"Евакуація 200": ті, що бачили пекло після Іловайської трагедії

До річниці Іловайської трагедії "5 канал" продовжує спецпроект. Щодня ми розповідатимемо вам історії очевидців тих подій – бійців різних підрозділів, що пройшли пекло Іловайського оточення

Сьогоднішня історія про пошуковців, які ризикували життям і поїхали на окуповану бойовиками територію, щоб повернути додому воїнів, які не вийшли з Іловайського котла. Вони обійшли весь маршрут так званого "зеленого коридору" та повернули десяткам матерів тіла загиблих синів.

У вересні 2014 року волонтери-пошуковці місії "Евакуація 200" виїхали на вже окуповану територію, щоб знайти та повернути додому тіла тих, хто не вийшов із Іловайського оточення.

"Коли у країні відбувається подія, ти розумієш, що це моя країна, я щось хочу робити, але я не готовий був брати до рук зброю. І коли постало питання про те, що треба щось робити, але без зброї – я обрав цей шлях, тому що треба було повернути хлопців додому", – розповідає пошуковець місії "Евакуація 200" Леонід Бондарь.

На свій страх та власним коштом волонтери щодня проїжджали по 300-350 кілометрів – Іловайськ, Катеринівка, Горбатенко, Осикове, Многопілля, Ленінське. Загалом вони подолали увесь маршрут так званого "зеленого коридору", який для українських бійців перетворився на коридор смерті.

"Дійсно, це було жахливо. Величезна кількість загиблих людей в одному місці – це запам'ятовується на все життя. Але з іншого боку, я вважаю, що це диво, що ніхто з нас не постраждав, не підірвався на розтяжці, міні, бо цього всього вистачало. Ми через це переступали", – пригадує Павло Нетьосов.

Робота тривала від самого ранку і дотемна. Пошуковці розпитували місцевих, досліджували кожен клаптик землі, намагаючись знайти навіть найменші фрагменти тіл, фіксували місцезнаходження. Те, що вони побачили на Іловайському плацдармі, забути неможливо.

"Ми не знали, хто вони, що вони. Здебільшого вони зазнали мародерства первинно. Тобто, в першу чергу бойовики забирали зброю і документи. Дуже багато було хрестиків, іконок. Дуже багато було малюнків. Малюнки завжди викликали багато емоцій у воїнів, і не тільки воїнів", – розповідає пошуковець місії Леонід Бондарь.  

"Ці картинки шокуючі – вони нікуди не йдуть, сидять в голові. У нашій групі був афганець – Валентин Ващук. Напевно, день він ходив і повторював одну фразу: "В Афгані я такого не бачив. Там такого не було", – згадав пошуковець Павло Нетьосов.

Скільки точно вивезли загиблих – не знають, але чи не кожного впізнаного пам'ятають поіменно. З багатьма родичами полеглих нині стали друзями.

Крім тіл загиблих воїнів, волонтери вивезли з Іловайського плацдарму сотні артефактів – особистих речей, шевронів, уламків снарядів, знайдених на місцях боїв. Частина з них нині стала колекцією військово-історичного музею. Решта – пересувною виставкою "Блокпост пам'яті", яка вже побувала у різних містах України.

У такий спосіб пошуковці розповідають українцям про героїв, яких вони повернули додому. Детальніше – у сюжеті:

 

Євгенія Подобна, Олексій Тищенко, "5 канал"

Уже завтра, у наступній серії, ми покажемо вам історію бійця батальйону "Донбас", який відмовився здаватися у полон, вийшов з оточення та разом із побратимами підбив кілька одиниць ворожої техніки. Позивний "Брест" – завтра у "Часі новин".

Дивіться також фотогалерею за темою

Попередній матеріал
Виріс в Росії, помер за Україну: історія нацгвардійця, що ціною життя попередив підступний напад ворога
Наступний матеріал
"Йшли випаленими полями, по зірках": історія героїв, що підбили ворожі танки та вийшли з Іловайська