Трансплантація в Україні узаконена вже не один рік, втім ця сфера не розвивалася через технічні та юридичні труднощі. Про це в ефірі "5 каналу" розповів заступник міністра охорони здоров'я України Павло Ковтонюк.
Він зауважив, що таку послугу досить важко отримати в Україні, тому пацієнт змушений їхати на лікування за кордон за великі кошти. Йдеться насамперед про трансплантацію нирки та кісткового мозку при лейкемії.
"Це гроші і держави, і людини. Ми не можемо відправити всіх. У нас є довга черга людей і ми намагаємося відправляти якомога більше, але все одно потреба є значно більшою, ніж ми можемо собі дозволити. Ми хочемо, щоб це було в Україні. Тоді за державний кошт ми зможемо дозволити набагато більшу кількість людей пролікувати", – зазначив Ковтонюк.
Минулого року був прийнятий закон, який нині розв'язує руки міністерству і допомагає збільшити кількість трансплантацій в Україні. Зараз відбувається підготовка до його впровадження.
"Для початку потрібно устаткувати заклади, які готові це робити. В нас вже є чотири заклади з фахівцями, які готові розвивати цей напрямок. Далі потрібно створити реєстр донорів. Тобто, коли в одній частині країни виникає потреба в трансплантації, швидко в реєстрі знаходиться донор в іншій частині України. Тільки за умов наявності якісних електронних реєстрів донорів можлива трансплантація в країні в принципі. Зараз такий реєстр ми робимо. Вже є компанія, яка розробляє відповідне електронне рішення. Потім буде етап наповнення цього реєстру, туди треба буде вносити потенційних донорів. Потім його потрібно буде інтегрувати із закордонними реєстрами. Є поширена практика обміну між країнами. І ось коли ця підготовча робота буде зроблена, тоді ця сфера почне зростати. Думаю, в цьому році ми це завершимо", – сказав заступник міністра охорони здоров'я.
Він також навів приклад Білорусі, яка розпочала схожий процес трансплантації раніше і зараз має непоганий рівень.
"Україна – країна більша. Це означає, що в нас більше донорів, більше лікарів, які мають таку практику, більше пацієнтів, які потребують цього, але це означає, що і медики більш фахові, бо частіше з цим зустрічаються, більш професійні", – зауважив Ковтонюк.
Також у МОЗ повідомили, що в українських лікарнях впровадили нову професію – трансплант-координатор, тобто фахівець, який займається зв'язком між людиною, що потребує трансплантації, та потенційним донором.
Повне інтерв'ю з Павлом Ковтонюком можна переглянути у відео:
Нагадаємо, як повідомляв раніше 5.ua, в.о. міністра охорони здоров'я України Уляна Супрун заявила, що 20 лютого уряд ухвалив стратегію розвитку національної системи крові. Вона триватиме до 2022 року. Мета змін – гарантувати кожному українцю доступ до безпечних та якісних компонентів крові. За її словами, розвиток системи крові в Україні базуватиметься на безоплатному добровільному донорстві крові, як це відбувається в усіх розвинених країнах світу і зокрема в Європейському Союзі.
Також дивіться фотогалерею за темою:
Пам'ятник жертвам популізму: під ВР прихильники медреформи провели моторошний флешмоб – фото
