російські військові за день проводять до 15-20 штурмів. Як з ворожою навалою справляється українська піхота під Часовим Яром:

Ми виїжджаємо навіть не на світанку. А між пізно вночі і рано вранці. Однак застаємо червоне як кров небо на світанку. Бо їхати до одного з флангів Часового Яру є трохи. Тим паче, що дорога туди не одна – всі дороги рано чи пізно пристреляюються-простреляюються.

Ліс зустрічає нас свіжістю, густою зеленню і кулементими чергами. 

– Це бій іде?

– Так, противник за ніч максимально пробує стягнути свою піхоту і, відповідно, з самого ранку починає двома-трьома спробами поки не закінчиться піхота.

– Кулеметник

Зараз ми чуємо роботу нашого кулеметника, це вже друга чи навіть третя хвиля ворожих атак. Кулеметник відбиває штурм російської піхоти і сьогодні так цілий ранок гучно.

Українські військові про атаки ворога

"Техніка не застосовується, ствольна артилерія, "скиди", FPV і, відповідно, сама піхота. Їхня зараз першочергова задача – це відповідно вийти на канал і щоб у них були захищені фланги і далі вони відповідно зможуть цілком безпечно продовжувати штурм Часового Яру. Якщо взяти, наприклад, увесь напрямок бригади, то орієнтовно за день до 15-20 штурмів точно може бути. Вчора були "Гради", – розповів захисник.

Також командир підрозділу 56-ї окремої мотопіхотної бригади ЗСУ "Дерек" зауважив: "Переміщення противника відбили, вони по своїх точках позакріплювалися і далі наші "скиди" відповідно почали розбирати ці точки і так ми собі збільшили сіру зону орієнтовно на 150 метрів. Можна бачити роботу, наскільки ствольна працює, що он іде посадка і далі також має йти, але вона закінчується".

– Противник працює.

– Теж кулеметом?

– Так.

"Якраз у них зараз проходить заміна і відповідно нові зайшли і одразу почали проводити розвідку боєм – прощупувати нашу активність, що ми, будемо відстрелюватися, не будемо відстрелюватися, як ми будемо реагувати на їх переміщення тощо. Відповідно, з позитивної сторони себе показали, то поки в нас більш-менш спокійно: "скиди" працюють, ствольна працює зараз можемо чути, зараз по наших позиціях працює, які знаходяться на правому фланзі", – додав чоловік.

Захисник також розповів: "Зараз зайшов туди такий підрозділ як "Сєвєр-В". Більш за все, що це під керуванням вони знаходяться "вагнерівців", тих, які відповідно позалишалися після їхніх штурмів, то, відповідно, "вагнерівці" їх вчать і ними же потім у бою керують".

Це був "прихід" – коментує "Дерек" гучне гупання неподалік нас.

Бійці ЗСУ розносять піхоті їжу, воду, боєкомплект

Я помічаю декількох військових, які навантажують на себе величезні рюкзаки, в руках – газові балони, по боках – баклажки з водою. 

– Що несете?

– Продукцію.

– Яку саме? Бачу балон з газом.

– Їжа, вода.

– І скільки так нести?

– Трохи є.

– Всього по-трошки, треба там.

– Не важко?

– Та не дуже.

Це бійці, які розносять піхоті, хто чергує в окопах на передовій їжу, воду, боєкомплект. 

Ми пробираємося густим лісом. Йдемо довго. Супроводжують нас звуки то кулеметних черг, то приходів ворожої артилерії, то дронів, які шукають ціль.

– Добрий, командир з перевіркою, як ви копаєте окопи. Копаєте?

– Копаємо. 

Захисники про російські дрони

Боєць на псевдо "Орлик" виходить з глибокого бліндажу, де ховається насамперед від "каміків" – так на фронті називають дрони-камікадзе. 

– Дрони не дістають ворожі?

– Дістають, вони у нас стаціонарно цілодобово над нами, ми з ними скоро будемо вітатися, в основному Mavicи та FPV-шки над головою. 

У цю мить над головою щось загуділо.

– Це ворожий?

– Наші туди далі. Щось цікаво знайде і відповідно наступний дрон уже зі "скидом" прилетить. 

– Ми не цікаві?

– Цікаві, скупчення. 

– Вони не гидують навіть одним. 

– Он летить. 

– Літає зі "скидом", загружений, чутий по ньому, звук такий.

– Теоретично, нас шукає?

– Ну так, так там же літав над нами, я думаю, більш за все, що побачив, я думаю, що хоче знайти і скинути з кармана подарунок.

– Відповідно, сюди прилітали і "скиди" і "Гради" кожну ніч, кожну ніч сюди "Гради" працюють, ніяк не можемо зловити їх, кожну ніч працюють. Простріли, простріли, чисто провокують, щоб ми якийсь вогневий засіб відкрили, щоб вони зрозуміли, що тут, наприклад, крупнокаліберний кулемент є, о, все, в них є така першочергова ціль на відповідному напрямку, яку треба відповідно розібрати, вони залучають ствольну, "скиди", FPV і починається.

– Бачу.

– Вчора якраз "накривали".

– "Скиди"?

– Ні, в основном скидають зараз на наступну позицію і ближче до останньої, сюди рідко, постійно нас моніторять.

– Готуєтесь до такого, глобального великого штурму?

– Ми то готові, але то ж треба співвідношення, дивлячись які сили будуть наступати. А так завжди хлопці готові, піхота готова, цими, протитанковими забезпечена, уламками до РПГ забезпечені, кулемети є. Але всяке буває, як то кажуть, попре їх в день, грубо кажучи, батальйон на роту, воно так і співвідношенням вони так і наступають 1:3, на роту наступає батальйон, відповідно тяжко бодаться, але за рахунок мінних полів, протитанкових, протипіхотних, то трошки легше буде ну і плюс розвідка, виявляємо на дальніх підступах, відповідно, працює працювати FPV, починають працювати скиди. 

Військовий "Дерек" додав: "Бригадна артилерія ствольна починає підтримувати ще при їх висуванні. Я вже, коли противник підходить до переднього краю, він відповідно розгортається і відповідно стріляй з усього, з чого можеш. Один із таких засобів – міномет калібру 120. Непогана зброя, особливо проти ворожої піхоти, що лізе вперед".

Як працюють бійці ЗСУ, знищення багі рф

"Працюємо по всім цілям, які йдуть, які є, одразу команда, розрахунок, підриваємо розрахунок і побігли працювати одразу, відразу будь-яка ціль", – розповідає команир міномета на псевдо "Чуня".

– Що ми останнє робили? По багі влучали.

– І прям влучили?

– Влучили. Одне убрали багі, пройшов день, вже нове катається багі і два мопеди ще зверху, переміщуються, БК, більше переміщуються, навіть приходили наші сусіди на Mavic, казали, що скидувати все важче. Вони по дві, по одній людині на мопедах, все, ти на нього не будеш щоб скинути.

"На Часовому ми стояли, там були пару штурмів, після Нового року влучили, хлопці молодці там. Міни – це дуже все сумно, з цим намагаються нам допомогти, і ленд-лізи в нас були, і наші міни привозили, наші трішки гірші міни, але, все-одно, а так мін дуже не вистачає, якби було їх побільше, було б краще", – зауважив "Чуня".

Окрім цього, чоловік додав: "Буває з першої, буває коректура – з другої-третьої кладешся куди треба – прям в ціль, всі з перших днів тут".

– Добровольці?

– Ні, тут мобілізовані і контрактники. В мене в розрахунку троє контрактників, я і ще один хлопець мобілізовані.

Військовий поділився: "Уже довгенько, у відпустки ходимо, відпочиваємо, що поробиш? Ротації скоро не буде, так зрозуміло. Скарг на нас пока немає, а якщо і будуть – то не ми".

"Якщо пташок немає, щоб піхота була спокійна, їй просто закидувалося наперед світло, щоб вони бачили що перед ними, щоб не зайшли до них, не обійшли ніяк і все. Було такий момент, що мав бути штурм і не було погоди, погода була погана, Mavic не могли працювати, надо було щоб хоч щось якось хоч по радіостанціям, щоб вони бачили – що там відбувається, то ми кидали світло, кожну годину кидали по світляку, вони дивляться, все спокійно і все", – зазначив захисник.

Захисник про "дружбу" з росією

На одній з позицій чергує "Злий" – піхотинець, хто з перших днів великої війни просився на фронт. Тоді не взяли – бо потрібні були водії та звязківці. Зараз призвали. Бо нині потрібні всі.

– "Злий", що для вас тут найважче?

– Найважче, та ну не знаю, я не очікував, що війна почнеться. Самий факт війни мене вразив. Я все життя жив нормально, як то кажуть, з людьми всіх національностей.

– Не кажіть, що ви з росією дружили?

– Ні, свого часу в мене росіяни, азербайджанці, українці, я родом як кажуть із радянського союзу, у мене в класі всі національності були.

– Де це ви навчалися?

– В Миколаєві, Миколаївська область. У школі всі національності були, у нас тільки в області та болгари і всі, хто хочеш, є, будь ласка, всі товаришували, ніхто нічого, а тут комусь на думку в росії прийшло, що вони найкращі, вони тилові якісь сталі.

– Ви теж з тилових частин?

– Так, воно б раніше сталося, коли я у військкомат прийшов сказали – нам терміново потрібні водії та зв'язківці, це був квітень 2022-го. Каже: "Вибачте, ви зараз будьте "на олівці", на зв'язку", бо терміново потрібні були водії та зв'язківці в той час.

Які цілі у ворога на напрямку?

Командир підрозділу уважно вслухається в небо. Дрони-убивці – найбільша біда цього напрямку. Як Часового Яру, так і його флангів. 

– Я правильно розумію, на вашій ділянці фронту найбільше дістається тій піхоті, яка найближче до Часового Яру?

– Так, на лівому краї. Відповідно, противник там сконцентрований, щоб більше по флангам там зробить собі безпечну зону, щоб можна було як то скажуть, у вогневий мішок пробують взяти Часів Яр сам, а основна їхня задача це вийти до каналу.

Зараз найбільшу ефективність показують дрони, FPV, "скиди" тощо, додав він.

– Наш чи не наш?

– Не наш.

– Все-таки нас шукає.

Цей дрон продовжить шукати нас навіть коли ми підемо з позицій піхоти. Нас врятує ліс і зелень над головою. 

Ліс захищає від ворожих дронів-камікадзе

Далека, довга, непроста дорога лісом, але головне що безпечна. Так, насправді діставатися до позицій не просто, особливо, коли бійці навантажені рюкзаками з їжею, БК, з водою, але краще вже так, коли ліс захищає найперше – від дронів-камікадзе і взагалі тут затишніше почуваєшся, навіть коли працює ворожа артилерія.

Дорогою зустрічаються різного роду уламки. 

– Це танковий чи що?

– Ні, РСЗО.

– "Ураган"?

– Да.

"Як розрізнити? Якщо по вам летить міна – вона буде гудіти, а якщо десь в інший напрямок – то буде свистіти", поділився захисник.

– Гудісти/свистіти?

– Так, якщо саме по вам, то ви почуєте такий страшний звук, особливо 152-га.

– Це кулемет так працює?

– Так, крупнокаліберний, 12.7

Поїздка на "бандеромотоциклі"

Настанок командир влаштовує нам квест. Запропонує проїхатися на своєму "бандеромотоциклі" – зробленому в Україні. Звідки і назва. Це електробайк, зовнішнім виглядом схожий на гірський мотоцикл – високий, з тонкими шинами, легкий і дуже чутливий. 

– Хто хоче проїхатися?

– Я би проїхалася.

– Дивіться, він важкий, не впадете?

– Можу, нічого страшного.

Повернувшись без падінь і негативних наслідків, Калиновська уточнює у "Дерека":

– Небезпечні такі прогулянки мотоциклом?

– Мотоциклом – ні, а особливо, коли по позиціях ходиш – всяке може бути, поки що проносило. Намагаємося раз в тиждень точно ходити, коли там якась буває загострюється обстановка або піхота не хоче копати, то доводиться частіше ходити. Гарно викопані окопи, гарно обладнані позиції – це їхнє життя.

Читайте також: "Новомихайлівка була в рази гіршою за Мар'їнку": військові про бої в руїнах та ситуацію на фронті – "Невигадані історії".

Дивіться також: 

Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.

• Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.