Під Покровськом військові 68-ї окремої єгерської бригади ім. О.Довбуша підірвалися на міні, закладеній з ворожого безпілотника. Рій FPV-дронів безперервно атакував український екіпаж. Противник застосував нову тактику, аби наші оборонці не змогли дістатися свого бліндажа.
Перші хвилини після підриву: "Нова гума на машині, йо-майо!"
Автівка з бійцями батальйону безпілотних систем "Шершні Довбуша" підірвалася на міні неподалік Покровська.
– А четвертий де?
– В ту посадку побіг.
– Ну, контузія.
– Дрони літали інтенсивно. А поки ніхто не бачив, то вони замінували проїзд, скинувши магнітну міну. Коли машина під'їжджає, то вона просто піднімається, б'ється об дно і детонує. Так воно й було.
Разом з оборонцями в машині перебувала журналістка "5 каналу" Ольга Калиновська.
– За моєю спиною автомобіль, в якому ми підірвалися. Щойно виїхали з укриття і потрапили на вибуховий предмет, який скинули з дрону. На щастя, всі живі, здорові, тільки трішки контужені. Підірвало машину знизу, відірвало капот. Ось так працюють росіяни: дуже активно мінують усі дороги, всі перехрестя, всі під’їзди до Покровська.
"Демон" – військовослужбовець батальйону безпілотних систем "Шершні Довбуша". Чоловік був за кермом автівки.
– Розтрощили "передок"! Нова гума на машині, йо-майо!
– О, автомат є, я забрав його одразу.
– А що з ногою?
– У мене нога… так і не скажеш що з нею, треба дивитися. Контузило і сильно вдарило. Трошки поганенько, нога болить. Враження не з найкращих.
– Ладно, ти не можеш йти, ти нерухомий.
– Жодного разу ще не попадав у таку ситуацію. Сьогодні вони здуріли.
– Що з машиною?
– Двигун – на заміну. А може й не повністю, треба дивитися по запчастинах. Ну що: морда розкурочена, водійські двері теж. Скоріше за все – вона тут і залишиться.
– Ти як?
– Нормально. Трохи вуха заклало. Усе ок, правда. Після такого вибуху, я думаю, це найкращий варіант, який міг бути.
– Знову летить! Назад, нікуди не рухайтеся! Не ворушіться, бо вони бачитимуть кожен рух гілок. Над нами зелень, усе нормально. Шукають нас і добиватимуть автомобіль.
"Хотаб" – військовослужбовець батальйону безпілотних систем "Шершні Довбуша":
– Інформацію ми отримали фактично одразу, нам зі штабу сказали зустріти вас: двоє "трьохсотих".
– "Демон", давайте я допоможу: обпирайтеся на мене.
– Я вас точно не чекав (посміхається). Ми чекали на закінчення зміни, бо вже додому хочеться поїхати й відпочити трохи…
– А де машина?
– На перехресті.
– Ви щось забрали із машини?
– Так. Мене.
– Треба йти і забирати все, що вціліло.
– У нас тут є поранений, а в мене все нормально.
Рій дронів намагався знищити захисників, які підірвалися на міні
– Як сьогодні було, я ще не бачив такого. Перший раз було багато. Нам здавалося, що це вже максимум. Виявляється, є ще більший максимум. Я думаю, вони можуть ще більше. Ми помилялися, коли думали, що їхні FPV-дрони літають періодично і в цих проміжках часу можна "проскочити". З'ясувалося, що насправді немає такого: вони літають рандомно. І рухаються не хаотично, а один за одним.
– Завмерли! Тихо!
– Це пов'язано з просуванням великих груп. Ви не одні там були. Підбили одночасно дві машинки. Одну з груп вони помітили і з'ясували, де вона сховалася. Їх "розбирали", а тут ви приїхали і теж попали. Такого ще не було, сьогодні це максимум. Коли я ходив перевіряти, бо хлопці не виходили на зв'язок, то я з бліндажа не міг вийти довгий час, понад 20 хвилин. Я виходив і одразу заскакував назад, бо летіла FPV-шка, а за нею – наступна, наступна, наступна. Коли вийшов з бліндажа, я ще йшов сто метрів.
