ЕнергоНЕзалежність
ЕнергоНЕзалежність
5.ua

Янез Копач: Міненерго та Нафтогаз повинні співпрацювати, щоб завершити процес анбандлінгу

Янез Копач про конфлікт між Міненерго і Нафтогазом, ринок електроенергії та монополізацію облгазів – "ЕнергоНЕзалежність"

Про найголовніше на українському енергетичному ринку в розмові з автором, ведучим та аналітиком з питань енергетики Миколою Войтівим та Янезом Копачем, директором Секретаріату Енергетичного Співтовариства.

Нещодавно на XIX Українському енергетичному форумі у першій панелі ТОП чиновники енергетичної сфери сформулювали свої доповіді так дипломатично, що складалося враження, наче все дуже добре, що насправді не відображає реальної картини. Тому Янез Копаз зауважив це і сказав, що як директор Енергетичного Співтовариства мусить виконувати роль "суворого поліцейського", адже енергетична сфера України ще далеко від закінчення реформування і має низку проблем, про які треба говорити та розв'язувати. Це, очевидно, не дуже подобається ТОП урядовцям. Саме тому у проекті "ЕнергоНЕзалежність" Микола Войтів, автор, ведучий та аналітик з питань енергетики обговорив з Янезом Копачем, директором Енергетичного Співтовариства найактуальніше у сфері української енергетики.

"Сьогодні Енергетичне Співтовариство — основний партнер і друг українського енергетичного ринку в Європейському Союзі", – сказав Микола Войтів.

Енергетичне Співтовариство – це міжнародна організація, створена Європейським Союзом та країнами південно-східної Європи для розширення внутрішнього Європейського енергетичного ринку. В лютому 2011 року Україна набула статусу Договірної Сторони в Енергетичному Співтоваристві.

Янез Копач, директор Енергетичного Співтовариства про зміни на українському ринку газу: "Зміни у процесі трансформації українського ринку газу протягом 2015-2017 років очевидні, зокрема, що стосується оптової торгівлі газом. Проте роздрібний ринок газу повністю монополізований облгазами і така монополізація підтримується урядом, який увів відповідні регулятивні норми. Це резолюція, що не дозволяє змінювати постачальника. Відповідно, вони постачають дешевий газ від "Укргазвидобування" до конкретних клієнтів, і у приватних кишенях осідають величезні кошти, це свідчить про зарегульованість ринку та те, що він не є лібералізованим і не функціонує як адекватний ринок газу. Це негативне явище і ставить під сумнів усі ті позитивні зрушення на оптовому ринку газу".

Українська система субсидування не зовсім ефективна, адже замість кінцевого споживача кошти отримують облгази, тому варто розглянути досвід інших країн, де ця система діє ефективніше – відбувається монетизація субсидій. На жаль, українська економіка не дозволяє платити ринкову ціну за газ пересічним громадянам, адже доходи населення дуже низькі і особливо – порівняно з європейськими країнами, тому система субсидування частково допомагає в цьому.

"Газовий хаб – це регіональна платформа для торгівлі газом, яку можуть використовувати не лише українці, а й інші країни регіону. Для цього потрібні чіткі правові рамки та ефективна законодавча база і має бути високий рівень довіри до України", – зазначив Янез Копач.

На жаль, поки Україна немає такого рівня довіри та законодавчого поля, тому питання створення газового хабу поки відтерміновується саме через це, хоча для України це втрата, адже це підсилило б її роль як важливого стратегічного газового гравця на енергетичному ринку Європи.

Щодо анбандлінгу, то пан Копач зазначає, що між Міненерго та Нафтогазом є конфлікт та немає співпраці в цьому питанні, а без співпраці анбандлінг не може бути здійснений.

Наразі уряд ухвалив резолюцію щодо передачі активів "Укртрансгазу" до "Магістральних газопроводів України", проте це стосується лише активів, але питання з персоналом, який там працює – не вирішено.

"Я пропоную Міненерго та Нафтогазу активно співпрацювати, щоб завершити процес анбандлінгу", – закликає Янез Копач.

