Як батальйон "Шквал", утворений добровольцями із колишніх засуджених, працює на найгарячіших ділянках.
– Їдемо на роботу, щоденно, "мочимо", контратакуємо, словом працюємо постійно.
– Треба було підірвати гаражі, щоб ** не ховались, бо вони ховаються і нашим хлопцям тоді тяжко їх вибивати.
– Противник накопичився на певній території, поставлена була задача знищити противника або зачистити територію. Було прийнято рішення підривати будівлю. Там, де є велике скупчення особового складу противника, які накопичуються близько до нашого переднього краю і в нас є можливість на якійсь бронетехніці заскочити туди під прикриттям великокаліберного кулемета, занести їм туди або закинути через якісь двері-вікна певну кількість вибухівки, ми це з радістю робимо.
– Тікай, тут дуже близько!
– Ми підриваємо все, *** нікуди діватись і вони відкатуються.
Як бійці підривали будівлю з особовим складом ворога
– Поїхали на позицію, "Батя" нас привіз.
– Вас же вдень видно!
– Ну, звісно, видно, хай дивляться, що є такі.
– Наше завдання було зайти там, де ворог, закинути рюкзаки й підірвати.
– А в рюкзаках що було?
– Тротил, 25 кг.
– Були зроблені спеціальне устаткування, рюкзаки з вибухівкою і з запалом на 360 секунд. "Хаммер" підлетів до будівлі з противником.
– Двоє вибігає, один стоїть пильнує.
– Хлопці вийшли, закинули рюкзаки в будівлю, будівля була знищена разом з противником.
– Кожен рюкзак – як КАБчик маленький.
– Треба було знищити будівлю, щоб ніде було закріпитися.
– Операція пройшла успішно! Все зроблено так, як було задумано.
– Ми зробили роботу і втекли звідти.
– У нас як традиція в батальйоні чи в бригаді – проводити такі такого виду операції.
– Я під'їжджаю поближче і вони вискакують.
– Один в одну сторону побіг і в іншу сторону він закинув, я закинув, один криє.
– І в нас 5 хвилин, щоб утекти. Ми за ці 5 хвилин підірвали три будівлі.
– Дуже ефективні операції, тому що дійсно противник не має де укритися, де сховатися, робимо "кілзону", щоб краще й ефективніше їх знищувати.
– Усе, як було заплановано, все робили.
– Робили це все швидко, щоб назад усі повернулися живими.
– Колись наша розвідрота таке робила, зараз цю тактику використовуємо ми.
– Слухайте, так заскочити і кинути, це треба яйця мати, вибачте?
– Та мабуть є якісь, дзвенять.
Чому будівлі підривають за допомогою рюкзаків
– Не простіше розвалити цю будівлю, припустимо, артою чи термобарами?
– Це скільки потрібно снарядів, щоб розвалити цю будівлю...
– А скільки?
– Я не знаю, думаю, багато. По-перше, пристрілятися потрібно, по-друге, потрібно її розвалити. Артилерія переважно просто наробить дірок в даху і на цьому все. А підрив саме в середині будівлі дає інший ефект, він конкретно знищує будівлю, а не пошкоджує.
– Усе, як їхали, закидали нас трохи з міномета-150, пошкодили колеса.
– Як ви на такому колесі доїхали?
– Не вперше.
– Коли виконали завдання, пара "приходів", навіть масований артобстріл і трішечки пошкодили.
– Тобто, вас помітили, вас змалювали?
– Так, усе нормально, живі.
Про штурми на найважчих ділянках фронту
– Війна взагалі ризикована штука.
– Нам не звикати, ми вже звикли до такого.
– Ми повинні виконувати задачі на найбільш важких напрямках, найважчі задачі на найбільш важких напрямках, це прописано в директиві про створення цих батальйонів.
– Ви знали, що ви йдете в штурмовики?
– Так, я знав.
– І ви знали, що штурмовики – це така робота, звідки можна не повернутися.
– Так, я знав, я такої роботи не боюсь.
