Пригадуєте слова з виступу президента Володимира Зеленського відразу після обрання на посаду? Про його мрію повернути в Україну наших громадян. А ще місяць тому він сказав, що хоче утримати українців в Україні. Навіть пообіцяв зі своїм урядом дешеві кредити мігрантам і робочі місця.
І от дивимося статистику. Станом на кінець березня з України виїхало – майже 1 мільйон 400 тисяч українців. А от уже на кінець квітня – трохи менше 85 тисяч. Тобто карантин стримав наших заробітчан на деякий час удома.
Але Європа зараз активно кличе на заробітки, й українці знову обирають іноземного роботодавця, а не вітчизняного. Та виїхати з України вони не можуть. Точніше, вони мають право виїхати, але не знають, як це право реалізувати. Чіткої стратегії влада не має. Думки змінюються чи не що дня. Плануються рейси, потім відкладаються. І от уже з наступного тижня начебто ми почуємо від влади конкретику – інструкції для мігрантів.
Чому українці навіть в умовах пандемії воліють вирватися працювати за кордон – Олена Соловйова розбиралася.
"Я отримувала 1000 євро ставки. Плюс були відсотки, надбавки. Це треба бути високопосадовцем, щоби заробляти тисячу євро в Україні", – розповідає мешканка Вінниці Іванна.
Вінничанка Іванна під час навчання у Польщі кілька років підробляла у магазині одягу. Нині очікує запрошення від роботодавця.
Дівчина каже: "В тому самому магазині одягу тут в Україні зарплата набагато менша, і її елементарно не вистачило б, навіть щоби зняти квартиру".
А мешканка Полтавщини Оксана Лимар каже: "Я сама з села, не з самої Полтави, дивіться, якщо я найду роботу, мені треба заплатити за житло, за їжу, за все. То мені нічого не залишиться".
Працювати в Україні не бачить сенсу для себе і Оксана Лимар із Полтавщини. Її чекають на фабриці у Вроцлаві.
Жінка каже: "Всі документи є, і страховка, віза відкрита, запрошення є".
Європа оговтується від карантину і вже відчуває гострий брак українських рук. Полуниця дозріває.
Пауліна Копец, генсекретар асоціації дистриб'юторів овочів і фруктів, говорить: "Ці працівники потрібні не за якийсь час, вони вже потрібні. Урожай треба збирати в травні, червні, липні і далі. Брак працівників може призвести до втрати врожаю і збоїв постачання їжі".
А гендиректор компанії з працевлаштування Томаш Богдевич каже: "Починають працювати підприємства автопрому і меблеві. Ми зараз щоденно отримуємо замовлення від підприємств на 20-30 працівників і вже тяжко знайти людей".
Батьківщина не відпускає. У Європі ладні організовувати чартери для українців, тільки летіть. Та між закордонними ланами і заробітчанами став уряд. Мовляв, і тут є що робити. Суперечливі заяви та зірвані польоти – одразу згадалася "залізна завіса".
Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль говорить: "Ми хочемо спробувати залишити людей в Україні і докладемо для цього максимум зусиль. В Україні також повно роботи. Тож політичний і моральний підходи саме такі, і тому перемовин про те, щоб вивезти кудись людей на роботи ми не вели й не ведемо".
Але вже за два дні після такої заяви у небо здіймається перший чартер з українськими трудівниками для потреб фінських фермерів. Не встигли новину обговорити, як "лінію партії" знову змінили.
Каймо Кууск, надзвичайний і повноважний посол Естонської республіки в Україні, говорить: "Фінляндія хотіла завезти сезонних робітників, загальною кількістю 14 тисяч осіб. Були довгі переговори, і в решті-решт Фінляндії вдалося вмовити Україну. Однак після від'їзду перших 200 людей в Гельсінкі уряд України призупинив подальші чартерні рейси. І сезонних працівників більше за кордон не випускають".
А міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба сказав: "Зараз усі зусилля уряду спрямовані на те, щоби повертати з-за кордону українців, які застрягли в різних країнах. Наразі, відверто кажучи, не логічно виглядає організовувати масові чартери для вивезення українців до країн, де продовжується пандемія".
На тлі заяв 29 квітня за дві години до старту зривається виліт чартеру Київ – Лондон. Понад сотня українців застрягають в аеропорту "Бориспіль". Державіаслужба заборонила. Причини не зрозумілі, коментує авіакомпанія. Чиновники авіаслужби на запити журналістів мовчать. Соцмережі – гніваються. А проти ночі борт таки злітає.
Тепер і в уряді до перемов з європейцями – готові.
Вадим Пристайко, віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, каже: "Ми не Радянський Союз, ми нікого не тримаємо за залізною завісою, ми намагаємося упорядкувати процес працевлаштування за кордоном на базі тих обмежень, які були введені для всіх українців, так само як і інші країни обмежили пересування, це пов'язано лише з епідемією коронавірусу".
Говорили з австрійцями, ті хочуть 800 наших заробітчан, звітує віцепрем'єр. З понеділка – зустріч з фінами, там лік на тисячі. Готові вислухати пропозиції Ізраїлю, Польщі та Чехії. Якщо, звісно, їхні уряди попросять. І гарантуватимуть роботу не менш як на 3 місяці.
Пристайко сказав: "Обсервація, тестування та інші необхідні заходи медичної безпеки будуть забезпечені, як у країні, куди приїжджають наші робітники, так і при їх поверненні назад. Також ми очікуємо пакет соціального страхування, насамперед медичного, для наших працівників, достойний рівень утримання і заробітної плати".
А голова профспілки "Трудова солідарність" Віталій Махинько каже: "Влада говорить, о, знаєте, ми будемо вести переговори з країнами на таких, таких, таких умовах. Що це означає? Це означає в українських реаліях, що на цьому щось можна заробити, на цих мігрантах".
Заробляти на заробітчанах не гребують на автомобільних кордонах. Виїхати з України у бік Європи наразі можна через 8 пунктів пропуску. І в напрямку Польщі – схеми заробітку відпрацьовані.
Власник компанії з міжнародного працевлаштування Євген Кириченко говорить: "Виїхати з України в Польщу, щоб людину провезли, коштує 300 злотих. І, як кажуть перевізники, залежить від зміни, можливо, і не виїдемо".
Від заробітчан живляться не тільки хабарники, а й українська економіка. Торік вони перевели на батьківщину рекордні 12 мільярдів доларів. Цьогоріч мільярди на 2 валютна виручка впаде. А це понад 50 мільярдів гривень.
Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії, каже: "У нас очікуване ВВП цього року – приблизно 3 трлн, тобто 55 мільярдів, а це 1,5 % ВВП. Тобто це не гігантські суми, але вони будуть помітні".
І це відчують навіть ті, хто убік кордону ні ногою.
Вишлінський каже: "В якісь моменти курс готівкових валют буде дещо вищий, ніж на міжбанківському ринку, тому що не буде такого звичного припливу валюти від трудових мігрантів. Не буде такого внутрішнього попиту від сімей, які залишилися в Україні".
В уряді оптимістичні – через пандемію українці на іноземних пляжах не відпочиватимуть, тож валюта залишиться в країні. А от робочу силу, аби не тікала, заманюють дешевими кредитами для бізнесу та робочими місцями на великому будівництві доріг. Обіцяють зарплати у 6-8 тисяч.
Мешканець Львова Володимир Воіцький каже: "В мене троє дітей, треба годувати чимось, а за 6-7 тисяч зарплати я їх не нагодую. Я працюю в Польщі офіційно, маю документ, маю карту побуту".
А вінничанка Іванна говорить: "Ми не раби. Чого я мою чекати дозвіл від уряду, щоби їхати назад на роботу? Якщо я там пропрацювала, заробила, привезла ці гроші, потратила тут і по суті віддала їх у свою державу".
Право вільно пересуватися та залишати країну гарантує 33 стаття Конституції. Тож де закінчується турбота про безпеку і починається порушення базових конституційних свобод? Кого випустять за кордон, а кого залишать для розбудови доріг? Весь перелік вимог до заробітчан та роботодавців уряд обіцяє оприлюднити наступного тижня.
Олена Соловйова, Світлана Пашенько та Іван Довганик, "5 канал"