– Мінус одна. Ще друга є.
– Я здогадуюся, куди вона впала.
– У машину?
– Думаю, що так.
– Так, рухаємося.
– Бабах!..
– Усі цілі?
– Так!
– Одна людина пересувається набагато швидше. А велику групу привезти – це треба контролювати кожного. Це тяжче і довше. І групу легше помітити. Коли я йду сам, то як тільки вона пролетіла – я продовжую рух, бо знаю, що вона мене не бачить. На жаль, з групою так не вийде, бо вони розвертаються в будь-який час. Одна людина сховається швидко, а друга людина буде десь на відкритому просторі або ще щось. І навіть, якщо натовп за одним деревом заховається – теж не дуже добре.
– Я ж казав, що біля цього бліндажа зупинятися треба, бо вони там відпрацьовують.
– Це вже навіть не рій дронів, це якийсь капець.
– Так і живемо.
– Я навіть не уявляла, що їх так багато.
– А якби знала, то не приїхала би?
– Приїхала. Просто півтора місяця тому – була зовсім інша історія.
Ворог використовує "Мавіки", як дрони-камікадзе
Ми сьогодні помітили, що вони почали використовувати "Мавіки", як FPV-шки: в одну сторону, як камікадзе. Прилетів "Мавік" і вибухнув.
– Це не дешеве задоволення. Мабуть через те, що щільно працювала радіоелектронна боротьба: на нашій машині залишився включеним РЕБ. У них не було горизонту – вони не могли зайти на ціль. Їх давило, їх душило. "Мавік" працює трошки інакше: якщо "подавлення" сигналу йде на FPV, то "Мавік" може працювати нормально.
– Що, по "двієчках"?
– "Альпініст", забирай першого! На проході "не світимо" мордочкою.
– Куди йти?
– Йдемо додому, в нашу лісопосадку!
– "Мавіком" вони 100% знайшли би всіх. Ми їх знаходимо і вони нас так само. У них розвідка також уміє працювати, як і ми. Літати вони не дуже вміють, але за рахунок масовості – завдають нам великої шкоди. Хтось із цього рою та й попаде.
– Швидко-швидко! У бліндаж.
Пастка у п'ять виснажливих годин і виїзд під дощем
Хлопці розповіли, що везли із собою в машині.
– На позиції ми мали вивантажити боєкомплект, паливо, дрони, харчі. Звичайні потреби для побратимів: наземний роботизований комплекс, бензин, FPV-дрони і акумуляторні батареї до них.
– І це все залишилося у машині?
– Залишилось, але вижило!
Між нальотами дронів "шершні Довбуша" встигли розвантажити своє підірване авто.
– Хлопці ходили за 200 метрів. Цю відстань вони пройшли за 5 годин: туди й назад. Це було дуже тяжко і складно.
– Зараз противник мінує все по-різному. Тож коли ви їхали, то не побачили міну, тому що поряд лежала підбита, спалена коробочка. Просто думали, що якась деталь…
– Так само і я подумав.
– Як розвантажували та поверталися? Скільки це зайняло часу?
"Філософ" розповів, що противник використовував забагато FPV-дронів, тож усе зайняло багато часу.
– Набагато більше, ніж я очікував.
– А як вам поїздка?
– Цікава, вистачить на все життя!
– Доброго ранку, друзі! Чекаємо на виїзд. І на КАБи, які від самого ранку "лягають" на Покровськ. Сподіваюсь, що виїзд буде кращим, ніж заїзд. Дощ нам у поміч! Поїхали.
– Небо. "Баунті", що там з небом?
– Звертаємо до сітки. Не переживай.
– У салон залітає багнюка, але це краще, ніж дрон. Для виїзду-заїзду це найкраща погода. Дощ, мряка, туман. І затягнуте небо.
Ольга Калиновська, "5 канал"
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською