Ілюстрація

Діоксид сірки, оксид азоту і пил – чим дихають українці

Ціною власною здоров’я – як українські ТЕC та ТЕЦ забруднюють довкілля

Українська електро- та теплогенерація – це млрд кВт/год електроенергії, це тисячі МВт теплової енергії. Проте, яку ціну за такі об’єми платить українська екологія та чим дихають українці? Про це у проекті "ЕнергоНЕзалежність" з автором, ведучим та аналітиком з питань енергетики Миколою Войтівим та Ігорем Вольчиним, доктором технічних наук, заступником директора з наукової роботи Інституту вугільних енерготехнологій Національної академії наук України.

Для того, щоб виробити електроенергію, теплову енергію, спалюють мільйони десятків тон вугілля, мільярди кубів природного газу, в результаті утворюються викиди, димові гази – це, відповідно, сотні тисяч тон, мільйони тон, що містять речовини, шкідливі для людей і довкілля.

Викиди – речовини хімічного або біологічного походження, що є або надходять в атмосферне повітря і можуть прямо або опосередковано чинити негативний вплив на здоров’я людини та стан довкілля. Серед них:
• діоксид сірки
• оксиди азоту
• пил від існуючих великих спалювальних установок (ТЕЦ, ТЕС, котельні), номінальна теплова потужність яких становить 50 МВт і більше.

"Українські теплоелектростанції (ТЕС) – найбільше джерело забруднення української екології. Приблизно 70% українських теплоелектростанцій – в одного приватного власника, приблизно 15% – в іншого, лише майже 20% – належить державі. Тому на приватного власника дуже важко впливати, щоб вони модернізували свої ТЕС та ТЕЦ (теплоелектроцетралі) для зменшення викидів, адже це дуже великі капіталовкладення", – зазначив Микола Войтів. Проте, згідно з відповідними європейськими Директивами, усі об’єкти електро- та теплової генерації мають чітко відповідати нормам, і про це йдеться в Енергетичній стратегії України.

За словами Ігора Вольчина, заступника директора з наукової роботи Інституту вугільних енерготехнологій НАН України, керівника з розроблення Національного плану скорочення викидів, "національний план скорочення викидів забруднюючих речовин від великих спалювальних установок (НПСВ) – це програма дій, котра має амбітну мету досягти того рівня викидів, який європейці досягли 20-25 років тому. Це дасть змогу зробити електро- та теплоенергію екологічно чистою. НПСВ чітко вказує на механізм для енергокомпаній, як поступово має відбуватися зменшення викидів, тобто закладено лінійне скорочення викидів від кожної спалювальної установки. Ті дев’яносто великих спалювальних установок, що увійшли до Національного плану скорочення викидів, потребують інвестицій у 5-6 мільярдів євро за 15 років, які мають бути використані на газоочисні установки. Ще таку саму суму треба вкласти і в реконструкцію основного обладнання".

"Викиди діоксиду сірки у довкілля перевищують мільйон тон на рік", – стверджує Ігор Вольчин.

Україна не встигла імплементувати та виконати умови Директиви 2001/80/ЄС про обмеження викидів деяких забруднюючих речовин у повітря, на зміну цій директиві ухвалили Директиву 2010/75/ЄС про промислові викиди. Це пов’язано з багатьма чинниками і, зокрема, з фінансовою складовою.

"У провідних європейських країнах 20% становлять витрати на екологічні заходи. В Україні 85%-90% вартості електроенергії становить паливо. На екологію нічого не залишається", – зазначив Ігор Вольчин.

"Порівнюючи фактичні концентрації забруднюючих речовин на ТЕС України та вимоги Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди, в Україні викиди діоксиду сірки та оксиду азоту перевищують у 1030 разів", – зауважив Микола Войтів.

"Керівники електростанцій, керівники енергокомпаній ще не зовсім розуміють, що екологія є найважливішим чинником для розвитку промисловості в цілому і енергетики зокрема", – додав Ігор Вольчин.

Тому українці досі змушені дихати викидами забруднюючих речовин від великих спалювальних установок. Україна планує лише за 10-15 років виконати план скорочення викидів. Найшкідливіші викиди від великих спалювальних установок – це діоксид сірки, оксиди азоту та пил від існуючих ТЕС, ТЕЦ, котелень. Усі вони (викиди) чинять дуже негативний вплив на здоров’я людини і стан довкілля. Та про це здебільшого мовчать, бо викиди – невидимі.

"Українська енергетика, на жаль, недостатньо турбується про нашу екологію сьогодні, бо її мета – винятково комерційна, а повинна бути соціальна. Україна має бути під впливом нової релігії – екології", – резюмував Микола Войтів, автор та ведучий, аналітик з питань енергетики.

Текст підготувала редактор проекту "ЕнергоНЕзалежність" Наталія Чурікова.

Попередній матеріал
"Діагноз стану російського суспільства": Фесенко прокоментував результати виборів у РФ
Наступний матеріал
Суд у справі Крисіна знову перенесли: обвинуваченого привели, тепер нема адвоката

Ціною власного здоров'я: як українські ТЕС і ТЕЦ забруднюють навколишнє середовище – "ЕнергоНЕзалежність"

Янез Копач: Міненерго та Нафтогаз повинні співпрацювати, щоб завершити процес анбандлінгу

Що пророкують українській енергетиці у 2018 році – "ЕнергоНЕзалежність"

Що пророкують українській енергетиці у 2018 році – "ЕнергоНЕзалежність"

Хто в Україні заробляє на імпорті та трейдингу газом

"Дозволено все, що не заборонено": Порошенко вніс у Раду законопроект про валюту