В Україні медики повідомляють про випадки газової гангрени – інфекції, яку колись вважали майже зниклою в Європі. Хвороба, що руйнує м'язові тканини з блискавичною швидкістю, повернулася через умови сучасної окопної війни. Про це пише The Telegraph.
Військові медики розповіли, що використання дронів практично унеможливило евакуацію поранених з передової. Через це поширюються інфекції, які раніше залишалися лише в підручниках з історії медицини.
"Ми бачимо ускладнення поранень, яких не спостерігала жодна жива людина в умовах війни", – скказав Алекс, іноземний волонтер-медик, який працює у Запорізькій області.
За його словами, подібних затримок евакуації не було щонайменше півстоліття, можливо, навіть із часів Другої світової.
Що таке газова гангрена
Газова гангрена – це важке бактеріальне ураження м'язів, яке найчастіше спричиняють бактерії Clostridium. Назву хвороба отримала через газові пухирі, що утворюються під шкірою.
Ці бактерії розмножуються в тканинах, позбавлених кисню, викликаючи сильний біль, набряк, зміну кольору шкіри та характерний хрускіт під час руху газу під шкірою.
Інфекція зазвичай виникає після глибоких вогнепальних або вибухових поранень, особливо якщо медична допомога надходить із затримкою – як це часто буває в Україні.
"До нас привозять людей, які були поранені два тижні тому й сиділи під землею в пунктах стабілізації. Ми просто підтримуємо їхнє життя як можемо", – додав Алекс.
Лікування газової гангрени є надзвичайно складним навіть у добре обладнаних лікарнях.
"Зазвичай, лікування передбачає хірургічне очищення уражених тканин і великі дози антибіотиків внутрішньовенно", – пояснила доктор Ліндсі Едвардс, старша викладачка мікробіології в Королівському коледжі Лондона.
За її словами, без лікування смертність наближається до 100%.
Однак в Україні проведення таких операцій часто неможливе через відсутність лабораторій і затримки з евакуацією.
"У нормальних умовах мікроби досліджують, щоб визначити, чи є стійкість до ліків, і підібрати найефективніший антибіотик. У польовому шпиталі – це неможливо", – наголосила Едвардс.
Історичний контекст
Газова гангрена широко відома з часів Першої світової. Солдати воювали в сирих окопах і на полях, удобрених гноєм, де розмножувалися бактерії Clostridium. Глибокі поранення від куль і уламків створювали сприятливі умови для інфекції.
Антибіотиків тоді не існувало, а евакуація та операції часто затримувалися, що призводило до масових смертей.
"Після Першої світової газова гангрена стала надзвичайно рідкісною завдяки своєчасним операціям і антибіотикам. Але всі ці методи вимагають ресурсів і швидкої евакуації поранених", – пояснив ортопед і військовий лікар 202-го польового госпіталю пан Аластейр Бівен, який служив у Афганістані.
Антибіотикорезистентність і нові виклики
Сьогодні в Україні проблеми з евакуацією і стійкість бактерій до антибіотиків знову відкрили шлях для таких хвороб.
"Ми бачимо значне зростання резистентності до антибіотиків", – підтвердив Алекс.
Збройний конфлікт, затримки лікування, неповні курси антибіотиків і зруйнована система охорони здоров'я сприяють поширенню стійких інфекцій.
Дронова війна змусила медиків працювати під землею.
"Якщо вийдеш назовні – тебе вб'є дрон. Це не перебільшення", – сказав Алекс.
Медики працюють у підвалах і бункерах покинутих будівель – єдиних місцях, куди не дістають безпілотники.
Один із медиків розповів, що не бачив сонячного світла три тижні, бо підніматися на поверхню надто небезпечно.
За словами Алексa, у підземних пунктах стабілізації виконують лише "операції контролю ушкоджень" – усувають найнебезпечніші травми протягом перших 24–48 годин.
Проте такі приміщення часто нестерильні, а постачання медичних засобів утруднене, адже колони швидко стають цілями ворога.
"Ми бачимо все більше людей, які гинуть від поранень, що могли б бути нефатальними – ампутації чи втрата крові, яку можна компенсувати переливанням. Просто не встигають евакуювати, і вони помирають", – розповів Алекс.
Нагадаємо, Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський розповів, що Україна активно вдосконалює систему військової медицини, аби забезпечити оперативну допомогу на полі бою навіть у складних умовах дронової війни. Нові технології, зокрема портативні комплекси FMC, вже дозволяють проводити дистанційні консультації й передавати медичні дані з фронту до шпиталів. Отриманий досвід планують масштабувати, а також продовжити цифровізацію обліку медичної допомоги. Головна мета – зберегти життя і здоров'я українських захисників.
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
Жінки стоять у строю та боронять Україну на рівні з чоловіками – ФОТО
