову кафедру також у себе в універі,  з минулої осені служу.

– Самі? Призвали?

– Чесно, сам вирішив піти допомагати країні.

– Звідки ви?

– Київ.

"Барні", пілот підрозділу "Фенікс" Луганського прикордонного загону – бригада "Помста":

– Дрони зараз у війні себе дуже добре показали. Якби не дрони, навіть не знаємо, що було б. Без дронів – як без рук.

Військові працюють над знищенням загарбників

– Розвідку проводиш ними, не треба йти  5-10 кілометрів. Розвідка проводиться, дивиться, засікається. Так би треба було піхоті, розвідці, ходити, шукати це все, а так все набагато простіше, – додав він.

Доки "Барні" розповідає про переваги дронів на передовій, "Айдар" ілюструє це своєю роботою. Влучає у той самий підвал, який знайшли розвідники.

– Ох, ти ж гарно!

 "Маестро", сапер підрозділу "Фенікс":

– Звичайно, коли влучання, коли все спрацювало як треба, то якраз ти розумієш, що ти його зібрав своїми руками. А от коли воно не зривається, то потім пів дня думаєш – а чого воно не вибухнуло?..

– Перший цікавий випадок – це коли влетів, вдарив у ногу і не зірвався. Тоді, п**р взяв FPV-шку, кинув її і вона біля нього зірвалася, – пригадав пілот "Барні" й додав: – Також був  дуже цікавий випадок із трубою. Манюня залітав і прямо в трубу, прямо в дупу. Це дуже хороший скид у нього.

– Розірвалося?

– Так, убив його, епічний випадок був.

Доки "Барні" та "Айдар" літають, "Маестро" щохвилини щось крутить – то снаряд до дрона, то плати до бомб. І так весь день. Рухи у нього вправні та швидкі.

– Рука набита настільки, що все на автоматі ви робите!

– А що, не перший раз. Як перший раз, то тільки приїхав, пока вкурив. Хоча знову ж таки, руками всю жизнь працював, так що...

– Так, чекайте, що ви руками робили?

– Я взагалі будівельник.

– У вас кар'єра пішла в бік.

– Так, щось пішло не так.

– Готово? – уточнює "Айдар".

– Так. Що ти, вилітаєш?

Команда "зліт" означає для "Маестро" вихід на вулицю. Саме він виносить і встановлює на імпровізовану платформу FPV-дрон. А вже "Айдар" зсередини підіймає його.

По обіді пілоти взялися за цікавіше "полювання". Недалеко від наших позицій розвідники помітили двох окупантів, які рухалися в сторону "нуля". Дорогою до позицій росіяни сховалися в нору.

– FPV, камікадзе в повітрі.

– Камікадзе плюс.

– Бачиш, шукає норку, не може знайти. Далеко?

– Оцей близько був, якраз нижче хрестика, розрив – і нижче норка.

– Виходить, ти зовсім недалеко.

– П*дар вилазить.

– Б**ть, зараз буде, давай Ярик.

– Його щось контузить, він падає.

– Сєрий, термобар треба.

– Скажи нашим.

– Є. У дірку. 

– У дірку, хіба?

– Так.

– Побачу, давай.

– Чим?

– А що в нас є?

– Уламок.

– Давай кумулятивом проб'ємо.

– Хорошим.

– Так, давай.

"Маестро" швидко переробляє-перекручує снаряд на дроні. Треба оперативно зняти один і прикрутити інший.

– Бувають цілі різні, і коли бракує дронів якогось певного типу, то доводиться переробляти. З уламка можемо переробляти на комулятив, на будь-який снаряд. І так цілий день, – поділився досвідом сапер.

У цей самий час "Айдар" скидає на голови окупантів підготовлений снаряд. 

– Один контужений, – констатую я, спостерігаючи, як росіянин ледь вилазить із нори, куди заскочив перед тим.

– Зрозуміло.

– І другий є?

– А другий де?

– Он далі. Два, два. Іде.

– "Своїх нє бросаєм". 

– Переліз через нього – і далі.

– У нього рука в крові, видно. 

– Чекає, просто став, ти біля нього прямо, над головою.

– Ти бачиш?

"Айдар", розвернувшись, направляє снаряд прямо в нору. 

– Є. У копієчку. Ай красава! Це клас. То загинув, чи ні?

– Ох ти... Давай доб'ємо.

– Прихід. 

– О, зараз.

У цей час двоє окупантів намагаються втекти від "кари з небес". Одному під ноги падає снаряд – чи то скид, чи то камік, але він, переступивши його, біжить далі.

– Ви під ноги кинули, і він пішов! Тепер побіг, – не можу стримати свого здивування. 

– Реально під ноги падає – і нічого, – констатує "Маестро".

Адреналін росте, коли "Айдар" залітає прямо у ціль

"Айдар", пілот FPV-дронів підрозділу "Фенікс" Луганського прикордонного загону – бригада "Помста":

– Поясніть мені такий момент. Коли там під ноги їм падає, попадає, а вони далі біжать – таке часто буває? 

– Так, дуже часто буває. На адреналіні просто, біжать, летять, не знають куди летять, двоє просто розбіглися в різні сторони, часто буває. Йому пощастило, що ми летіли з кумулятивом. Треба було швидко схопити, щоб норку завалити, термобар довго було готувати – хвилин 5. Вирішили кумулятивом, норка невелика. В принципі, завалили, і він якраз у цей момент з норки виліз, під ноги комулятив упав, а він просто побіг далі.

"Барні", пілот підрозділу "Фенікс" Луганського прикордонного загону – бригада "Помста":

– Адреналін підвищується, коли "Айдар" залітає прямо у ціль. Це взагалі ну просто, ти знаєш, що ти його убив – і тобі на душі аж легше стало, що він, наприклад, не прийде до піхоти, і не зробить, наприклад, якийсь штурм їм. І ти допомагаєш мало того що піхоті.

–  Підтримуємо бойовий дух нашої піхоти, яка виконує завдання в окопах. Той військовий сидить, він знає: зроблять усе, щоб до нього противник не дійшов, до його брустера, до його окопу. Я скажу, теж впливає на бойовий дух противника, бо вони розуміють, що якщо навіть він зайде на передній свій край, то йому логістика буде перебита. Йому десь не привезуть провізію, десь не привезуть боєприпаси, десь не привезуть воду, – зауважив командир підрозділу Дмитро.

Розмова з сапером "Маестро"

"Маестро", сапер підрозділу "Фенікс":

– Як Михайлович каже, це найкраща работа у світі. Дуже сильно допомагає. Піднімається адреналін все більше і більше, чим більше вбиваєш – тим більше він грає.

– Давай якийсь уламок, він взагалі в о**є, куди я попав?, – "Айдар" на адреналіні хоче добити окупантів, які вже "300", тобто поранені.

– Це просто.

– Заганяли вас сьогодні?, – звертаюсь до "Маестро", який вже мокрий від біганини туди-сюди. 

– Та ні, це так, це ще слабенько, буває, побільше бігаємо.

 – Коли треба швидко-швидко?

– Ну так. 

– Доганяєте?

– Коли робота іде, то один за одним: тут скручуєш – туди біжиш, ставиш.

– Скільки ви займаєтеся цією роботою?

– Я – та скільки... з середини березня. Якраз після повернення з реабілітації, після поранення і приступив.

– Де вас поранили? У Бахмуті?

– Та ні, тут, поруч. Це після навчання, якраз на сапера, скажімо так, брав участь в евакуації і вийшло так, що попали. Нога, рука.

– Уперше за день "Айдара" щасливого побачила, – коментую настрій пілота, який вранці – коли не було роботи – був дуже "не дуже".

– Піднявся настрій в "Айдара", – погоджується "Маестро". 

Захисник добиває ворожу піхоту

Сам винуватець нашої розмови вчергове піднімає дрон і летить добивати ворожу піхоту. 

– Запис іде.

– Є. Чітко!

– Пілот, підкажи, у тебе стрім, попав?

– Прямо у ціль.

– Чудово.

– Тримай, може буде вилазити.

"Айдар" вглядається в екран, потроху видихає. Робота на сьогодні зроблена. Піхота захищена. 

– Що ви там виглядаєте, "Айдар", що ви хочете побачити? – сміюсь, зауважуючи постійні рухи пілота в бік екрана.

– Щоб не виліз.

– Він вже не вилізе, а вилізе – полетите.

– Ну що, як настрій?

– Ну вже трішки краще. 

– Давайте підсумки сьогоднішнього полювання.

"Айдар", пілот FPV-дронів підрозділу "Фенікс" Луганського прикордонного загону, бригада "Помста":

"Плюс-мінус, початок дня не дуже, середина – трохи краще. Якраз середина дня трохи краще, прибили двох п**в, які підходили до наших позицій".

– А чого вони вдень туди перлися не замасковані, що це взагалі за тактика?

– Не знаю, тактика-галактика, але...

– Йшли до наших позицій?

– Ну так. 

– Вони донедавна почувалися як дома. Що більше працюємо, то вже обережніше, акуратніше. Не ходять такими групами, і вже самі бачили, що практично руху їхнього не було, а до цього рух у них був – місяць назад дуже активний. Оце там, де тільки що ми їх гасили, то вони себе там спокійно почували. Їх там дуже багато було. Там були їхні позиції, і вони часто "кошмарили" наших пацанів. А зараз там їх давно, до речі, не було. Це я навіть не пам'ятаю, коли крайній раз їх там бачив, а це двоє з'явилося там", – додав пілот.

Загарбники атакують КАБами

У цей час землянку як трусоне від чималого "приходу". Це КАБи – керовані російські авіабомби – приземлилися десь неподалік. 

– Пішли подивимося.

– Я б на вашому місці не виходив.

– Вони явно десь пішли туди якомога далі, – відповідаю. Приходи КАБів ми вже відчули на собі неодноразово. І знаємо: якщо впали  неблизько, то там же впадуть і наступні.

– Ох ти ж, – на горизонті прямо перед нами здіймається "гриб" – такий вигляд має "прихід" від КАБа – не важливо, 250 тонн він чи 1500. Хоча що більше авіабомба, то більший "гриб" здіймає. І тим більші руйнування несе.

Читайте також: Історія одного штурму, або Як дрони змінюють війну – "Невигадані історії".

Дивіться також: 

Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.

• Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.