Вакцина made in Ukraine: міф чи реальність

Степанов і вакцина 5 канал / Час. Підсумки тижня
Минулого року президент України говорив про розробку вітчизняної вакцини від коронавірусу

За весь час пандемії коронавірус забрав життя більш ніж 3 млн осіб на всій планеті. Для порівняння – це кількість населення, скажімо, Вірменії. Сумні дані й для нас також. В Україні померли майже 40 тис. Але наша країна вже подолала пік захворюваності. Принаймні в цьому нас запевняють чиновники МОЗ. І з математичного погляду, справді, спад пішов. Але пригадуєте, що коронавірусна статистика в нас неточна? Тому треба ще спостерігати за динамікою і вже потім робити остаточні висновки.

Тим часом міністр охорони здоров'я запевнив, що в Україні до кінця 2021 року вакцинують від коронавірусу половину дорослого населення. Хоча з нинішніми темпами й проблемою поставок це практично нереально. І ось про вакцину ми й поговоримо далі. Але не про іноземну, а про українську. Згадаймо, як у жовтні торік в інтерв'ю українським ЗМІ президент розсипався компліментами на адресу вітчизняного препарату. Мовляв, розробка є, і вона унікальна. Де ж вона і що змінилося з часу гучної заяви? З'ясувалося, що розробка нині на нульовому рівні, а самі науковці відмовилися спілкуватися. Тож куди вони поділися, де гроші й невже вітчизняна вакцина – це міф, який країна з нашими потужностями не подужає? Ексклюзивне розслідування – у сюжеті "Підсумків тижня".

Літак із вантажем, який Україна чекала з лютого. До Києва в холодних контейнерах врешті привезли першу партію відомої вакцини Pfizer/BionTech. 117 тис. доз американсько-німецького виробника ми отримали безкоштовно від ініціативи COVAX. Це перша партія, у другій буде ще майже мільйон. В одному флаконі – шість доз. Їх повезуть у регіони, спершу в будинки для людей похилого віку.

"Будуть використані 50% для першого щеплення, через 25 днів буде повторне щеплення. Це вагомий внесок для виконання нашого амбіційного плану до кінця 2021 року щепити 70% дорослого населення України – це 24 млн осіб", – зазначив головний державний санітарний лікар України Віктор Ляшко.

Черкаські вчителі – першопрохідці імунізації китайською CoronaVac.

"Вакцина буде використовуватися для проведення вакцинації педагогічним працівникам, які братимуть участь у проведенні ЗНО", – уточнила заступниця голови Черкаської ОДА Лариса Кошова.

Вакцинація від коронавірусу
Вакцинація від коронавірусу5 канал / Час. Підсумки тижня

Україна замовила китайську вакцину з-поміж інших найпершою, контракт на 2 млн доз із Sinovac підписали ще у грудні. Та от індійська доїхала найшвидше. Натомість 215 тис. доз китайської привезли лише наприкінці березня. План її використання днями змінили й 52 тис. доз віддали Нацполіції. Як там успіхи зі щепленням, до парламенту звітувати прийшов міністр охорони здоров'я. Максим Степанов знову нарікає: збільшити темпи вакцинації не можуть, бо замало препарату. Не вистачає його в усьому світі.

"Країни просто ставлять заборону на експорт. Це не остання світова пандемія, яка може бути, ми повинні готуватися. Давайте зробимо власне виробництво. Так, на це треба декілька років. Якщо ми почнемо зараз, через 3 роки ми матимемо вакцину. Якщо ми почнемо через 2 роки, то будемо мати через 5", – заявив Степанов.

Формально вже почали. В Україні власну вакцину взялися розробляти за трьома напрямками. Цедва Інститути Академії наук – Інститут біохімії імені Палладіна та Інститут біології клітин у Львові. Вони виграли конкурс Фонду фундаментальних досліджень торік і отримали державні гроші. Третій розробник – приватний. Це група вчених з України та США. Вони працюють власним коштом. Саме про їхню розробку говорив президент Зеленський.

"Саме українська вакцина. Це не пафос і не популізм. Вона унікальна, бо не така, як усі", – наголошував глава держави.

Чим унікальна, президент пояснити не зміг. Директор Інституту біохімії каже: річ у тім, на яку частину вірусу спрямований препарат.

Вакцина від коронавірусу
Вакцина від коронавірусу5 канал / Час. Підсумки тижня

Про цей особливий білок розповідати пресі виходив Михайло Фаворов. Він родом з України, живе в Атланті, очолює приватну міжнародну компанію, а раніше працював в американському Центрі контролю за хворобами. Досліди робили за кордоном у лабораторіях третього рівня захисту. Усього цих рівнів чотири, в Україні є робочі потужності лише перших двох рівнів. Може чи таки стане білок вакциною, розповідати Фаворов уже не захотів. Надто після політизації питання виробництва вакцин. Каже, що він лише науковий керівник групи розробників.

Роботу над препаратом веде лабораторія "Діпроф-Мед". Там теж небагатослівні. Кажуть, розробки люблять тишу. А ще науковці образилися на ЗМІ, мовляв, після осінньої презентації їх втягнули в політичні чвари. Серед них і доктор наук Микола Співак. Шукати його ми пішли до Інституту, де він офіційно працює. Там він завідує відділом проблем інтерферону та імуномодуляторів. На місці його не знайшли. Та колеги кажуть, робить це поза межами наукової роботи в Академії.

Галина Смирнова – колега Миколи Співака. Вона вирощує бактерії, які очищують стічні води й здатні виділяти цінні метали з відвалів вугілля. Каже, в Інституті ведуть дослідження коронавірусу – шукають ліки проти COVID-19, але не вакцини. І нарікає на страшенний брак коштів в Академії.

"Вакцинації цими вакцинами, над якими ми працюємо, не відбудеться цієї події, тому що нам
потрібно знайти виробників цих вакцин, а виробників в Україні не існує поки що. А це коштує величезних коштів – сотні мільйонів або й мільярдів доларів", – зазначив Комісаренко.

Саме через гроші зупинилися робота над вакциною, про яку згадував президент Зеленський. У грудні міністр Степанов переконував, мовляв, український прототип готують до випробувань на людях. Та розробляли його приватним коштом, а далі просили гроші від держави на клінічні дослідження. Обіцяні в жовтні 100 млн грн зникли. Голова профільного комітету Верховної Ради Михайло Радуцький не знає, чи їх таки виділили. Його запитали, на якому ж етапі розробка вакцини зараз.

Лабораторія
Лабораторія5 канал / Час. Підсумки тижня

Поки ж власної розробки немає. Але от виготовляти за чужим рецептом Україна готова. Міністерство закордонних справ навіть веде перемови з Pfizer та AstraZeneca про отримання технології.

"Це так само, як Serum Institute в Індії, які купують можливість виробляти в себе. Якщо вони отримують дозвіл на виробництво, то я знаю щонайменше три великі фармацевтичні компанії України, які готові виробляти", – додав Радуцький.

У компанії "Фармак" розповідають, що вже 5 років не виробляють вакцини. Раніше випускали препарати проти поліомієліту за трансферною технологією з Нідерландів, була й проти гепатиту Б, за корейською технологією. Та календар щеплень змінили, попит упав. Тепер на потужностях цієї лінії роблять ін’єкційні препарати. До них зверталися і розробники української COVID-вакцини, але інвестувати у недоведені експериментальні препарати не готові.

Україна була найбільшим виробником вакцин у Радянському Союзі. Після розпаду ці потужності зруйновані. Про відновлення виробництва заявили в уряді. Розробили програму, передбачили на неї в цьогорічному бюджеті 100 млн грн. Папери ще на затвердженні, але для цього потрібні й зміни умов для виробників, аж до митних правил.

"Українські науковці та лабораторні працівники мають переплачувати за будь-які хімічні реактиви ледь не подвійну ціну. Бо в Україну заборонено ввозити без дозволу реактиви, які дозволені по всьому світу. Поки так несприятливі умови будуть, ніхто до нас не прийде з виробництвом", – пояснив імунолог Борис Донський. 

Та от хто це робитиме? Кваліфіковані кадри виїжджають за кордон. Хоча аматори-розробники таки є. Студентка з Дніпра Дарія Данцева – біохакерка. Так називають себе ентузіасти, які самотужки роблять біологічні експерименти. Вона створила прототип вакцини в саморобній лабораторії у зйомній квартирі. Там є ламінарна кімната з мікроскопом, для розмноження клітин купили інкубатор для курячих яєць. А от зразки синтетичної ДНК довелося замовляти за кордоном. Робити це її запросив американський біохакер Джосая Зейнер. Мета біологів-експериментаторів – відтворити інструкцію з авторитетного міжнародного журналу Science ДНК-вакцини від COVID-19. Вартість такого експерименту – близько 3 тис. доларів. Дівчина в серпні вколола собі другу дозу експериментальної вакцини. Переконує, поки що не хворіла. Та от повторювати це нікому не радить. І визнає, що це просто експерименти. Такої самої думки й фахівці.

"Кожен етап – це багатомісячні дослідження, контроль якості. Кожна ця маніпуляція іноді вимагає років, підлаштування реактивів. Виділити 100 млн замало, щоб з'явилася вакцина через рік. А от якщо виділяти 100 млн, навіть 20 млн, і так років десять, то на 11-й вже якась з'явиться", – наголосив Донськой.

Фактично світові лідери виробництва зробили вакцину не за один рік. Наукові дослідження схем виробництва там тривають десятки років, у них вкладали мільярди. І лише розвинута наукова база дозволила швидко переорієнтуватися на розробки проти коронавірусу. Навіть затверджені вже препарати від коронавірусу є з наукового погляду незакінченими. Україна за рік вакцину не зробить. Але розробляти її варто, переконані науковці та імунологи. Аби відновити потужності вже зараз й розвивати науку на майбутнє.

Марія Писаренко, Віктор Сніжко, Ганна Кудряцева, "Час. Підсумки тижня"

Попередній матеріал
П'ятничні засідання РНБО: чим може обернутися для Зеленського санкційна завзятість
Наступний матеріал
Підтягують у Донецьк артилерію: як окупанти провокують бійців ООС – ексклюзив з передової
Loading...