Автомобільне сполучення через Подільсько-Воскресенський міст планують запустити за два роки. Лише потім можна буде говорити і про будівництво метро на Троєщину. Угоду про його зведення з китайською компанією міський голова Віталій Кличко уклав ще рік тому. Ідеться про гілку метро від Жулян на Троєщину через Подільсько-Воскресенський міст із 13 станціями завдовжки майже 30 км. Вартість будівництва оцінюють у $2 млрд. Знімальна група "5 каналу" разом з чиновниками проінспектувала будівництво мосту, аби з'ясувати – коли ж мешканці Троєщини їздитимуть своїм метро.
"Може мої внуки його все-таки застануть, але я точно ні", – 20-річний Дмитро Рутковський не вірить, що зможе дочекатися запуску метро на Троєщину. Такої ж думки і більшість мешканців цього житлового масиву.
Метро на Троєщину кияни чекають вже довгі роки. Цей житловий масив почали будувати ще 35 років тому. Проте, щоб 4 гілка метро стала не міфом, а реальністю, – необхідно врешті добудувати Подільсько-Воскресенській міст.
Тут буде станція метро "Горбачиха". Її назва на честь тутешнього урочища. Багаторічна перепона продовження будівництва мосту – мешканці Русанівських садів. Автомагістраль у бік садів планують запустити за 2 роки. Це обійдеться місту в 100 млн грн.
"Ми хотіли в цьому році вже, по окремому договору, який починається з того крайнього будиночку, це окремий договір аж до Перова. Ми плануємо виконувати повністю, до озера Райдужного, – стовпи, естакаду в наступному році. У мене є питання до замовника, не видається робоча документація", – звітує генеральний директор ТОВ "Екобуд-трейд" Сергій Драч.
Іншої думки – замовник будівництва. Каже, виділені кошти краще спрямувати на важливіші роботи, зокрема, на зведення арки мосту. "На початку наступного року ми завершимо всі земельно-майнові питання по садових будинках. Всі їх знесемо і заходимо з наступного року туди працювати", – розповідає директор КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд" Максим Калінін.
Подільсько-Воскресенський міст будують від 2003 року. А документам щодо планів його зведення – 39 років. За цей час на міст із бюджету столиці витратили близько 5 млрд грн. Для завершення будівництва потрібно ще 7 млрд грн. За найоптимістичніших обставин добудувати міст зможуть за 2 роки, підсумовує чільник Києва. Лише потім можна буде говорити і про зведення метро на Троєщину.

Разом зі столичним головою знімальній групі випала унікальна можливість піднятися на верхівку довгобуду. Дуга мосту має великий нахил, тож підніматися було трохи складно.

У планах на наступний рік – будівельники мають прибрати опори мосту, які підтримують арочну конструкцію, з'єднати секції дугоподібної арки та підвісити її на вантах – спеціальних металевих канатах. Пояснюють – швидко зробити це не можна через низку причин.

"Загальна вага металоконструкцій арки, вже змонтованих, це 5336 тонн. Якщо ми зараз стоїмо у затінку, то інша сторона металоконструкцій прогрівається і відбувається нерівномірне розширення. Тобто за добу арка рухається на 15 мм, як у плані, так і по висоті", – пояснює головний інженер Олександр Здольник.
Збудувати метро на Троєщину столична влада хоче за рахунок китайського кредиту. Той має покрити 85% витрат. Термін його повернення – 15-20 років. Нова лінія метро – це 13 станцій, дві пересадки й одне електродепо. Станції мають з'єднати житловий масив Троєщина з центром міста, залізничним вокзалом та аеропортом у Жулянах. Деякі назви станцій уже відомі: "Горбачиха", "Труханів острів", "Суднобудівна", "Межигірська". Нині триває робота з погодження "дорожньої карти", у якій пропишуть поетапні дії сторін. Вартість будівництва метро оцінюють у $2 млрд.
"Китайська сторона готові давати дешеві кредити, але ці кредити мають бути підкріплені національними гарантіями. Зараз допрацьовується пакет документів і міська влада звертається до прем'єр-міністра, щоб гарантії були надані та проект пішов у реалізацію", – наголошує речник КП "Київський метрополітен" Наталка Макогон.
За умови безперебійного фінансування нову гілку метро обіцяють запустити не раніше 2024 року.
Наталка Юрчук, Олександр Петровський, Михайло Третяк, "5 канал"