Куп'янськ на Харківщині. Оборону населеного пункту тримає 2-й батальйон 30-ї окремої механізованої бригади ім. Князя Володимира. Бійці кажуть, що ворог стирає місто вщент.
"На Куп'янському напрямку кожному бійцю дав би звання Героя"
– Вони завжди так роблять: просто знищують усе навкруги. Ми, наприклад, як щось обороняємо, то намагаємося по максимуму все цілим зберегти. А їм абсолютно все одно, тож застосовують авіабомби, артилерію, скиди, FPV-дрони.
Заступник командира батальйону з позивним "Князь" розповів, що відбувається навколо Куп'янська.
– Ти розумієш, що в тебе не завжди є всі сили і засоби, щоб допомогти кожному бійцю в окопі. Тому що окупантів у рази більше. Але реально наші люди себе проявляли завжди сильно. На Куп'янському напрямку, мабуть, дав би кожному нашому бійцю звання Героя.
– У росіян нині використовується тактика малих піхотних груп. Я думаю, вони так діють по всьому фронту. На початку війни вони їздили до нас великими колонами, ходили по 10 людей, намагалися нас брати накатами, але в них не виходило.
– Вони навіть пробували атакувати одночасно: і в пішому порядку, і на бойових машинах. Багато було в них варіацій. Потім вони вже побачили, що ми отримали досвід, реально виросли та стали набагато кращими за них. А вони мали великі втрати і почали думати, як нас обіграти. Відтепер росіяни застосовують тактику малих груп і навіть поодиноке пересування. Їм своїх людей не шкода, бо то – просто ресурс, фарш. Пустять у наш бік десять осіб, ми вісьмох уб'ємо, тож якщо двоє дійде до цілі – це вже "результат" для них.
Ворог намагається перекрити логістику ЗСУ
Заступник командира розповів, що противник має на меті перекрити українські логістичні маршрути. Задля того, щоб наша піхота не отримала нормальне забезпечення й не могла безпечно пересуватися для виконання завдань.
– Вони просуваються в глибину до п'яти кілометрів і намагаються закріпитися. Відповідно, ми за їхнім рухом спостерігаємо, виявляємо їх, завдаємо вогневих уражень.
Все завжди працює в комплексі. Є людина, яка може занести міну і поставити її в конкретному місці. Є дрон, що може скинути ТМ-ку приблизно в тому самому місці. Це різні речі: людина ставить туди, куди конкретно потрібно, а вже сам дрон скидає приблизно в необхідний район.
Росіяни щодня цілеспрямовано знищують Куп'янськ
Куп'янськ незламний. Захисні укриття з такою назвою побудували через активний наступ ворога на місто.
Населений пункт справді незламаний, але окупанти цілеспрямовано знищують його. Нещадно.
У кожному прифронтовому місті базар тримається до останнього. Зазвичай торгують, попри обстріли та навіть коли в місті фактично немає життя.
Нині базар у Куп'янську – майже повністю розбитий ворогом. Навкруги потрощені торговельні ряди та зруйновані павільйони. Перебувати там небезпечно, бо час від часу прилітають ворожі дрони.
Пересуваючись понівеченими вулицями Куп'янська, на кожному кроці відчуваєш наслідки "русского міра".
Своє тавро загарбники залишили всюди: в населеному пункті зруйновано багатоповерхівки, приватні житлові будинки, соціальні об'єкти.
Від безлюдних порожніх вулиць стає моторошно.
"Ми боремося за своє існування. Якщо вони візьмуть нас, то підуть далі"
– Спочатку наш підрозділ був на правому фланзі цієї бригади. Потім почав провалюватися лівий фланг. Тож нас перекинули сюди, на лівий фланг. На ці позиції ми приїхали з реально хорошим "кістяком", як його називають в армії. Це люди, які давно вже служать, мобілізовані з 2022-го року. І контрактники є.
Український військовослужбовець розповів, що в підрозділі завжди звертають увагу на підготовку особового складу. Бо якщо боєць ненавчений, то від нього немає чого й вимагати.
– У тебе є певний досвід. Твої сержанти теж мають вміння і здобутки, знають, як краще зробити в тій чи іншій ситуації. Але є такі новачки, які не хочуть вчитися, не хочуть слухати настанов, то їх доводиться змушувати. Україна починається з себе. І ми зараз боремося за своє існування. Якщо люди цього не усвідомлюють, то рано чи пізно вони воюватимуть так само, як колись Ічкерія, Грузія, або наші Донецька і Луганська області. Якщо росіяни візьмуть нас, то підуть далі – до Франції, Німеччини.
– росія – це просто машина, що буде завжди перти. Єдині, хто зможе її зупинити, то це ми. Коли цього не робитимемо, то страждатимуть наші діти, нащадки.
Про ситуацію на фронті: засоби є, не вистачає людей
Чи можуть безпілотники докорінно змінити ситуацію на передовій? "Князь" упевнений: так.
– Було би добре, якби мені давали по 100 дронів на день, я би ними перевернув весь ліс і абсолютно все. Але я розумію, що економіка держави не все витримує. Плюс наші партнери підтримують нас не так потужно, як би нам цього хотілося. Для мене це теж нонсенс. Хочеться надіятися, що вони допоможуть, але дивно, що в тебе тут найгірша війна за всю історію, а вони дивляться і думають: допомагати чи ні.
– Вони побоюються тієї росії, але немає сенсу її страшитися. "Друга армію світу" мала би взяти Україну "за три дні". Ми воюємо з ними з 2014 року і вони нас не перемогли. Тримаємося від 1654 року, коли Богдан Хмельницький підписав Переяславську раду. Вже майже 400 років тримаємося і далі будемо триматися. А якщо люди опускають руки або кудись там утікають, то все одно рано чи пізно ця ситуація наздожене. Не зараз, так через 10, 20 років…
– Є ділянки фронту, де російські загарбники мають певний успіх. Він завжди залежить від кількості їхньої піхоти. У нас стільки немає людей, реально. Наші хлопці втомлюються, інколи не сплять, не їдять нормально, бо деколи їх неможливо поміняти на позиції. У нас недостатня кількість людей. Є БПЛА, є засоби, але не вистачає людей.
– Яка нині ситуація на передовій?
– Ані вони, ані ми не просунулися вперед. За ці півтора року, що я тут, то вони просувалися вперед, то ми їх атакували. Це як бадмінтон. Знаєте, хочеться залишити історію, щоб люди знали, хто тут стояв, які люди стримували ворога. Взагалі про кожного нашого військовослужбовця можна окрему книжку написати.
Свої молоді роки вони присвятили армії та захисту України. На жаль, є ті, хто віддав найцінніше – своє життя. А є такі люди, які десь там, у Києві чи інших містах живуть, палять цигарки і на фронт не збираються. В той час як інші тут, в окопі чи піхоті, воюють з противником, який переважає тебе кількістю.
"Живі, контужені, щасливі"
– А як тримати оборону, коли тут усе стерто фактично "під нуль"?
– Мінус. Я не можу вам це сказати.
– Цікавий напис я знайшла на одній з частин розбитого мосту. Там написано: "Живі, контужені, щасливі". Поруч майорить український прапор. Невідомо, хто це написав, але, напевне, дуже знаковий напис для Куп'янська.
Ольга Калиновська, "5 канал"
Дивіться також відео:
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською