Українська медицина у 2021 році: якими були досягнення та на якому етапі розроблення власної вакцини від COVID-19

Українські медики 5 канал / Час. Підсумки тижня
Упродовж минулого року в Україні зробили більш як 300 трансплантацій

В ООН вважають, що нинішня пандемія точно не буде останньою для людства і світу необхідно підготуватися до появи інших викликів. Але не пандемією єдиною жила медицина торік. Наш матеріал – про досягнення нашої вітчизняної медицини в інших сферах. За 2021 рік в Україні зробили понад 300 трансплантацій. Це абсолютний рекорд за всю історію незалежності.

Саме 2021 року на лікування за кордон відправили вдвічі менше пацієнтів, оскільки переважна більшість наших громадян отримала медичну допомогу тут, в Україні, і йдеться не лише про дорослих. За рік у дитячій лікарні "Охматдит" провели пів сотні трансплантацій кісткового мозку дітям. Це майже удвічі більше, ніж у 2020-му. І коли читаєш такі новини, то відчуваєш гордість за наших медиків, за цілі команди лікарів, які, попри всі негаразди, рятують життя українців. Про досягнення нашої медицини – у сюжеті "Підсумків тижня".

У контейнері серце дорослого чоловіка, яке пересадять 13-річній дівчинці. Але щоб зробити операцію, орган потрібно довезти з Вінниці до столиці. Часу обмаль, хірург сідає в гелікоптер. У дівчинки була кардіоміопатія. Шанс вижити – лише трансплантація. Вертоліт із донорським серцем приземляється у столичній клініці.

Отримати здорове серце сподівається 13-річний Максим, який пережив інсульт. Орган пересаджують від 54-річного чоловіка, який від такого захворювання помер.

Львів'янину Віктору Бабію конче необхідна пересадка легенів. Чоловік хворіє вже 10 років, кілька з них взагалі не виходив із дому, бо був кисневозалежним.

"Навіть при ходьбі задихаюся. Одягатися не можу, ходити. Років зо три не виходжу з квартири. Два-три кроки задихаюся", – розповів він.

2022-й Віктор зустрів уже з пересадженими легенями. Усі пацієнти, яким зробили такі вкрай складні операції торік, нині почуваються добре. Трансплантувати органи в Україні почали частіше за останні роки, бо тепер відповідальність за операцію та  її законність несе не один лікар, а ціла група медперсоналу. Це має виключати випадки чорної трансплантології.

Українські лікарі
Українські лікарі5 канал / Час. Підсумки тижня

"Врятували 5 людей, ви розумієте, це 5 бригад, тобто це майже до 100 лікарів, медичного персоналу, залученого до цього процесу. Хто може там щось приховати? Ніхто не може", – зазначила заступниця голови Комітету з питань сучасних медичних технологій та трансплантології Оксана Дмитрієва.

Щоб українцям, які потребують донорського органу, не довелося шукати його за кордоном, наприкінці минулого року Верховна Рада запровадила електронний реєстр. Туди вноситимуть дані людей, які особисто погодилися після смерті віддати орган. Поки такої згоди немає, дозвіл на пересадку органів – лише за родичами померлого.

Окрім трансплантації, медики у Львові торік узялися за ще одну унікальну операцію: заморозили серце чоловіка, щоби вилікувати в нього миготливу аритмію. У серце вводять рідкий азот температурою -60 градусів і він вбиває хворі ділянки серця. Це вже робили в Києві та Ужгороді, але у Львові – вперше. 

Українські лікарі
Українські лікарі5 канал / Час. Підсумки тижня

А у Дніпрі на операційному столі опинилася зовсім маленька пацієнтка. Медики прооперували двомісячну дівчинку, яка народилася з вадою серця. Крихітка не могла самостійно дихати і від народження її під'єднали до штучної вентиляції легенів. Під час операції серце зупинили на майже 40 хвилин. За життєво важливий орган працювали апарати штучного кровообігу.

Паралельно з боротьбою за життя пацієнта в операційній українські медики воювали на фронті епідемічному. Майже два роки Україна змушена жити з коронавірусними обмеженнями, і до того, як у світі з’явилися вакцини, вони були значно суворішими. З десяток іноземних фармкомпаній уже заявили про ефективність своїх розробок. Але Україна захотіла і свого. Вітчизняні науковці почали розробляти власну вакцину.

"До кінця цього року ми точно будемо знати чіткі дедлайни виробництва вакцин, але наступного року з лінії зійде перша українська вакцина", – заявив міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко.

Але до кінця минулого року ніхто дедлайнів так і не назвав. Так само невідомо, хто виготовить ту саму першу вакцину від коронавірусу made in Ukraine, яку анонсував міністр.

"Лекхім" ініціює розроблення української вакцини і особливого методу інактивації вірусу", – зазначив головний санітарний лікар України Ігор Кузін.

Українські лікарі
Українські лікарі5 канал / Час. Підсумки тижня

Але про виготовлення вакцини вітчизняної сама компанія відмовчується. Розповідають лише, що планують розпочати розлив в Україні китайського CoronaVac. Він приїжджатиме до нас партіями. 

"Ми будемо отримувати у спеціальних ємностях близько 200 літрів. Ми можемо зробити запас, ми можемо зробити сток, ми можемо планувати виробництво", – розповів директор департаменту з розвитку "Лекхіму" Михайло Ренський.

"Ми були би менш залежні від поставок з-за кордону, наприклад", – зазначив голова Національної групи експертів із питань імунопрофілактики Федір Лапій.

Перед тим, як почати, потрібно привезти необхідне обладнання, змонтувати спеціальну лінію та випробувати, чи все працює. Лише якщо все вдасться, можна планувати розлив вакцини. Імовірно, стартують уже в першій половині цього року.

"Ми будемо займатися фінішним розливом вакцини в Україні, але це вимагає належної практики і ліцензування, усе має відповідати сучасним міжнародним стандартам", – уточнив Ренський.

Розробляла українську вакцину науково-дослідна команда Національної академії наук – Інститут біології клітин у Львові. На основі дріжджів виготовили прототип вакцини, яку можна приймати як пігулку, мікстуру чи спрей.

Але щоби провести наступні етапи досліджень, потрібне фінансування. Поки що все робили лише власними силами. На що гроші отримали, то це на іншу розробку – теж на основі дріжджів. Мовиться про 9,5 млн грн. Початкові етапи на потужностях львівської лабораторії зробити вдалося. Але далі не просунутися без допомоги іноземних колег. У Польщі, де є спеціальна лабораторія, вже визначили: речовина провокує появу антитіл у мишей. Далі потрібно працювати з вірусом, але чи робитимуть це польські колеги – питання, бо за роботу їм потрібно заплатити.

"Фонд досліджень не дозволяє перевести гроші, які в нас є на оплату полякам, тому що це за кордоном", – пояснив директор Інституту біології клітини НАНУ Андрій Сибірний.

Ціна питання – понад 20 тис. доларів. Та навіть якби й продовжити вдалося, хтозна, чи вистачило би грошей і надалі.

"500 мільйонів євро – це велике капіталовкладення. Чи не простіше купити ліцензію на виробництво вакцини, технологія якої вже відпрацьована?", – наголосив Сибірний.

А й справді?

"Виникає чисто економічне питання, скільки вакцина коштуватиме, коли інші вакцини вже до кольору-до вибору. Обираєте за нижчу ціну, з хорошою репутацією. Питання і в конкурентній спроможності", – зазначив Лапій.

Розробку ще однієї дослідної команди, з Інституту біохімії Національної академії наук, Фонд досліджень профінансував майже на 7,5 млн грн. Науковці довели, що білковий продукт може спонукати організм виробляти антитіла. Але продовжувати в Україні не вийде. Потрібна лабораторія високого рівня біозахисту, де визначатимуть, чи захищає модель української вакцини від вірусу. Та і гроші вже закінчилися. Команда подалася на різні гранти від держави. 

Імовірність того, що колись ми матимемо власну, українську вакцину від коронавірусу, насправді велика. Але це питання не лише грошей, а й того, чи потрібна вона нам взагалі. Бо тепер, маючи багато варіантів на вибір, виготовлення української – не надто вигідна справа. Утім, принаймні сам процес розроблення допомагає вітчизняним науковцям відшліфовувати навички.

Лідія Середюк, Юрій Усік, "Підсумки року"

Попередній матеріал
Полювання на "Меморіал": як путінські "історики в погонах" переписують минуле
Наступний матеріал
Безсонні ночі та місяці без зарплати: як українські медики пережили 2021 рік у боротьбі з пандемією – сюжет
Loading...