"Іловайськ, поранення, полон": Історія боротьби жінки-воїна

"Час.Новин" завершує спецпроекту "Іловайськ". Заключна історія про жінку-воїна, бійця батальйону "Донбас" Людмилу Калініну. Під час виходу з Іловайська, вона була поранена, потрапила у російський полон, де її наказали розстріляти. Це історія про матір двох дітей, яка пішла зі зброєю в руках відстоювати незалежність країни і яка досі залишається у військовому строю

"Сиджу за кермом і грає донецьке радіо, якась російська попса. Не пам'ятаю хто сказав, що нехай грає. Всі почали разслаблятись, з'явилася у всіх віра, що коридор є. І так колона пішла вгору і пішов цей мінометній, танковий обстріл, птури пішли. І було… Боже, куди? Що це?", - згадує Людмила.

Від спогадів цієї жінки - стигне в жилах кров. Боєць батальйону "Донбас" Людмила Калініна була за кермом автівки - однієї з тих, що їхали в колоні тим самим "зеленим коридором".

"Не забуду ще довго, коли пролітав, а там хлопчина, у нього було півтіла. Може мені здавалося, може дійсно, він перекрикував цей обстріл, він кричав. Кричав дуже голосно. Хлопці бігали по полю, ось ці бинти, які літали", - говорить військовослужбовець.

Так, під шквальним обстрілом, Людмила скермувала в поле, звідти разом із побратимами дісталася Червоносільського. У селі вони навіть захопили в полон кількох російських військових. Однак під час постійних арт-обстрілів "Донбасівці" понесли великі втрати. Поранення зазнала і Людмила. Потім - потрапила у полон до росіян.

"У мене на пальці ось цей шрам - він з самого дитинства, ну ще й руки були, розумієте, не сильно чисті, чомусь взяли, що я снайпер. Був даний наказ мене на розстріл забрати. І під'їхала машина - до п'яти тіл, повністю роздягнуті хлопці, і у всіх дірки в затилку були. Тобто, вони не були ранені, у них не біло нічого відірвано. Тобто вони були десь розстріляні, і наші полонені вантажили їх на цей КрАЗ", - розповідає Людмила.

Від розстрілу врятувалася дивом. Півтори доби вона пробула у полоні, частину цього часу - не пам'ятає - була без свідомості. Її передали Червоному Хресту. Після лікування - повернулась у стрій. Воює досі, тепер уже у складі 46-го батальйону "Донбас-ЗСУ". Вдома на Людмилу чекають двоє дітей. Однак вона продовжує боротьбу, щоби чужі діти могли спокійно піти в школу 1 вересня.

"Завжди кажуть, що час лікує. Я можу відповісти, що ці дні - 28, 29, захід у Іловайськ 17-18 - все одно згадуєш, проживаєш кожну секунду. І розумієш, наскільки різниця між мирними містами, і чого варто було, щоб тут було тихо, діти готуються до школи і вони йдуть 1 вересня в школу без вибухів", - додала Людмила.

Євгенія Подобна, Наталія Свєтлова, "5 канал". 

Попередній матеріал
Відповідь на гібридну війну: "Укроборонпром" показав нову українську зброю
Наступний матеріал
Спокусливі і граційні: ТОП-5 українок, що підкорили світ мовою танцю