Поки медики в усьому світі вивчають новий вірус і пристосовуються до нього, українці пристосувалися до такого поняття, як європейська зима. Ми мали останні п'ять місяців справжньої осені, без снігу та хуртовин. Середня температура за сезон була мінус 2 градуси. Такого в Україні не пам'ятають. Кліматологи говорять, що глобальне потепління в нас іде набагато швидше, ніж в інших країнах.
Звісно, дехто порадів такій теплій зимі. Водії, наприклад, які заощадили на паливі, і їм не довелося відкопувати свої автівки з-під снігу. Далі – комунальники. Лише в Києві вони заощадили 6 млн грн на пальному та на посипанні сіллю дворів. А от фермерам не пощастило. Нині вони хвилюються за врожаї й рахують, скільки їм доведеться витратити на хімію, щоб обробити свої поля й знищити шкідників. До того ж невідомо, якими будуть весна й літо. Синоптики тепер прогнозують або посуху, або зливи.
Першими від цьогорічної аномально теплої зими – так її вже встигли охрестити кліматологи – постраждали українські фермери та садівники. Без дощу та снігу землі бракує вологи. А саме вода є запорукою щедрого врожаю. Насичувати землю водою аграрії взялися самотужки.
Якщо садівники якось дають собі раду, то зневодненню річок не зарадити. На відсутність достатньої кількості опадів нарікають у Держводагентстві. Дніпро цьогоріч назвали маловодним.
"Прогноз говорить про те, що повеней у тому розумінні як ми це уявляємо з високим підняттям води, наразі не буде. Відповідно під час повеней відбувається наповнення водних резервуарів водосховищ нашої держави," – зазначив в.о. голови Державного агентства водних ресурсів України Михайло Хорєв.
Якщо не буде повені, то резервуари спорожніють. Щоб вода з українських кранів не зникла, відомство планує обмежити галузі, які користуються водою з річок.
"Спочатку обмежується транспорт річковий. Потім уже говориться про гідроенергетику для того, щоб вона працювала в режимі економного спрацювання. Потім ми говоримо про промисловість. Уже в останню чергу про сільське господарство," – додав Хорєв.
Обмеження води ще не відчули. Натомість докучають шкідники, скаржаться аграрії. Морозів не було, тож вороги врожаю працювали на повну.
Аномально тепла зима – це не лише про майбутній неврожай та маловодність річок. Вона торкнулася кожного з нас. Очевидно, бо продажі верхнього одягу цьогоріч скоротилися щонайменше вдвічі.
Немає морозів – немає й зимової гуми на залізних конях. Зима залізла й до кишень автомеханіків. Кажуть, що роботи не було.
Причина всіх лих – глобальне потепління, певні екологи. Про нього говорила шведська активістка Грета Тунберг.
"Тепла зима цього року в Україні та в інших країнах світу, особливо європейських, є свідченням глобальних змін клімату. Спостерігаємо розвал частини льодовиків на полюсах. І потім ці льодові айсберги мандрують і тануть. Тануть і розчиняються у соленій океанській воді, підвищуючи рівень світового океану. Це є пряма загроза і для економічних наслідків, і це пряма загроза і для природи. Тварини, які засинають в зимовий період, не заснули. Ще в січні зацвіли види рослин, які мали би почати квітувати в березні місяці. Відбувається просто генетичне виснаження цих рослин," – пояснила екологиня, голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.
"Усі зимові місяці мали дуже великі аномалії порівняно з кліматичною нормою. Зима має температуру середньосезонну +2 градуси, що на 6 градусів вище за кліматичну норму," – зазначила Олена Доніч, начальник відділу кліматології Центральної геофізичної обсерваторії імені Б. Срезневського.
Аномальною називають зиму, що минула, у геофізичній обсерваторії. Пророкують: наступна буде такою ж або й теплішою на кілька градусів Цельсію.
"Це може бути й у майбутньому. Тобто це пов'язано з глобальним потеплінням, темпи якого пришвидшуються, і тому це можна спостерігати не тільки цієї зими, але і в подальшому це може повторюватися більше і більше," – зазначила Доніч.
Із наступною зимою для фахівців усе зрозуміло. А от що буде з літом 2020-го? Прогнозів кілька. Воно може бути надзвичайно спекотним та засушливим. Або ж накрити країну суцільними зливами.
Валерія Павленко, Яна Лимаренко, Олексій Іванченков та Ігор Селянінов, “Час. Підсумки Тижня”