Артилеристи 148-ї бригади постійно відкочуються назад. Не лише тому, що фронт рухається. А й через те, що окупанти постійно розширюють kill-зону – територію, що контролюється їхніми ударними дронами.
З "Жигуля" – у Mercedes. Як французька САУ змінила роботу артилеристів
Попри активність російських FPV-дронів, українські Боги війни продовжують результативно працювати по ворогу. В цьому артилеристам допомагає САУ CAESAR (Цезар) – французька самохідна гармата, що вважається однією з найкращих на фронті.
– У 2023-му році ми поїхали в Данію на навчання. Я дуже хотів отримати цю техніку, бо ми працювали на радянській гаубиці 2С3.
– Чому саме CAESAR?
– Ну, я про цю французьку САУ начитався багато.
"Чайка" – головний сержант 2-ї батареї 1-го самохідного артдивізіону. Військовик каже, що вишкіл дуже сподобався.
– Дякую їм, що вони трошки навчили нас. Але все ж 90% з того, що ми знаємо і вміємо зараз, то ми навчилися вже тут, в Україні. Французи нам дали ази, але все залежить від тих умов, у яких ми тут працюємо.
Самохідна артилерійська установка CAESAR – точна й ефективна. Старший навідник САУ CAESAR з позивним "Пух" розповів, що ходять чутки, нібито вона набагато точніша, ніж деякі українські гармати.
– 2С3 та CAESAR – це як порівняти старий "Жигуль" та новий Mercedes.
– Ви раніше на 2С3 працювали?
– Так. Це перша гармата, з якою я працюю. Я і на "вісімці" працював, і на "шістці".
– Шестиколісна і восьмиколісна?
– Так, абсолютно вірно. Мені особисто подобається "шістка", бо я стріляю з неї. А на "вісімці" стріляє командир гармати.
– У гаубиці 2С3 навідник руками повертає ствол, башту, власноруч досилає снаряд. А тут – снаряд положив, натиснув кнопку і все. Так само й наводиться: координати введи, горизонтальний, вертикальний кут і машина сама собі ствол поставила в положення: "Для стрільби". По точності, звісно, вона б'є добре, мови нема.
– Так, дякую французам, що прийняли нас, навчили і гарно проводжали.
– А що бажали, коли ви вже від'їжджали?
– Перемоги!
Фронт відсувається разом із гарматами
– Ми почали з цього напрямку, ще з Великої Новосілки. І ось бачите, де ми зараз стоїмо. Ми відкочуємося зараз далеко, бо дуже багато ворожих пташок літає, FPV. Раніше ми стояли за 5-6 кілометрів, то нині – мінімум за 10 кілометрів маємо стояти.
– За день норма використаних снарядів – близько 7-10 штук. Сьогодні вийшло 11 снарядів – буває таке. Якщо стоїмо довго і працюємо, то це добре. Значить, чисте небо, тому можемо працювати. Але, в основному, буває так: виїхали, швидко відстрілялися і сховалися, перечекали і знову виїхали, відстрілялися. Дуже класно, коли знищуємо ворожі цілі.
Але ситуації бувають різні, та й багато різних факторів впливає. При переході з однієї партії снарядів на іншу партію виникає так звана аномальна швидкість, вона може скакнути невідомо з яких причин. Через це можна не влучити в ціль. Треба перенаводитися. Це була одна ціль, тому що коректури були невеликі. Коли дають велику коректуру по куту або прицілу, ми тоді вже розуміємо, що це – інша ціль.
Якщо коректуються приціл і кут, буквально на пару одиниць, то це значить, що ми або дострілюємо, або вони чекають: ми їх доганяємо і добиваємо.
Гармата! Постріл! – математика війни й нерви зі сталі
– Гармата! Постріл!
– Яка ціль була цього разу?
– Ворожа гармата. Яка саме – поки не знаю. Думаю, або Д-30, або Д-20. По піхоті ми мало працюємо, в основному по гарматах і, слава Богу, доволі успішно.
– А в росіян багато тут гармат?
– Так, вони ще й підтягнули підкріплення – якась їхня бригада під'їхала. Ну, нічого, нам роботи буде більше. Не будемо відпочивати, буде чим зайнятися.
– Мотивація має бути присутня. Коли ти відстрілявся і сховався знову в нору, а тобі ніхто не розказує, куди стріляли, куди поцілили, то в голові питання виникає: "І що, який результат?" А коли розказали, що ми зробили, вже набагато цікавіше.
– Я правильно розумію: розвідники, літуни знаходять ціль, а ви по ній відпрацьовуєте?
– Так, вони вилітають, десь плюс-мінус півгодини. Ми виїжджаємо після них і починаємо працювати. Ви самі бачили, у нас так, як в кожному екіпажі: кожен знає, чим він займається. Є послідовність. Навіть елементарно – хто, як і за ким вилазить з машини. Це важливо, аби все було чітко, без хаосу.
– Це на перший погляд так здається, що всі знають ці снаряди, вивчили як закинути, чи краще покласти або вийняти його...
– Його ще правильно закидати треба?
– Якщо ви його перевернете верх ногами, то думаєте, він вистрілить? Наприклад, ти закинув снаряд і побіг по другий. А цей до кінця не готовий. Він вистрелить, звісно, але чи вибухне саме там, де треба… Ну, що хочеш може статися. Оці три грами на ковпачку навіть можуть вплинути на швидкість. Тобто нюансів дуже багато. Кожен повинен знати і прощупати все своїми руками.
– Як часто рукавиці міняєте?
– Коли порвуться, тоді й міняю. Якщо вони гарної якості, то служать місяць-два, а якщо "такі собі", то на третій виїзд вже діряві. А без них в тебе шкіри на долонях не буде.
– Так само навчався і я. Поки сам не прийшов до цих комп'ютерах і не спробував пальцями потикати… бо теорія – ти хоч 17 тисяч книжок прочитай про CAESAR – це одне, треба власноруч усе прощупати, розібратися. Поки сам не стрельнеш, то не відчуєш пострілу, не зрозумієш. А ще елементарно звикнути до пострілу треба.
– Гармата!
– Постріл!
– Необхідно повернути голову і побачити, що відбувається з гарматою після пострілу. Там же елементарно починають відкручуватися болти, бо йде вистріл такий, що хай Бог милує. Це ж не так все просто. Ми коли приїжджаємо, то наш водій пішов і все переглянув: чи все на місці, якщо треба, то підкручує-підтягує.
Водій, а не "наїзник": хто тримає CAESAR у строю
Михайло – водій САУ CAESAR – каже, що не кожен може сісти і поїхати на цій машині.
– А які тут особливості для водія? Я не можу сісти і поїхати?
– Ну, давайте ще розберемо терміни: водій і наїзник. Водій це та людина, яка може відремонтувати гармату в разі чого. А наїзник – сів і поїхав. Машина зламалася, він стоїть і чекає.
– Ага, ви – не наїзник, ви – водій.
– Хай буде так. На цій гарматі, наприклад, шланг відкрутився. Там треба почистити. Техніку далеко їхати сюди. А якщо ми можемо вирішити своїми силами, то вирішуємо. Гармата "шістка" тихіше працює, тому коли приїхав на вогневу і зайняв позицію, то ти ще чуєш, що відбувається навколо. А коли "вісімка" – в неї мотор більшій і, відповідно, гучніший, тож погано чути все, що довкола діється.
– Щодо прохідності: "шістка" – вона поступається набагато. Тому що "вісімка", коли ми на Запоріжжі були, то вона там з таких ситуацій вигрібала. Так само ви бачили, як ми їхали на горку. Ця – більш маневрена, тому що вона менша, відтак і база менша. Але тут є один нюанс: гармата. Я змушений дивитися на неї постійно. Як заїжджаєш на вогневу позицію, то мені треба перехилитися і побачити цей ствол, щоб я дерево не зачепив. Ще, наприклад, можна колеса пробити: "вісімка" може їхати без трьох коліс. І таке вже було на практиці. Ми підв'язували колеса, і вони так їхали 30 кілометрів.