Розукрупнення облгазів насправді не відбулося. В Енергетичному Співтоваристві запропонували українському уряду створити електронну платформу – реєстр усіх домогосподарств і малих підприємств, де буде інформація про обсяг використаного газу, адже на сьогодні жодна установа не має інформації про розподіл газу, лише облгази знають реальні цифри споживання газу. Ця інформація має бути прозорою та доступною, проте облгази намагаються зберегти монополію, стверджує керівник Енергетичного Співтовариства.

Щодо електроенерегетичного сектора. У Секретаріаті Енергетичного Співтовариства висловлюють сподівання, що деякі стейкхолдери не впливатимуть на імплементацію Закону "Про ринок електричної енергії", що має запрацювати від липня 2019 року.

Всю електрику, яка виробляється в Україні, купує ДП "Енергоринок", далі він продає її за регульованими цінами і одним із результатів є те, що вся Україна субсидує ДТЕК, аби експортувати електроенергію з Бурштинського "енергоострову" до Словаччини та Угорщини.

"Ще однією перешкодою появи ринку електричної енергії в Україні є формула "Роттердам+". Про відсутність ринку електроенергії свідчить і те, що в Європі ніхто не регулює цін на генерацію, окрім України. Якщо регулюють ціну на генерацію, постає необхідність регулювати ціну такої складової генерації як вугілля. Тому ця формула "Роттердам+" існує лише в Україні через відсутність лібералізованого ринку електроенергії. Як тільки ринок існуватиме, всі ці незрозумілі формули зникнуть як непотрібні", – стверджує Янез Копач, директор Енергетичного Співтовариства.

Щодо імплементації Третього енергопакету.

Парламент здебільшого виконав своє завдання щодо імплементації Третього енергопакету в українському законодавстві. Є Закон "Про ринок природного газу", який відповідає вимогам, Закон "Про ринок електричної енергії", який у цілому відповідає вимогам, є Закон "Про енергоефективність будівель", який не зовсім відповідає нормам та перший крок здійснено. Отже, первинне законодавство в цілому сформоване. Але тут важливо внести зміни у підзаконні нормативно-правові акти. Наприклад, для повної імплементації Закону "Про ринок електроенергії" потрібно прийняти близько двохсот підзаконних актів. У цьому напрямі Україна прогресує, за винятком закупівлі програмного забезпечення для ДП "Енергоринку". На практиці це означає відтермінування всього, що було зроблено до цього, всі процеси загальмовуються лише тому, що "Енергоринок" не може прийняти рішення, яке саме програмне забезпечення йому потрібне.

"Український енергетичний ринок – гідний і дуже вагомий учасник усіх енергетичних процесів та інтегрованого європейського енергетичного ринку. Проте з української сторони є ще чимало перешкод, які стримують динаміку розвитку ринку. Дуже добре, що нашими партнером та другом є Енергетичне Співтовариство. Переконаний, що такий тандем значно пришвидшить економічне зростання та зміцнить безпеку об’єднаної Європи", – підсумував автор проекту Микола Войтів.

Запис програми «ЕнергоНЕзалежність» за участю Янеза Копача на YouTube каналі доступний також англійською мовою

Текст підготувала редактор проекту "ЕнергоНЕзалежність" Наталія Чурікова.

Попередній матеріал
"Пернатий Мартін": як гусак став для бійців АТО талісманом
Наступний матеріал
Патріотичний флешмоб: у центрі Львова двотисячний натовп виконав Гімн України

Що пророкують українській енергетиці у 2018 році – "ЕнергоНЕзалежність"

Хто в Україні заробляє на імпорті та трейдингу газом

Як працює ринок трейдингу газом в Україні – "ЕнергоНЕзалежність"

Чи є перспективи для молоді в українському енергетичному секторі

Єврокомісія схвалила нову програму допомоги Україні на суму до €1 млрд

У МЗС України заявили, що вже шукають зарубіжні активи "Газпрому"