Українські військові розповіли про свій бойовий досвід, про те, як їм вдається стримувати ворога під Новомихайлівкою, та пояснили, чому вуличні бої найважчі.

"Працюємо групами, раніше могли собі дозволити навіть працювати по одній людині, коли снарядів було достатньо, нині можемо в день 9-10 снарядів відпрацювати, це дуже мало, враховуючи те, що раніше ми могли по 200-300 снарядів за добу випускати з цієї ж самої гармати", – зауважив командир гармати L 119 79-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ Ярослав.

Яка ситуація з боєприпасами в українських захисників

Військовий поділився, що вони "отримали гармати у грудні 2022 року, заступили на бойове чергування 1 січня 2023-го і десь до осені 2023 року в них зі снарядами проблем не було взагалі".

"Далі – почалися перебої – все менше-менше-менше і чим далі – тим менше. Був період, коли їх майже не було, зараз трошки відновилося", – додав Ярослав.

Також навідник гармати Степан, відповідаючи на запитання: "Наскільки інтенсивно працюють останнім часом?", відповів, що останнім часом не дуже інтенсивно.

"Раніше було поінтенсивніше, бо було БК, зараз БК поменшало", – наголосив військовий.

Також боєць Ярослав зауважив, що гармата дуже гарна. 

"Якщо навіть брати порівняноз радянськими гарматами, вона більш точна. Радянський аналог – це Д-30, хоча в неї більша дальність, але з цією гарматою набагато простіше працювати – вона легша, вона швидша і сам снаряд точніший, ніж у радянських гармат", – пояснив він.

Бійці про ворожі штурми

Окрім цього, заступник командира підрозділу 79-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ Богдан інформує, що "загалом, маємо тенденцію до того, що по нашому напрямку інтенсивність бойових дій дещо спала". 

"Проте вона посилилася в наших сусідів. Плюс противник не покидає своїх намірів проводити штурмові дії і штурмові дії просто змістилися по часу. Якщо раніше вони відбувалися вдень, то зараз противник пробує штурмувати наші позиції зранку та ввечері, відповідно, "по сірому", коли вже трохи змінюються умови видимості, коли противник має більше змоги проводити приховане переміщення підрозділів", – розповів він. 

Наголошується, що коли ворожі війська захопили Новомихайлівку, тоді "більш-менш змістився акцент на Красногорівку".

"Всюди було важко по-своєму. Відповідно, Мар’їнка – це був такий найдобротніший "піхотний заміс", тому що тоді не було такої великої кількості взагалі дронів, тільки тоді почали з'являтися "скиди" – вже воно трохи змінило характер бойових дій, піхотні бої, велика кількість техніки, важкий був період. Важко було, але ми трималися, доки змогли", – додав боєць.

Чому бої у містах найтяжчі для військових

– Міські бої найтяжчі.

– Чому?

– Тому що у місті ти не можеш собі викопати яму і ти можеш тримати позицію, доки є сама позиція. Там (у Мар'їнці – ред.) не було від слова зовсім ні одної споруди. Там було декілька погребів, ми називаємо це підвали, було декілька, але також вони були настільки артилерією побиті, що ще б там декілька разів "прилетіло" б і все, не було б там взагалі нічого.

Військовий розповів, що "по відчуттях Новомихайлівка була в рази гірша, тому що сам населений пункт менший".

"Немає такої великої кількості капітальних будівель, плюс противник застосовував велику кількість FPV-дронів, він міг не застосовувати штурмові дії, але весь день FPV, і коли вже позиція просто знищена вщент, коли немає що тримати, уже тоді іти піхотою, і при тому наша піхота продовжує сидіти в цих руїнах і приймає бій", – додав він.

Про бої за Новомихайлівку

Інший захисник пригадав, що був в один період часу, перед Новим роком, на Новомихайлівці, із 6-ї ранку до 12-ї нарахував 70 штук, це "вильотів". 

