Журналістка "5 каналу" Ольга Калиновська намагалася дістатися Покровська разом з бійцями 68-ї окремої єгерської бригади ім. О.Довбуша. До міста не доїхали лише один кілометр. На заваді стали російські FPV-шки.
Подорож з відкритими вікнами, аби чути ворожі FPV
– Ця поїздка в Покровськ мала відбутися півтора місяця тому. Чому: мала відбутися? Тому, що до Покровська ми так і не доїхали. Не доїхали один кілометр. Але ця дорога, яку я покажу зараз, яскраво свідчить, що вже тоді – наприкінці вересня – росіяни дуже серйозно взялися за логістику, що веде в цей населений пункт. Навіть тоді дістатися до міста було дуже проблематично. Насправді дорога розтягнулася на багато годин. Виїжджали ми о 4-й ранку.
– Чия це "вдала" ідея була?
– Не знаю.
– Треба буде дізнатися.
– "Філософ", ти на них не вийдеш, у них проблеми зі "Старлінком".
– Плюс.
– Чудово їдемо.
– То ми в Шевченковому ховаємося.
Добираємося в Покровськ з відкритими повністю вікнами, для того, щоб чути FPV. Чекаємо, доки розмінують дорогу, тому що на ній можуть бути міни. І перевіряємо небо на наявність дронів.
– Ну, хвилин 10-15 ми точно чекаємо, поки розвидниться. І щоб розвідники роздивилися дорогу. Що там – під сіткою.
– "Філософ" чекає в Шевченковому, поки розмінуються.
– Можна вирушати чи ні?
– Мінус, мінус, мінус.
– Є два, над посадкою літають. Один у Шевченковому, другий до сітки долітає.
– Це що – безперервний рух?
Каруселька смерті. FPV тримають дорогу на прицілі
– Така поведінка називається каруселькою. Це коли один підлітає і знає, що йому через три хвилини доведеться падати. Тож наступний дрон злітає і за три хвилини підлітає. Це і називається каруселька, щоб не пускати з якоїсь точки.
– "Демон", а як тоді ви їздите?
– Так і їздимо: подивіться на скло.
– На скло? Так, логічно.
– Бумс! Він упав. Ще другий в повітрі є.
– З глибокої ночі добираємось ми до Покровська, уже світанок, а ми не можемо ніяк туди виїхати. Хлопці пропонують йти пішки, тому що росіяни застосовують так звану карусель. Ударні FPV-дрони постійно моніторять тут дорогу. Як тільки один дрон кудись падає, то наступний дрон підлітає. І це абсолютно безперервна історія. Їхати ми не можемо. Стоїмо вже не одну годину.
– Тепер ховаємося в кущах, тому що кожного кроку повідомляють про те, що в небі ворожий дрон, їхати не можна. Ось такими короткими переїздами намагаємося дістатися до міста, яке постійно руйнують окупанти, і над яким постійно кружляють ударні дрони. І над ним, і над під'їздами до нього.
– Холодно, тут реально холодно.
– "Демон", я йду до вас. Поки ми тут стоїмо, хочу поговорити з вами. О, я тепер розумію, чому у вас на шевроні такий напис: "Заї…вся".
– Так. Я заї…вся. І чекати, і їздити.
– Кожен день доводиться їздити?
– Коли через день, коли через два дні. Головне – перебіжками. І встигати ховатися.
"Демон" розповів про війну між газом, болем і адреналіном
"Демон" – військовослужбовець батальйону безпілотних систем "Шершні Довбуша". Військовик каже, що буває заїжджають на позиції швидко: вивантажили-завантажили і поїхали. А буває отак, як сьогодні – поїздка затягується на цілий день.
– Я з 22-го року на війні. Але за кермо сів нещодавно. До цього був у піхоті. Спочатку в Донецькій області, потім у Харківській, нині – знову на Донеччині. Тут нормально, краще ніж у піхоті.
– Ви після поранення?
– Та особливо немає про що розказувати. Коліно поламав на позиції під час обстрілу. Ми мали штурмувати російські позиції, але не вийшло. Вони почали нас накривати, ми ховалися – зламав коліно. Тож раз мені погано щеплення вижимати, бо болить коліно. Це ж не автомат, а коробка передач.
– Сама жорстка ситуація – це коли в цьому авто випав кардан у самому Покровську. Довелося під FPV-шками лазити під машиною. Знімав його повністю, щоб на роздатках виїхати "на передку", аби машину врятувати. Тепер чекаю на заміну скла.
– О, щось гуде...
– Зараз гляну на аналізатор дронів. 5730 без картинки.
– І ця штука допомагає?
– Допомагає ("Демон" сміється)… Особливо тоді, коли FPV-шка позаду летить, і доганяє. А ти себе бачиш на моніторі. Це наш "Мавік" – наші хлопці літають.
Коли "наш "Мавік" виявився не нашим
– Бабах! РЕБка працює.
– Ого! Всі цілі?
– Руки, ноги бачу. Трошки приглушило. Все нормально. Блін, так воно що – отам впало?
– Так, за посадкою.
– Виходить, що в нас летіло? Значить, це був їхній "Мавік", який нас "змалював". А ви казали: "Наш, наш! "Ось вам і "наш"…
– А там, під лісопосадкою, тіло ходить. І йому по-барабану.
– Мені здається, що тут більше екстриму, ніж в піхоті.
– Поки ти довезеш на позиції – адреналін такий грає! А ми їздимо, катаємося. Коли треба, то заховалися. Коли все нормально, тоді їдемо далі. Сьогодні пересування дуже повільне. Довго стояли, а нам ще їхати: тільки пів дороги проїхали. Попереду буде ще одна ділянка, де треба їхати і акуратно, і швидко. Ну, що – поїхали?
– Як каже "Дракон": ногу на вонючку і пішов.
– Вонючка – це газ?
– Не знаю. Димить і смердить. Вонючка, напевно.
– Я подумала по-іншому: бо адреналін йде (Сміються).
Шоста година в дорозі. Ворожі FPV-шки вишукують "жирні цілі"
– 40, ми в укритті. Нас "на приблуді" видно?
– Тут якийсь "моцик" і машина. Тут люди є!
– Бажаємо здоров'я, хлопці!
– Доброго ранку! Запит "Шериф", про всяк випадок, якщо бажаєте.
– Це що таке?
– Запит-відповідь.
– Плюс-плюс.
– Коротше, дрони тут літають, як у себе вдома.
– Тихо! Летить. Сховайтеся, будь ласка. Є можливість сховати цивільного?
– Там є окоп, можна туди.
– Бо тут дві нерозірвані FPV-шки лежать. І одна на дорозі біля нас.
– Зайдіть, будь ласка, в окоп. На стику лісосмуги нас вицілюють. Сховалися! Бігом!
– Перший пролетів і вертається. Сволота, тут постійно кружляє.
– Ви теж сюди випадково заскочили?
– Так. FPV-шка ззаду летіла. Перший не вибухнув... Я його бачу. Заскочте всередину в бліндаж. Давайте швидше!
– Йде шоста година нашого перебування в різних місцях, що ведуть нас до Покровська. Ми ніяк не можемо доїхати через велику інтенсивність ударних дронів. Постійно ховаємося в різного роду "кишеньки". Ця схованка добра, тому що над головою є зелень, під нами – траншея. Чекаємо.
– Все, можемо бігти.
– Ох, ти ж… Підрив! По нас відпрацювали, по нас відпрацювали!
– Бігом в лісопосадку!
Далі буде…
Ольга Калиновська, "5 канал"
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською