Врешті, російська влада любить вбивати своїх ворогів. Це – давня історія, яку ми зараз розкажемо.

Безжально, і поза всякими законами, вбивати ворогів кремлівські очільники почали фактично з моменту заснування їхньої країни. Особливо відзначився Іван 4 на прізвисько Грізний. Геноцид Новгороду, опричнина з тисячами замордованих, врешті убивство власного сина. 

З благословення Грозного його права рука Малюта Скуратов задушив митрополита Філіпа.

Президент Росії вирішив стати адвокатом одного з найбільш жорстоких вбивць в світовій історії - правої руки Івана Грізного Малюти Скуратова. Мовляв, той не вбивав митрополита Філіпа.  

“Он его не убивал, и не проезжал, а если проезжал, то проехал мимо”  

Ще один улюблений герой Путіна - Петро Перший. Той, хто назвав Московію Росією, а себе імператором. А ще Петро був патологічно жорстоким.  Він любив бути присутнім при колесуваннях, катуваннях і стратах.

Утім московських царів у жорстокості перевершили більшовики. Один з перших їхніх декретів - про терор. Ленін прямо казав, що диктатура пролетаріату не буде зв’язана жодними законами. Надзвичайна комісія у позасудовий спосіб вбила десятки тисяч людей. Наймасовіший вбивця в історії Сталін не цурався вбивати ворогів поодинці. Наприклад, нерозкрите убивство Кірова спровокувало великий терор. 

Вбивство Симона Петлюри

25 травня 1926-го, Париж. З ресторанчику на вулиці Расін виходить чоловік 47 років. Це колишній керівник Української Народної Республіки Симон Петлюра.

Вулиця Ра Расін, перехрестя з бульваром Сен-Мішель. Сюдою проходив звичний шлях Петлюри від улюбленої кав’ярні додому. У 1926 на цьому місці була книгарня і того фатального дня Петлюра спинився тут, щоб подивитися на книжкові новинки. У цей момент його гукнули.

 "Симон Петлюра?", - питає незнайомець і навіть не дочекавшись відповіді, дістає револьвер. Колишній отаман Директорії Української Народної Республіки пробує ціпком вибити у нападника зброю, проте перший постріл в плече збиває його з ніг. Друга куля потрапляє у підборіддя, ще дві — у живіт. "Це тобі за вбивства! Це тобі за погроми!", - кричить чоловік з револьвером. Нарешті п'яте поранення у груди виявляється смертельним – уже за 20 хвилин Симона Петлюри не стане. 

Між тим затриманий дає перші свідчення у поліції — його звати Самуїл Шварцбард і він вбив Петлюру буцімто в помсту за єврейські погроми в Україні. Захисник, відомий у Парижі адвокат Анрі Торес, повернув справу так, що суд почав трактувати вбивцю Петлюри, як месника за єврейські погроми в Україні. 

Вбивство Євгена Коновальця

23 травня 1938 року, Нідерланди. Роттердам. У ресторані готелю "Атланта" самотній відвідувач. Через якийсь час до нього підсів чоловік. Їхня зустріч була короткою. Вони попрощались і поодинці покинули приміщення. Незабаром випадкові перехожі побачили великий клуб диму, який стрімко піднявся на висоту кількох метрів над тротуаром, і понівечене тіло.

В загиблого знайшли документи на прізвище Новак, однак слідство швидко з’ясувало, що йдеться про лідера українських націоналістів Євгена Коновальця.

Сьогодні справа вбивства лідера українських націоналістів Євгена Коновальця відома до найменших подробиць. Виконавець терористичного акту – агент НКВС Павло Судоплатов – залишив після себе мемуари. В яких детально розповів про те, як йому вдалося зануритися у середовище ОУН на еміграції.

“У 1934му ДПУ (Державне політичне управління) України доповіло про своє успішне проникнення в керівні кола емігрантської Української військової організації. Після відступу частин Коновальця у Польщу в 1920-му році Василь Лебедь був направлений ним на Україну для організації підпільної сітки, але був схоплений. Вибір у нього був невеликим: або працювати на нас, або вмерти... Я діяв під виглядом племінника Лебедя”, - П, Судоплатов. мемуари

Судоплатов з гордістю розповідає, як він крок за кроком втирався в довіру до Євгена Коновальця. Зокрема, такий випадок: агент НКВС у супроводі лідера ОУН прийшов у Парижі на могилу Симона Петлюри і взяв звідти грудочку землі, щоб, як він полум'яно заявив, повезти на батьківщину і посадити у цій землі дерево. Театральний жест викликав у Коновальця сентименти.

Занурення Судоплатова в середовище організації українських націоналістів на еміграції тривало кілька років. Врешті, Коновалець став вірити йому беззастережно. Завдяки таким стосункам Судоплатов майстерно провокував конфлікти в українському середовищі. Організація почала ділитися на  фракції. У 1937-му Судоплатова викликали в Москву. Після короткого інструктажу він у супроводі головного чекіста Єжова в автомобілі прямував у Кремль. На зустріч зі Сталіним.

“Петровський урочисто оголосив, що українська соціалістична держава заочно винесла Коновальцю смертний вирок. "Коновалець, - сказав Петровський, - перебуває у стані війни проти Радянської Росії та України". Сталін зупинив його й сказав: "Це не акт помсти. Наша мета в тому, щоб обезголовити рух українського фашизму і примусити цих розбійників познищувати один одного в боротьбі за владу”, - П. Судоплатов. Мемуари

Дізнавшись від Судоплатова, що Коновалець любить шоколадні цукерки, він порадив агенту подумати над цим. Отримавши добро вождя на вбивство, делегація покинула Кремль. У спеціальній лабораторії НКВС виготовили бомбу, замасковану під коробку цукерок.

Під час короткої зустрічі в Роттердамі Судоплатов невимушено вручив Коновальцю смертельні солодощі і швидко пішов. За лічені хвилини пролунав вибух. Якимось чудом загинув лише Коновалець. Терористичний акт супроти лідера ОУН був лише одним з багатьох вбивств, замовлених верхівкою СССР.

Вбивство Лева Троцького

Рік 1938-й. Павло Судоплатов отримує від Сталіна та наркома внутрішніх справ Берії завдання – убити у Мексиці одного з організаторів жовтневого перевороту в Росії, а нині заклятого ворога  вождя СРСР Лева Троцького. У травні 1940 перша спроба у вигляді нападу – невдала. Масована стрільба не завдала жодної шкоди Троцькому. Тоді в хід пішов інший метод. Агент НВКС іспанець Рамон Меркадер, який втерся у довіру до Троцького, давши йому почитати статтю, забив революціонера льодорубом.

Вбивство Лева Ребета

12 жовтня 1957-го. Мюнхен. На сходах будинку №8 на площі Карла було знайдено труп провідного діяча української націоналістичної еміграції Лева Ребета. Медична експертиза не встановила будь-яких ознак насильницької смерті і поставила діагноз, що він помер від серцевої недостатності.

Вбивство Степана Бандери

15 жовтня 1959-го. Мюнхен. У під’їзді будинку знайдено залитого кров’ю лідера українських націоналістів Степана Бандеру. Медики констатували смерть від отрути – ціаністого калію.

Вбивство Бандери ризикувало залишитися назавжди нерозкритим злочином — на кшталт убивства Джона Кеннеді. Але сталося непередбачуване.

12 серпня 1961-го. Західний Берлін. В установу американської поліції зайшли молодий чоловік і жінка. Вони були дуже стривожені.

12 серпня 1961-го Сташинський з дружиною зумів втекти зі Східного Берліна у Західний. Того ж дня Рада міністрів НДР затвердила будівництво муру між частинами міста з мотивацією — для захисту від фашизму! Совпадєніє?

Уже 13 березня Західний Берлін почали обносити колючим дротом. За спробу втечі на Захід розстрілювали, навіть дітей.

Зізнання у вбивствах — крок, для якого потрібна серйозна мотивація. Для Сташинського та Інге це було банальне бажання вижити. Після вбивства Бандери Сташинського з дружиною відправили до Москви, де тримали практично як в’язнів — під охороною. Вагітна Інге зуміла виїхати до НДР, однак Сташинському їхати з нею заборонили. Він так і не побачив сина. Зі Східної Німеччини прийшла телеграма: "Петро помер, прошу приїхати". Сташинського відпустили лише на похорон, причому будинок батьків Інге був під охороною. Імовірно, саме Інге переконала Сташинського тікати. Вони полишають свою дитину не похованою і обдуривши охорону вислизають з дому...

У жовтні 1962 року у місті Карлсруе Богдан Сташинський постав перед судом. І весь світ дізнався про грандіозний провал спецслужб СРСР.

Богдан Сташинський народився 1931 року в селі Борщовичі на Львівщині в селянській родині. Його рідна сестра була пов’язана з підпіллям УПА, дядька розстріляли Енкаведисти. Після закінчення десятирічки Сташинський поступив до Львівського педагогічного інституту, на російський філфак. Одного разу він їхав додому провідати батьків і спробував зекономити на квитку. "Зайця" спіймала залізнична міліція, яка на той час належала до МДБ. "Емгебіст" був добрим психологом. Він припустив, що хлопці такої породи можуть стати в пригоді. І не помилився. Студента присоромили і відпустили, але через декілька днів до нього завітав чоловічок у цивільному. Далі – розмови, погрози репресіями рідним за зв’язки з УПА і, звичайно, обіцянки-цяцянки рожевого майбутнього. Сташинський дав згоду.

На суді виступили донька Степана Бандери, Наталка, та дружина Лева Ребета – Дарія.

“Все те, що тут цими днями виявлено, я сприймаю як глибоку і жорстоку трагедію. Я не маю супроти обвинуваченого почуття злоби і ненависті, і я не кладу жодної ваги на те, щоб він був гостро покараний. Справу Сташинського я бачу саме як справу, як явище, що є віддзеркаленням трагічної долі мого народу”, - Дарія Ребет, "Московські вбивці Бандери перед судом".

Вирок Сташинському прозвучав доволі поблажливо: 8 років тюремного ув’язнення. Його подальша доля невідома.

Замах на Папу Римського

13 травня 1981-го. Ватикан. Автомобіль з Папою Римським Іваном Павлом Другим в’їжджає на площу святого Петра. Тисячі людей простягають у бік понтифіка руки, дехто підіймає вгору дітей. Іван Павло Другий вітає натовп хресним знаменням. Раптом лунає постріл. Закривавленого понтифіка підхоплюють на руки і везуть у лікарню.

Поліція між тим затримала терориста – ним виявився громадянин Туреччини Алі Агджа. Хоча все мало вказувати на мусульманське коріння замаху, у процесі слідства сплили болгарські спецслужби, за якими виднілась тінь КДБ. Згодом у 90-х архіваріус радянської спецслужби Мітрохін засвідчить – замах планували у Кремлі.

Вбивство Олександра Литвиненка

Липень 2006-го. Росія. Державна Дума схвалює пропозицію президента РФ Путіна і дає санкцію на використання сил Федеральної служби безпеки за межами Росії, дослівно: проти терористів для захисту безпеки РФ. Перефразовуючи – законодавчий дозвіл на політичні вбивства за кордоном. Довго чекати не довелося.

Листопад 2006-го, Лондон. У лікарні помирає екс-співробітник ФСБ Росії Олександр Литвиненко. Діагноз – отруєння радіоактивним полонієм. Як встановило слідство, Литвиненко був убитий депутатом Держдуми Росії Андрієм Луговий, з великою долею імовірності – за вказівкою президента РФ Володимира Путіна. Мотив – співпраця Литвиненка з спецслужбами Британії. Він розкривав кримінальні схеми російського режиму, зокрема роль кримінального авторитета Севи Могилевича. Лише на перелік вбитих режимом путіна журналістів та опозиційних політиків не вистачить ефірного часу. Назвемо лише декількох, найвпливовіших: 

Сергій Юшенков, один із лідерів опозиційної партії "Ліберальна Росія". Вбитий у 2003. 

Того ж 2003 помер журналіст і депутат Держдуми Юрій Щекочихін, активний член думської комісії з розслідування вибухів 1999 року. За офіційною версією, його смерть стала наслідком загальної інтоксикації організму речовиною незрозумілого походження. Лондонська лабораторія у надісланих родичами зразках тканин виявила отруєння талієм.

9 липня 2004-го біля офісу російської редакції “Форбс” був розстріляний відомий журналіст Пол Хлєбніков. 

7 жовтня 2006 року вбито Ганну Політковську, одну з найвідоміших російських журналісток, яка розслідувала численні випадки порушень прав людини, здійснені російськими військовими в Чечні. 

27 лютого, 2015 у Москві просто біля Кремля був убитий політик Борис Нємцов. 

Серед іншого путін активно проводить у ерефії політику ресталінізації - хоча й без цього зрозуміло, на кого з історичних постатей він рівняється. 

Що ж, великий сталін помер у калюжі власної сечі. Якою буде смерть убивці путіна - скоро дізнаємося. 

Незнання історії не звільняє від відповідальності.  

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.

Дивіться також: Етнічні українські землі, які віддавна межують із московією: історія Слобожанщини – "Машина часу"

Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.

• Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.