"Спочатку, як ми туди зайшли, було доволі відносно спокійно, можна було пересуватися на автомобілях, підвозити, накопичувати боєкомплект", – додав він.

"Студент", військовослужбовець 79-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ зауважив: "Це було перед Новим роком, десь за місяць до Нового року, якщо я не помиляюсь, ми заїжджали, завозили боєкомплект, а потім ми перестали це робити, бо керованою авіаційною бомбою знищили міст. Ми поставили понтонний міст, але він також довго не протриматися, два дні і було пряме влучання і його перевернуло. Це добре, що не було ніякого транспортного засобу в Новомихайлівці". 

"А потім усе носили вручну – підвозили людей майже до самого понтонного моста, там ще можна було пішки пройти і підвозили, підносили, робили мінні загородження, також ставили сітку-путанку для техніки", – додав він.

Противник знищує всі точки, де захисники могли б "закріпитися"

Також зазначається, що були позиції й на міській території, але на них теж було важко стояти, бо ворожа артилерія працювала, вона майже не затихала. І ще було позицій до 10 у посадках.

"У посадках також спочатку було більш-менш нормально, поки не виїжджала ворожа броньована машина, не скошувала великокаліберним кулеметом ці дерева", – пригадав боєць. 

"Студент" також пригадав, що коли вони зайшли, "ще де не де, були будинки, вони були без дахів". 

"Противник розуміє, що він робить – він знищує всі точки, там, де ми могли "закріпитися", і він продовжуватиме це саме робити в будь-якій місцевості – вони знищуватимуть все для того, щоб ми не змогли "закріпитися"", – додав боєць.

Про бойовий досвід військових ЗСУ

– Ви сказали, що у вас чотири бойові виходи (питання до військового з псевдо "Юрист" – ред.).

– Так.

"Перший бойовий вихід, я вже не пам’ятаю, яке це число було, ми заходили в Новомихайлівку, у нас ще там залишалися дві вулиці для захисту, інші вулиці вже були зайняті ворогом. До своїх ми не дійшли, не змогли їх змінити, тому що нас почали "тривожити" ще з ночі дрони. Потім так вийшло, що там, де ми застрягли, ми допомагали своїм", – пригадав військовослужбовець.

Також військовий додав:

"Якщо чесно, я психологічно, в принципі, був готовий. Я думав, що буде дуже страшно, основний страх – це дрони, а так я нормально ставлюся до вибухів, що там вибухає чи гранати, а те, що воно дзижчить над головою, дуже так морально вибиває, скажімо так", – зауважив захисник.

"Юрист" зауважив, що його призвали ще в березні 2022 року.

"Я був у третій окремій бригаді зв’язку, служив два роки, а тепер у зв'язку з цими змінами, що з тилових частин почали переводити в бойові, це я попав з 8 квітня вже сюди, в 79-ту бригаду", – зазначив чоловік.

"Вінні-Пух", військовослужбовець 79-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ:

– Скільки у вас виходів було?

– Два. 

– Коли був перший?

– Днів 10 тому. Прийшла команда, і сказати йти. Зібралися, вигрузилися і погнали. Навіть не зрозумів толком, як туди дійшов, чи то на адреналіні: гепає – пригнувся, як інструктори казали, що десь почув будь-який свист – завжди поклоняйся, поклончик зробив і все добре. І все. По-тихеньку, по-маленьку, дійшли собі, там перебігли, заходили ми два рази, все прекрасно. Виходили тяжкувато.

– Скільки разів кланялися, поки дійшли?

– Мені здається, я як поклонився, так і не розкланявся. 

– Яка у вас задача була?

– Якщо був штурм – ми вибігаємо і його зупиняємо. 

– Був штурм?

– Так.

– Розкажіть, що відбувалося?

– Сусідню позицію штурмували, нам по рації сказали – все, будьте напоготові. росіяни, виходить, під’їхали, почали вигружатися, почали штурмувати наших сусідів, ми повибігали, зайняли позиції і почали їх "косити".

– З автомата.

– Я так розумію, це вперше у вашому житті?