А в тій моделі САУ – краще в кабіну заходити. Тому що в кожного члену екіпажу є своє місце. Тобто, відкрив двері водія, відкрив двері комгара, відкрив двері заряджаючого. А тут, бачите, тільки в купку всі залазять, треба бігом якось кучкуватися, аби швидко викарабкатися. Але у восьмиколісній САУ двері тяжче, десь 200 кілограмів важать, а тут лише тридцять.
Кожен в екіпажі має знає, що йому робити. Так само командир гармати має знати, що робити в машині. Пам'ятаю, коли ми приїхали з Данії, то під час мого першого виїзду лоток застряг у стволі. І ніхто не знав, що робити з машиною… Тоді я сказав собі, що не треба надіятися на когось, бо я везу людей, я маю їх завезти. І відтоді я почав дуже детально вивчати машину. У вільний час, ставав біля машини і розкладав-складав її. Тобто я зараз можу і навестися, і поїхати. Грубо кажучи, я сам можу, хоч звісно це довше часу займе.
Боязно чути і бачити, але відступати нікуди
– Наразі для нас небезпека, в основному, з неба. FPV, "Молнії", "Ланцети", ударні безпілотники. Дуже багато. За кожною гарматою, кожною людиною противник використовує по максимуму все, що може задіти. Було не дуже весело коли при переміщенні вони нас "спалили" і почали по нас працювати FPV. Ми стріляли. Але коли ціль нерухома, ти без проблем можеш влучити, а коли вона переміщується з такою швидкістю, що хай Бог милує, в неї потрапити дуже проблематично.
– Вистріляли всі набої. Лежиш в кущах, а вона над тобою кружляє, а стріляти в неї вже немає чим. Це така маленька штука, але дуже-дуже неприємна на слух. Коли ти її чуєш і бачиш – це страшно, бо не боїться лише дурень. Через якийсь час в голові приходить розуміння, що все одно потрібно робити свою роботу.
– Звісно, що треба тікати від FPV в кущі, в лісосмугу. І пару разів це нас рятувало, бо їхня пташка обрала техніку, а не особовий склад. Самий поганий варіант, коли ти зустрічаєшся з нею в відкритому просторі, в полі, де навкруги немає нічого. Втікати від неї по прямій – марно.
– КАБи летять! Ховайтеся в бліндаж.
– Другий. Третій… Оце вони так "освобождают".
– В нору?
– Так. Все, їдемо. Сподіваюся, що ми щось їм підпалили. Мішаня, давай-давай-давай!
Допомагайте ЗСУ, щоб не довелося донатити не на українську армію
– Я пішов на строкову службу у 2017 році. Хотів щось в житті поміняти. В школі не хотів вчитися. Після служби казав, що ніколи в житті більше не піду в армію. Через два місяці я підписав контракт. Ми спочатку рвалися на передову, я просився добровольцем, але тоді брали тільки тих, у кого був військовий досвід. Мене не взяли, записали дані та й по тому. Більше у мене сильних бажань не було: не ховався, займався своєю роботою, спокійно пересувався по Житомиру.
– Перша повістка прийшла на "Укрпошту", другу вручили в той самий день біля поштового відділення. Я зібрав речі та пішов. Коли потрапив у підрозділ, то дали час на те, щоб я звикся до цієї справи. Потім почали задіювати до доставки снарядів. Я взагалі спочатку приїхав сюди водієм. Але в мене було мало досвіду, то я спробував бути навідником і мені сподобалося. І все, я поїхав з пацанами на бойове завдання.
Дуже хочеться, щоб суспільство розуміло нас, що ми тут робимо. А не казало, що ось вони там "гроші собі дерибанять і все". Це так не працює! Нам потрібна допомога надійного тилу. Якщо її не буде, то згодом будете донатити не на українську армію. І думаю, що то буде геть по-іншому.
Ольга Калиновська, "5 канал"
Дивіться також:
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.