От фермерів лякає посуха. Звісно, людям, які далекі від аграрного сектора, сонячне літо – це благодать. Але землероби воліли б його не бачити, вони дуже чекають дощу. Південь, а саме Одеська область зіткнулися просто з небаченим бездощів'ям. І там говорять, що це їм уже не допоможе. 70% озимих – посохли.

І правда, кадри висушеної землі звідти вражають. Фермери в розпачі, коли неврожайний рік – господарства самотужки не виживуть. А що ж держава? Чи готова допомогти? І чи не відчує на собі наслідки спеки кожен українець? Ганна Рибалка дізнавалася.

Вона годує українців. Але нині й сама хоче пити. Земля на полях сохне без дощу. Озимі зернові вбили заморозки та дефіцит вологи. Фермери у відчаї: зорюють поля і сіють заново.

Олександр керує агропідприємством на Миколаївщині. Цього сезону посіяв озиму пшеницю та ячмінь. Сходи були гарні. Аж раптом вдарили заморозки.

Чоловік показує: "Ось тут має бути колосок. Пішов лист. Ми розриваємо, а тут порожньо. Його немає, він вимерз".

Рослини, які вижили, тепер "добиває" посуха. Взимку поле не бачило снігу. Навесні – дощу.

"Ой, останній дощ був у лютому. Але це дощем назвати важко. Якщо протягом тижня не буде дощу і не зможемо полити, то на урожай ми не розраховуємо", – каже Олександр.

У відчаї й Володимир Тварковський, що фермерує на Одещині. Через посуху двісті гектарів озимого ячменю на його полях загинуло. А пересівати, каже, – то гроші на вітер.

"На цій ділянці, де ми зараз, урожаю вже не буде. Нема опадів. А сіяти – що, просто викинути насіння? От наш сусід посіяв соняшник місяць назад. І в нього ще досі нема сходів", – говорить Володимир.

Запах сіна на жовтих полях, тріщини на сухій землі – такого аграрії Одещини ще не бачили.
Катастрофічна ситуація на півдні регіону. Там посуха знищила майже половину майбутнього врожаю. Крім Одеської, посіви озимих вже частково втратили фермери Херсонщини, Миколаївщини та Запоріжжя. Не дорахуються врожаю фермери загалом по всій Україні. Бо посіви цієї весни не лише сушило, а й лихоманило від різких заморозків та видувало буревіями.

Тетяна Адаменко, керівниця відділу агрометеорології Укргідрометцентру, говорить: "Ми маємо справу з катаклізмами. Це навіть не аномалії, а саме катаклізм. Я багато років працюю, вперше таке бачу. В Одещині найкритичніша ситуація. Останні там нормальні дощі були в липні 2019-го року. Дуже низьке зволоження ґрунту в північних областях. Наприклад, Київська область".

А Віктор Шеремета, власник фермерського господарства, заступник міністра аграрної політики та продовольства (2017-2019), каже: "Бічні пагони пшениці усохли. Відмерли".

Читайте також: Метеорологи б'ють тривогу: рівень води в Десні впав до мінімуму за 140 років спостережень

Київщина може втратити до 15% врожаю озимої пшениці не стільки через посуху, як через заморозок. В квітні він став шоком для рослин.

Віктор Шеремета говорить: "Усе повинно було бути зелене. Отут мав стояти зелений кущ. Але, на жаль, тільки центральне стебло живе".

Озимі, закладені в землю з минулої осені, мали би принести врожай аграріям вже цього літа. Та тепер посуха з"їла значну частину зернових. А з ними і надію на заробіток.

Тепер аграрії рахують збитки – Володимир Тварковський з Одещини каже, що в його випадку – це мільйони гривень. Про заробіток вже не йдеться. Виручкою від майбутнього врожаю мали б закрити борги по кредитах та заплатити людям за паї.

Ігор Войцеховський, директор агропідприємства, каже: "Я просто у відчаї цей рік. Не знаю, як ми будемо платити податки, особливо податок на землю, на паї, розрахуватися з пайщиками. Без підтримки держави ми не витримаємо".

Лише на Одещині посуха знищила 500 тисяч гектарів. Збитки по всьому південному регіону ще підраховують. Та в масштабах країни ситуація некритична, переконують "Підсумки тижня" в Мінекономіки. Натомість для дрібних фермерів, які подекуди втратили до 80% врожаю, втрати непоправні. Тепер влада мізкує, де взяти гроші на компенсації аграріям.

Тарас Качка, заступник міністра економічного розвитку, торгівлі та аграрної політики України, торговий представник України, каже: "В нас є, по-перше, той обсяг допомоги, який виділений безпосередньо на аграрні дотації, на підтримку аграріїв. Це 4 мільярди. Тут уже, правда, механізми розподілу цих коштів вже були схвалені. Якщо буде взагалі екстраординарна ситуація, цілком можливо, що треба буде задіювати резервні фонди. Також у нас є великий фонд по бортьбі з коронавірусом, яким керує Міністерство фінансів і який дуже гнучкий для того, щоб можна було безпосередньо спрямувати кошти. Тобто інструменти існують".

Український аграрій звик бути сам на сам зі своїми проблемами, кажуть в аграрних асоціаціях. Для порівняння, в Європі близько 60% доходів фермера – це державні дотації. В Україні – вдесятеро менше.

Алекс Ліссітса, президент асоціації "Український клуб аграрного бізнесу", каже:
"Чи зможе зараз уряд дати компенсацію аграріям півдня? Скоріше за все, що ні. Враховуючи те, що бюджети пусті, враховуючи те, що надходження від МВФ будуть не скоро. Ці 4 мільярди гривень, які виділили на підтримку сільського господарства, їх виділили на папері. Навряд чи вони будуть розподілені. Навіть за того бюджету, який був запропонований, я думаю, що через два-три місяці його треба буде перероблювати і доскорочувати. Бо в держави просто не буде коштів".

А заступник голови ГС "Всеукраїнська аграрна рада" Денис Марчук говорить: "Є окрема стаття, яка передбачає 1,2 мільярда гривень, які мали йти на систему погашення кредитних ставок для сільгосптоваровиробників. Уряд каже, що ці кошти не можна взяти – потрібно змінювати законодавство. Ми вивчаємо зараз це питання".

Посуха вже вкрала, за попередніми підрахунками, до 20% майбутнього врожаю зернових по країні. Якщо торік намолотили 75 мільйонів тонн зерна, то цього року про рекордні показники годі й думати.

Попри це, Україна не поспішає закривати продаж пшениці за кордон, як це на тлі боротьби з коронавірусом, зробила, наприклад, Румунія. А Росія та Казахстан запровадили квоти на вивіз пшениці.

Такі дії, кажуть аналітики, лише підсилюють паніку на ринку та роздувають ціни на пшеницю.

Економіст Олег Пендзин говорить: "Це тільки теорія колишнього Радянського Союзу –закритися від всіх інших залізною завісою. В Європі таких обмежень немає. Вони по інакшому працюють: намагаються підтримати власного товаровиробника для того, щоб він був конкурентноздатним".

Проти закриття експорту пшениці і в Мінекономіки. Запевняють: у державних засіках вдосталь зерна, щоби змолоти борошна і спекти хліба. Бо українці з'їдають втричі менше, ніж вирощують. Тож надлишок традиційно йде за кордон.

Тарас Качка каже: "Наші фермери вони мають страждати двічі, бо якщо йде посуха і вони не можуть продати свій товар на зовнішні ринки, це означає, що вони працюють без сенсу".

ТОП-три українських агротовари – пшениця, кукурудза та олія – це п'ята частина всього експорту України. І 10 мільярдів доларів щороку в державну скарбницю.

А от гаманця пересічного українця наслідки посухи таки дістануться, прогнозують і самі сільгоспвиробники, і економісти. Новина про посуху вже посіяла паніку на міжнародних зернових біржах. Ціни на зерно підскочили. Якщо тенденція збережеться – в Україні дорожче продаватимуть і борошно, і буханець хліба. Додаткові затрати фермера на порятунок рослин восени можуть відбитися й на ціні овочів.

Економіст Олег Пендзин каже: "Ми побачимо зростання цін на картоплю, на моркву, на буряк. Тому що більшість цього вирощується в господарствах населення. А там проблеми з посадками. Ми напевно побачимо зростання цін на м'ясо, молоко. Чому – якщо почне рости фураж, то почнуть рости зернові, які йдуть на корм худобі – автоматично ціна кілограма м'яса буде рости".

За підрахунками самих аграріїв, збитки від посухи вже сягнули близько 600 мільйонів
гривень. Влада Одещини, яка назвала катаклізм на полях найбільшою посухою в області за
останні 20 років, вже готова компенсувати фермерам витрати на електроенергію для
зрошення полів. Хто та коли отримає державну компенсацію в решті регіонів, – ще
визначають у Мінекономіки.

Похизуватися уряду нема чим – в бюджеті дефіцит в майже триста мільярдів гривень. В розпал пандемії коронавірусу підтримка аграріїв вкотре відійшла на другий план. Але українському фермерові не звикати – сподівається на власні сили і досвід. А ще на дощ. Рятівний.

Ганна Рибалка, Ольга Дунська, Олексій Іванченков та Віктор Сніжко, "Час.Підсумки тижня"