– Так.

– Як відчуття?

– Та я про це якось не думав. Потом задумався, що нібито люди, потом згадав, що вони виробляють тут, то морально нормально.

Хочеш бути ефективним – треба мотивація. Дістаєш телефон, дивишся на фотографію своїх близьких, упевнений "Вінні-Пух". 

– Де у вас рідні?

– Вдома.

– А де дім?

– Старокостянтинів. Вибачте (боєць плаче – ред).

– Та я розумію.

– Скучив. 

"Людині треба відіспатися, поїсти, базові потреби закрили, поговорити, людина висказалась, ти з нею переговорив, якісь поради, якісь жарти, дуже багато нюансів і люди встають у стрій. По факту, просто нормальні людські взаємовідносини, вони тут рятують, вони тільки і допомагають", – наголосив інший військовій.

"Юрист" зауважив: "Людей мало, насправді, я сам думав до цього часу, що, наприклад, село чи вулицю в селі обороняє дуже велика кількість людей".

Також свою історію розповів "Вінні-Пух".

– Ви мобілізований?

– Ні.

– Доброволець?

– Контрактник. Я 7 років прослужив у Повітряних силах, місце проживання і телеграма прийшла, сказали – людей треба, ну і все, погнав. 

– Де ви служили саме?

– 7-ма бригада тактичної авіації. Стояв на посаді водія, але я більше працював на авіаційній техніці.

– Ремонтували?

– Так, допускали.

Ворог атакує позиції захисників

Буквально за пів години це вже третій ворожий дрон, третій чи четвертий, який не просто літає над нами, а вже і прилетів. 

– Мужики, всі цілі?

– Всі цілі?

– Так, усі цілі, все нормально, повз нас. 

Після дій ворога заступник командира підрозділу 79-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ Богдан розповів, що по FPV-дронах противника, або одноразові дрони-камікадзе – суть одна, відповідно, їх застосовують у дуже великих кількостях.

"Тому що засіб дешевий і засіб ефективний, тому що оператор дрона бачить картинку перед ударом безпосередньо, відповідно, велика частина давиться ще на "підльотах". Якщо пройтися по передових позиціях, то видно кучу "лежачих", які були просто подавлені РЕБом. Але РЕБ – це не панацея, тому що противник теж міняє частоти, пробує різні інженерні ходи, щоб обійти наш захист. Відбувається, грубо кажучи, війна РЕБа проти дронів. РЕБ прогресував, прогресували дрони і так постійно. Вже не така велика інтенсивність артилерійських обстрілів, як ударів FPV. І, відповідно, кількість вогневих задач і їхня ефективність у FPV все-таки більша", – пояснив він.

Боєць Богдан додав, що по самому застосуванню дуже багато проблем доставляють.

"Тому що знову ж таки – воно точніше, ніж артилерійський снаряд, і бувають різні бойові частини, починаючи від кумулятивних, як зараз противник працював, просто бойова частина від гранати кумулятивної – РПГ чи СПГ, грубо кажучи, вражати техніку, крім того, є уламкові бойові частини, є термобаричні бойові частини, коли вони беруть гранату від РПГ, такий великий кабан, і, відповідно, ними працюють по будівлях. Проблема є. І це ми перебуваємо, грубо кажучи, на відтяжці, а по передових позиціях вони працюють інтенсивніше", – зауважив заступник командира.

Українські військові про "виходи" і російські атаки дронами

"Вінні-Пух": "Починаєш іти на вихід і починається ця біда, і нема куди від них сховатися".

– Камікадзе?

– І камікадзе, і скидальщики. Ти голову не підіймеш, бо побачить тебе. Оце засіли, як товариш розповідав, ми виходили, гудить біля голови, сидиш і думаєш – мої щоки, напевно, видно через цю каску.

"Юрист": "Сам відхід був дуже важкий, бо дрони нас просто засікли і просто знущалися над нами". 

"Ми були в антитепловізорних плащах, позагорталися, але вони нас, походу, знайшли, висіли над головою, ми поприсідали, але чуємо, що воно ну прямо гуде. Потім він бере, набирає висоту і ніби хоче атакувати, але видно, то не були камікадзе і не ті, що скидають гранати, бо вони по-любому по нас відпрацювали б", – пригадав захисник.

– "Вінні-Пух": оце найстрашніше, що було, а так…

– Тобто, найгірше це вхід-вихід?

– Так. А там кажуть, що і погнали і давай їх "валить". Там вже не думаєш, що оці дрони літають. Здорова така ф*гня біля тебе летить. Ого, все, буде біда, а воно якось на адреналіні, я не знаю. 

Заступник командира: на переміщенні в основному втрати і маємо, бо оцей момент тоді, коли піхота найбільш уразлива. Так, РЕБ, так, від FPV воно захищає, але артилерія теж працює, її теж ніхто не касовував. 

Боєць "Студент": "Легше не стало. І я думаю, і не стане легше нам. Вони (вороги – ред.) зараз накопичать своє військо десь там у районі Новомихайлівки і продовжать пробувати нас вибивати з позицій, але ми духом не падаємо, нам допомагає артилерія, яка дуже чітко працює.

– Постріл!

– Постріл!

Військовий Ярослав: піхоті, ніби, побільше насипали, а ми розуміємо, вони не розуміють, що в нас немає таких сил і засобів, щоб просто їх постійно прикривати. Я їх розумію, бо самі туди ходили, хотілося б, щоб побільше прикривали піхоту, але маємо те, що маємо. 

– Ви були піхотинцем?

– Ні, піхотинцем я не був, але були в нас періоди, коли не було снарядів, то ми були вимушені ходити спостерігати і допомагати піхоті. Зазвичай, коли було у батареї більше людей, ми допомагали піхоті ходити окопи копати – і таке було.

– І як воно?

– Краще тут працювати, ніж ходити.

Бійці ЗСУ про свою бригаду

"Студент", військовослужбовець 79-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ:

– Я від самого початку хотів у цю бригаду.

– А чому?

– Бо це доволі сильна бригада, я так вважаю. Багато є бригад, які також роблять багато корисного, але 79-та, я вважаю, що це найкраща бригада, в яку можна було потрапити.

Заступник командира: десант покорив моє серце. Воюють усі, честь і хвала кожному – танкісту, артилеристу, піхотинцю з механізованої бригади, всім, ТРО. Все, претензій немає, але десант, відчувається, що є якісь традиції, більші вимоги по дисципліні, по тій самій підготовці, бо не просто так ми окремий рід військ. Треба в оборону? Бам, стали, зубами вгризлися. Треба йти на штурмові? Вперед – пішли штурмувати, відбивати. Тобто, нема задач, які неможливо виконати. І вперед-вперед працюй. 

російські військові знову атакують позиції захисників

– КАБ.

– Повз.

– Ще один летить.

– Недалеко.

– Ви чого вибігли?

– Нам цікаво, не бачили.

– Третій.

– А вони чотири випускають?

– Три-два. 

– Рідко коли один.

"Те, що противник рано чи пізно перейде саме в масований штурм, ми однозначно в цьому впевнені, бо як показує практика, якщо впала напруга – то рано чи пізно вона знову виросте. Тому обладнуємо позиції, готуємо особовий склад на полігонах, посилюємо інженерне забезпечення, готуємося до наступного раунду, так би мовити", – додав заступник командира.

"Юрист" зауважив, що "трошки не вистачає людей досвідчених, з усіх чотирьох разів я найдосвідченіший, виходить".

"Оці хлопці, що бояться, не хочуть іти, кажу – беріть телефон, діставайте фотографію сім’ї, дивіться – заради чого це все має робитися. А прийдуть туда – буде біда",– додав "Вінні-Пух".

Читайте також: Дивлюся, йде по трупах своїх людей: пілоти FPV-дронів показали, як ліквідовують ворогів – "Невигадані історії".

Дивіться також: 

Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.

• Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.