– Вас це не лякало?
– Мене це не лякає і не лякало.
– Даних бійців ми відбирали, їздили по колоніях, по таборах тощо. І цим людям одразу пояснювалося наше завдання, тобто батальйону, який ми будемо виконувати. Тобто в нас у батальйоні прописано чітко, що батальйон буде виконувати штурмові дії на найважчих ділянках фронту.
Як бійці їздять на "Хаммерах"
– Прям аж так, воно ж узагалі "в хлам"...
– Ну, хлам. Тут просто зроблені колеса спеціально, щоб доїжджали, всередині ще є резина, докатка, от на ньому і доїхали.
– Чудова машина, витримує все, що тільки можна, коліс тільки побільше треба.
– Головне, що на нас уламки не попали, витримали це все, витримали, а це залізо, це зробиться.
– Тепер я розумію, чому ви "Хаммер" любите.
– Тому що на цій машині я проїжджаю скрізь.
– Просто вже третя. Перша – на міні я підірвався, друга – теж у ремонті, ціла, але в ремонті, зроблять, нехай буде.
– "Хаммер" – сьогодні він постраждав.
Про дисципліну бійців та як вони працюють
– Через те, що ми ефективно виконуємо задачі, я розумію, що до нас і ставлення відповідне, тобто командир бригади завжди нам намагається дати гарну техніку для ефективного виконання задач, у нас постійно застосовується MacPro, застосовуються "Хаммери", застосовується БМП, навіть застосовуються танки. Тобто, який екіпаж я можу підготувати, така техніка в нас і є, навіть до танків, були б у нас літаки, я думаю, підготували б і пілота.
– Вони більш дисципліновані, ніж звичайна пересічна людина з вулиці.
– Чому?
– Певно, через тюремний режим, там їм прививається дисципліна.
– Немає поганої погоди, немає вихідних, воюємо постійно.
– Я? Три місяці.
– Як воно – бути в штурмовиках?
– Мені подобається – поїхали, роботу зробили, повернулися. Головне, щоб були всі цілі.
– У мене заступник начальника штабу з мобілізаційної роботи постійно їздить по колоніях і відбирає особовий склад.
– Що з рукою?
– Та впав БК, ящик.
– Коли?
– Як розвантажували, вигружали штурмовиків своїх, камера...
– Коли підривали, коли мали підривати?
– Штурмувати, ми ж не тільки підриваємо. Вивантажували просто патрони.
– Так ви з штурму приїхали, а потім...
– Ми працюємо цілодобово, вихідних немає, на війні немає вихідних.
– Мій батальйон виконує роль тут штурмового батальйону: зачищає посадки, відновлює втрачені позиції, заводить піхоту назад на ці втрачені позиції.
– Це важлива роль у контексті загальної оборони цієї ділянки?
– Це надважлива роль, це, так би мовити, вогнегасник на пожежі.
– Ціла команда інструкторів, яка під чітким керівництвом командування управління батальйону їх тренує, навчає під завдання, які виконуватимуться.
– Противник нас знає, противник нас боїться, противник, якщо чує в перехватах "Шквал", то в них починається мандраж.
– Це визнання?
– Це визнання, так, полонені визнають, що їх беруть чудово.
– Довкола війна...
Про особовий склад батальйону, як чоловіки дістали вироки
– Гарний особовий склад, нічим не гірший, ніж в інших батальйонах, навпаки – кращий.
– Чим?
– Мотивованіший, фізично більш підготовлений, молодший. Готові до виконання небезпечних завдань, не люблять сидіти в обороні, люблять штурмувати дуже.
– Ми тут усі добровольці, нас не зловили, нас не викликали, ми всі прийшли самі, ми знаємо, для чого прийшли, чому прийшли і що тут робимо.
– Ми всі штурмовики.
– Веселі хлопці, люблять йти на ризики.
– Нормальні звичайні люди, які колись там навіть не зійшли з якоїсь там правильної дороги, потрапили в "не столь отдаленные места". Люди, яких там у житті спіткала якась певна подія, "Батя" потрапив у ДТП, після чого постраждала людина і не вижила.
– Інші теж по дурості потрапили і вирішили піти воювати.
– Я за 121, частина 2, – тілесні.
– Розкажіть, як це трапилося?
– Я цього не робив, але посадити і так посадили, звинуватив, та, як то сказати, друг. Друг взяв усе написав на мене, що це я зробив.
– Побили когось?
– Так, він сам побив, а все написав на мене, що я зробив.
– А якісь же докази мали бути, щоб вас посадили?
– У мене знайшли краплю крові на штанах.
– А звідки вона у вас взялася?
– Я його підіймав з підлоги, надавав йому допомогу.
– Він живий?
– Ні, він пожив два дні і помер.
– Скільки вам дали?
– 8 років.
– Ого, скільки ви відсиділи?
– 2,5. Дивився по новинах, як ґвалтують дівчат, я не можу просто на таке дивитися, пішов за свою Батьківщину, за свою землю і свій народ пішов.
– Вони абсолютно мають такі самі права, як і звичайні контрактники, крім відсутності відпустки, їм на законному, на державному рівні заборонена щорічна відпустка – це вся різниця.
– Цікаво, по-перше, цікаво.
– Так собі "цікаво" отак от приїжджати на таких от колесах, коли мінами криють направо і наліво.
– Але приїхали, як би не було, приїхали. Ми свою задачу зробили? Зробили. Головне, що всі живі, а колеса – то дурниці. Рюкзаки я люблю кидати.
– А що ще любите робити?
– Я молюся, щоб усе так було, я молюся, так, молюся за себе, за всіх молюся.
– Я бачу, допомагає?
– Молитва допомагає мені.
– У нас виключно посадки були, по посадках ходили-штурмували, посадки, будинки, прострілку робили. Треба зробити прострілку – робимо прострілку, що накажуть – те ми і виконуємо, я вже звик, мені немає різниці, куди їхати, який напрямок, я цього не боюся, по-перше, по-друге – куди скажуть – туди їду.
– Ми їх бережемо. Яким чином? Ми їм даємо найкращу техніку, ми їм даємо найкраще прикриття, яке тільки може бути в нас, ми максимально ретельно, детально продумуємо плани всіх операцій і поки декілька варіантів ми не відпрацюємо, ніхто нікуди не йде. Тому люди в першу чергу йшли сюди з переконанням і розумінням, до чого їх готуватимуть і чим вони будуть займатися в батальйоні. Я пишаюся своїми бійцями, дійсно, я пишаюся тими результатами, які вони досягли.
– Я пишаюся виконаною їхньою роботою, в мене є група, яка 6 діб поспіль безперервно штурмувала, такі були обставини, що це необхідно було робити, і вони на це пішли, зціпивши зуби і зачищаючи кілометри посадок. Також зціпивши зуби витягують 300-х, витягають 300-х з інших батальйонів, завжди рятують піхоту на передньому краї, як тільки можуть виконують різні задачі, я ними пишаюся, бути їхнім комбатом – це круто.
– Про що ви мрієте тут?
– Побачити свою дитину, в мене хлопчик – чотири роки, питає, коли я приїду додому? Я обіцяю якомога швидше, як вийде якомога швидше.
– Спілкуєтеся з дружиною?
– Так, з дружиною.
– Вона вас чекає?
– Так, чекає.
– Вона знає, що ви пішли на війну?
– Так, знає.
– Що сказала?
– Та що сказала... Я так вирішив, вона що може мені сказати?
– Не відмовляла вас?
– Ні-ні, я з жінкою поговорив, жінка сказала, що не має нічого проти, і все, і молиться за мене.
Читайте також: "Гірше вже не буде": як бійці 46-ї ОАеМБр стоять на захисті Курахового – "Невигадані історії".
Читайте також: Як гаубиця M777 і дрон "Фурія" палять російську броню на Мар’їнському напрямку – "Невигадані історії".
Дивіться також:
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.