Нові станції, транспортні хаби, альтернатива жетонам та санвузли – як змінюватиметься київське метро Читайте по-русски

Метро Depositphotos
У програмі "Час: Online" на "5 каналі" радниця керівника КП "Київський метрополітен" Наталія Макогон розповіла про розбудову столичного метро найближчими роками, а також про те, які інновації чекають на пасажирів

– Поговоримо про скасування жетонів. Прибрали автомати з їх продажу, через що з'явилися великі черги до кас. Як запобігти їм та яка є альтернатива для разової поїздки, крім жетону?

– Ми другий рік поспіль говоримо про виведення жетону з обігу. 30 жовтня – це буде останній день жетона в метро. Дійсно, всі ті люди, які купували жетони в автоматах, зараз утворюють черги до кас. Ми закликаємо цих людей не відтягувати цей момент, нічого не зміниться – в київському метрополітені дійсно не буде жетонів.

Перейдіть на картку зараз, щоб не стояти в черзі щодня. Якщо ви регулярний пасажир, ви можете поповнити її одразу на 50 поїздок і будете платити по 6,50 грн. Це дешевше, ніж будь-яка маршрутка в Києві. Це метро, яке довезе вас без заторів за короткий проміжок часу від "Лісової" до "Бориспільської". Цією карткою, яка поки є в тестовому режимі, ви можете скористатися, як єдиним квитком, не лише в метрополітені, а й у наземному транспорті.

Вже зараз люди купують картки – це можна зробити на 10 станціях метро і в деяких точках продажу наземного транспорту. Онлайн в Інтернеті, де ви просто платите за комуналку, ви можете цю картку також поповнити. Вже на кожній станції є синій турнікет, де ви можете сплатити саме єдиним квитком.

Важливим для міста те, що оператором цієї системи є окреме комунальне підприємство "ГіОЦ", яке присилає нам платіжки за комунальні послуги. У них є досвід керування такими масивними даними платежів. Відповідно, якщо виникають запитання з користування електронним квитком, то можна відкрити сайт Kyiv Smart Card, і там є вже відповіді на найпопулярніші запитання.

Для пасажира, який прийшов у метро сьогодні, є кілька варіантів проїзду. Він ще може купити жетон, також можна придбати картку метро за 15 гривень і поповнити на ту кількість поїздок, яка йому потрібна. Поповнювати можна в касах і спеціальних автоматах, які є в метро. Картка дійсна рік від попереднього вашого проходу. Тому, якщо ви їздите в метро частіше, ніж раз на рік, це вже вам буде вигідно. Якщо ви використали всі поїздки і картка вам не потрібна, ви можете здати її в касу і повернути свої 15 гривень за неї. Третій спосіб безконтактна банківська картка. Це може бути картка будь-якого банку, будь-якої платіжної системи. Тобто головне, щоб це була картка з PayPass. Прикладаєте до жовтих маркованих турнікетів і проходите.

Є ще також пасажири соціальних категорій. Пільговики Києва користуються тільки "Карткою киянина" – щодо цього було відповідне рішення Київради. Маємо ще категорії, які користуються своїми посвідченнями – це загальноукраїнські категорії пільговиків.

Зараз почалися канікули, і хочу нагадати всім батькам: не забувайте своїй дитині дати учнівський квиток, який дає можливість безкоштовного проїзду. В нашому метро мають безкоштовний проїзд лише діти з Києва. Наш контролер не може розрізнити, з якого міста дитина. Ні зовнішній вигляд, ні скільки років, ні учнівський щоденник не є підставою для пільги. Привчайте дітей, що є законодавство і його потрібно виконувати. Або ж альтернативно давайте дитині 10-15 гривень, щоб вона змогла доїхати додому, якщо все-таки забула чи загубила документ.

– Чи планується найближчим часом підвищуватися вартість проїзду?

– Таких передумов немає. В межах введення електронного квитка тарифна сітка не переглядається.

– У багатьох європейських містах вартість поїздки залежить від зони, наприклад, центральна зона дорожча. Чи були ідеї запровадити таке в Україні?

– На рівні ідеї обговорювалися різні варіанти. Десь є зонування, наприклад, в Лондоні. Десь – час. Тобто тривалість поїздки, наприклад, 70 хвилин. На сьогодні поки прийняте рішення єдиного електронного квитка.

У нас поки певні проблеми з транспортом. Якщо ввести квиток на 70 хвилин, то можна весь цей час простояти в заторі. Тому зараз мова йде про систему, яка дозволить вам платити одним інструментом і в наземному, і в підземному транспорті. Потім, коли система вже запрацює на повну, можна повернутися до тих європейських показників, на які ми орієнтуємося. Поки що не розглядається ні час, ні зонування. Поки працюємо в тій системі, яка є.

– Перелік пільгових категорій планується розширювати чи скорочувати?

– Не так давно він трохи розширився, додалися категорії з військовими пільгами. На сьогодні ми маємо 10 категорій пільг Києва, які користуються "Карткою киянина", і ще 17 категорій – це загальноукраїнські пільговики. У нас кожен четвертий пасажир – пільговик.

На сьогодні стоїть питання, і я сподіваюся, воно найближчим часом вирішиться, – це якийсь електронний інструмент для загальноукраїнського пільговика. Ці 17 категорій подаються загальною кількістю, відповідно, держава не бачить, кому більше потрібна ця пільга. І йдеться не лише про метро, а й про інші види транспорту, щоб побачити, хто користується такою пільгою. Можливо, є якась, на жаль, лежача людина, то їй краще дати гроші на ліки, ніж пільгу на транспорт.

Метро турнікети
Метро турнікетиDepositphotos

– Знаємо, що в метро мають намір будувати туалети. Як це буде реалізовуватися?

– З 1 вересня вступають нові будівельні норми, які передбачають облаштування санвузлів при будівництві нових станцій або при реконструкції старих. Зараз поки складно сказати, яка станція стане першою.

Така практика в світі є, але є ще багато питань до цих норм: кошти на проектування, обслуговування, комунікації; чи ці туалети мають бути включені в тарифи, чи ця послуга має бути безкоштовною...

Ідея хороша й цікава, орієнтована на пасажира. Але в Україні є свої особливості. До подібного впровадження потрібно буде залучати правоохоронні органи, тому що в нас є питання з мінуванням метрополітену. Ми вже більше 200 разів проводили повну евакуацію. Зараз цих дзвінків багато надходить до торговельних мереж, до лікарень, де важкохворих людей вивозять на вулицю, щоб оглянути приміщення. Тобто в метрополітені треба ще подумати, де їх встановлювати (у вестибюлі чи внизу), як має відбуватись евакуація тощо.

– Чому немає зрушень по станції "Новобіличі"?

– Там є зрушення. Там ідуть проектні роботи. Планується робити транспортний хаб, який поєднає станції метро, електрички та автобусів. Роботи там ідуть, але поки що не в активній фазі.

В активній фазі у нас нині тривають роботи на Виноградарі. Це дві станції – "Мостицька" і "Проспект Правди", які нині будуються, і планується відкриття на кінець 2020-2021 років. Щодо інших об'єктів, то там відбуваються або проектні роботи, або підготовка до проектних робіт.

Щодо глобальних, ми зараз завершуємо станцію "Святошино": один вихід для пасажирів уже відкритий, інший плануємо завершити вже цього року. Це для нас інноваційний проект, тому що станція 70-х років зараз облаштовується під ліфти і підйомниками за програмою доступності. Виявилося складніше, ніж планували.

Метрополітен – це така специфічна штука. У тебе є документація, все намальовано, як воно має бути, але в той час в землі проходять різні вібраційні процеси, вода і т. п. Плюс те, що ми встановлюємо ліфти, – це складне переобладнання станції. Але ми робимо все, щоб це вдалося. Я думаю, коли станція пропрацює рік чи два, ми подивимося, які нюанси виникатимуть за цей час, і будемо приступати до наступних станцій, наприклад, станції "Нивки", де є великий пасажиропотік.

Будівництво метро
Будівництво метроDepositphotos

– Ви плануєте всі станції обладнати ліфтами?

– Всі – ні, а ті, які неглибокого закладення. Метро "Арсенальна" – 100% ні. Щоб там вирити ліфтову шахту, це треба вирити ще одну станцію поруч, а це нереально.

– На літній період які станції будуть закриватися або частково закриватися на ремонт чи реконструкцію?

– Глобально в нас роботи йдуть тільки по "Святошино", там дуже великий об'єм і складний об'єкт. Із більш дрібних робіт, ми ремонтуємо ескалатори на станціях "Арсенальна" і "Дорогожичі". Вони потребують капітального ремонту приблизно раз на 10 років. У нас усього 122 ескалатора, тому приблизно 8-10 ескалаторів щороку потрібно капітально ремонтувати.

Зараз літо, і я хочу нагадати нашим пасажирам, особливо красивим жінкам: тримайте довгі спідниці, тому що вони можуть стати короткими. Чоловікам це сподобається, а вам ні.

– Коли буде швидкісний Інтернет у метро? У Харкові вже багато років діє 3G, а віднедавна – і 4G.

– Була гучна заявка на перемогу від компанії "Москіто мобайл", яка підписувала інвестиційний договір із містом. Метро було майданчиком реалізації цього проекту. На етапі реалізації Інтернет запустили на 11 станціях, усе було гаразд, але на певному етапі компанія сказала, що вона фінансово не спроможна і закриває цей договір. Є певні юридичні моменти, які не дозволяють це все робити швидко. Місто розірвало цей договір лише нещодавно й оголосило інвестконкурс на нового підрядника, який буде готовий впровадити Wi-Fi.

Що стосується мобільного Інтернету, то він працює, але не найкращим чином. Є компанія, яка співпрацює з мобільними операторами. Я пам'ятаю, були заявки "Київстару" про провадження і 3G, і 4G. Але ці проекти є інвестиційними, тому ми не можемо на них впливати. Ми радіємо, що вони на нашій території, що наш пасажир отримує додаткову послугу, тому що це сучасна людина, яка не випускає з рук смартфон, вирішуючи купу питань, доїхавши з пункту А в пункт Б. На жаль, воно трохи складніше юридично, і за прикладом Харкова поки що в Києві не реалізовано.

Інтернет у метро
Інтернет у метроDepositphotos

– Були також плани щодо станції "Берковецька", що там відбувається зараз?

– На цей рік нічого немає. На наступний рік теж, скоріш за все, нічого не буде. Поки ми не добудуємо на Виноградарі, говорити про наступні станції трошки рано. Є обмежений бюджет у міста, і залежно від нього ми будемо знати, куди метро може рухатися далі.

Щодо метро на Троєщину, ведуться перемовини з Китаєм, бо там треба великі інвестиції. Те, що може зараз місто покрити, це метро на Виноградар – 6 млрд гривень за три роки. Крім того, метро на Троєщину залежить від будівництва Подільсько-Воскресенського мосту. Там планується найближчим часом відкрити автомобільне сполучення. Відповідно, зменшиться навантаження на Північний міст, який кожного дня стоїть у заторах. Потім туди почне нанизуватись метро. Структура мосту вже передбачає таку можливість – другий ярус для метро.

– Чи хотіли би ви співпрацювати зі стартапами? Адже є ідеї, наприклад, спеціальних підставок на ескалатори для людей із інвалідними візками.

– Зі стартапами хотіли б, працюємо: пишіть нам на сторінку у Facebook, або просто в повідомлення пишіть. Ми відпрацьовуємо всі звернення, які надходять. Були ідеї, проводили тестування, але виникає багато технічних моментів.

Ми завжди запрошуємо асоціацію людей з інвалідністю, щоб саме вони казали, підходить це чи ні. На сьогодні компанії думають і допрацьовують. Деякі проекти, конструкції виглядають інноваційними, але не можуть працювати.

Ми чекаємо на стартапи. Приходьте, ми підключаємо технарів. Тема цікава, ми хочемо, щоб метро було доступним.

Ескалатори, інвалідний візок
Ескалатори, інвалідний візокDepositphotos

– Чи є можливість проводити екскурсії за лаштунки, наприклад, у депо чи на станцію "Львівська брама"?

– Ми проводимо екскурсії. У нас є музей, там проводять екскурсії щодня. Є сувенірна крамниця. Проводимо екскурсії в депо. Ми не можемо робити це часто, том що це робочий об'єкт, і якщо ми почнемо проводити екскурсії, то ми не зможемо видавати поїзди на лінію.

– Чи можна у метро фотографувати?

– У нас багато проектів, проводяться зйомки – для цього потрібні дозволи. Для комерційних компаній вони платні. Дозволи для соціальних проектів – безкоштовні. Людина повинна просто зробити заявку.

Є певні правила в метрополітені. Найелементарніше – не використовувати спалах, якщо ви фотографуєте прибуваючий потяг, тому що так можна засліпити машиніста.

Питання безпеки руху. Чи будуть якісь турнікети? Чи є збільшення випадків самогубства і нещасних випадків? Як плануєте з цим боротися?

– На щастя, немає збільшення випадків. Але є бажання молоді зняти якийсь відеоролик – і з цим турнікети не впораються, тут має бути відповідне виховання. Це є у всьому світі, але я сподіваюся, що батьки правильно донесуть думку, що жодні лайки в соцмережах не варті вашого життя.

Щодо турнікетів, то таке питання розглядалося на лінії метро на Троєщину, але є технічні особливості, які потрібно ще узгоджувати. У Санкт-Петербурзі є одна станція метро, яка зачиняється, але це був захист не від самогубства, а від паводку. Метро знаходиться під річкою, і в разі чого можна закрити станцію і вивести швидко людей. На захист від самогубства орієнтовані більше азійські країни, бо там цей показник дуже високий. У нас такого немає, це досить разові випадки. А технологічно зробити це справді дуже складно.

Нагадаємо, раніше 5.ua повідомляв, що у Києві відремонтують три станції метро.

Також дивіться фотогалерею за темою:

"Не притулятися": Київський метрополітен запустив свою лінійку сувенірів – ФОТО

Київський метрополітен
/
/
/
/
/

Попередній матеріал
Darkcab, канадський двигун, сучасна авіоніка: чим новий Ан-132 відрізняється від попередника
Наступний матеріал
"Рятівник Москви" та "любимчик Сталіна": чому радянського генерала Андрія Власова все-таки стратили за наказом вождя