Відповідь на гібридну війну: "Укроборонпром" показав нову українську зброю

ДК "Укроборонпром" показав досягнення в виробництві озброєння за останні три роки

"За останні три роки ДК "Укроборонпром" створив десятки новітніх зразків озброєння, які є гідною відповіддю України на виклики гібридної війни. В той час, коли транспортний літак Ан-132D довів повну незалежність української авіабудівної галузі від Росії, безпілотний міні-БТР "Фантом" став наочною демонстрацією перспективних розробок українського оборонного комплексу", - йдеться у повідомленні прес-служби "Укроборонпром".

Зазначається, що за цей час були розроблені бойові модулі для бронетехніки, ракети, артилерійські системи, в тому числі, залпового вогню, безпілотники та радіолокаційні системи. За кожною з цих розробок стоїть наполеглива праця всього 80-тисячного колективу підприємств-учасників "Укроборонпрому".

"Фантом"

Однією з найбільш інноваційних розробок "Укроборонпрому" за останні три роки є безпілотний тактичний багатоцільовий транспортний засіб "Фантом", який покликаний стати високотехнологічною відповіддю на виклики сучасної війни.

Життя бійця є найголовнішим пріоритетом і саме використання безпілотної техніки є єдиною можливістю його зберегти. Саме виходячи з цього принципу підприємства "Укроборонпрому" провели розробку "Фантому". Цей безпілотний БТР може взяти на себе задачі, які зараз, з великим ризиком, можуть виконати лише бійці.

Ан-132

Після агресії Кремля, Україна розірвала будь-яке співробітництво з Росією у оборонній сфері, розірвавши виробничі ланцюги, які зв'язували оборонно-промислові комплекси.

Замість цих ланцюгів, "Укроборонпром" оперативно розгорнув внутрішню кооперацію та міжнародне співробітництво. І вже у 2017 році вся країна спостерігала за успіхом ДП "Антонова" – літаком Ан-132D, першого українського літака без жодної російської деталі. При цьому, він був створений у рекордно короткі терміни у світі сучасної авіації.

Ан-132 призначений для польотів на близько- та середньомагістральних маршрутах, буде виконувати широкий спектр задач з перевезення вантажів. Літак матиме крейсерську швидкість до 500 км/год та максимальну висоту крейсерського польоту до 9000 м з максимальним корисним навантаженням до 9,2 т.

БМП-1УМД

На БМП-1УМД можуть бути встановлені різні бойові модулі, у 2016 році у присутності представників Міноборони пройшли порівняльні випробування "Шквал" та "Стілет". Бойовий модуль "Шквал" оснащений 30-мм гарматою ЗТМ-1, автоматичним гранатометом, 7,62-мм кулеметом, а також керованим ракетним озброєнням, яке призначене для знищення бронетехніки противника на відстані до 5 км.

В цей же час бойовий модуль "Стілет" оснащений гарматою ЗТМ-2, посиленим бронюванням та аналогічним комплектом озброєння. За точність роботи бойових модулів відповідають нові цифрові прицільні комплекси OTS-20.04-01, на бойовому модулі "Шквал" та "Трек-2-01", на бойовому модулі "Стілет". Обидва прицільні комплекси оснащені лазерним далекоміром та тепловізором, але використовують різні алгоритми управління вогнем.

Т-72АМТ

Ще одним зразком модернізації військової техніки є Т-72АМТ від ДП "Київський бронетанковий завод", що входить до ДК "Укроборонпром". Цю модернізацю підприємство розробило за власні обігові кошти, по максимуму приділивши увагу досвіду, який українські війська отримали у зоні АТО. Це допомогло зробити Т-72АМТ більш захищеним та ефективним у порівнянні із його базовою версією – Т-72А.

Фахівці "Київського бронетанкового заводу" встановили на Т-72АМТ динамічний захист нового покоління – "Ніж", який вже використовується на танках "Булат" та "Оплот". 

Для додаткового захисту Т-72АМТ обладнаний протикумулятивними решітками, які "розрізають" кумулятивні боєприпаси та захищають найбільш уразливі зони танку у боковій та кормовій проекції. 

Безпілотники

Окрім ведення розвідки сучасні безпілотні літальні апарати розвиваються й у напрямі багатофункціональних комплексів, які мають можливість самостійно знищувати цілі. Зараз лише декілька країн у світі, в першу чергу США та Ізраїль, ведуть розробку та активно використовують ударні дрони.

Бойові модулі

Встановлення бойових модулів є основним та найбільш ефективним засобом модернізації та забезпечення вогневої потужності нових зразків озброєння. Завдяки використанню бойових модулів досягається не тільки значне підвищення боєздатності бойових машин, а і забезпечується безпека екіпажу.

Наприклад, новий бойовий модуль "Тайпан" призначений для озброєння легких бронемашин, та важить лише 350 кг. При цьому він оснащений скорострільною двоствольною гарматою калібру 23 мм, ефективна дальність стрільби якої сягає 1,8 км.

Ракети та артилерія

Окрім далекобійних ракет "земля-земля" у зміцненні ракетного потенціалу України важливу роль відіграють інші розробки. Наприклад, переносні ракетні комплекси типу "Стугна-П", які на постійній основі постачаються до українського війська та "Корсар", який нещодавно був прийнятий на озброєння Збройних Сил України.

Вперше, у 2017 році, був продемонстрований переносний реактивний гранатомет, який отримав назву РК-4 "Інгул". Нова зброя призначена для ураження легкоброньованої та неброньованої техніки (пускові установки, РЛС, літаки на стоянці, авто та інше.), споруд польового типу (ДОТ, ДЗОТ), а також живої сили, яка знаходиться на відкритому просторі, в укриттях, споруд з каменю, цегли або бетону.

Загалом, за останні три роки, підприємства-учасники Державного концерну "Укроборонпром" передали 15 903 одиниці озброєння та військової техніки для української армії.

З липня 2014 по липень 2017 року, українську армію посилили 5 281 одиниця нової та модернізованої техніки, 7 164 одиниці відремонтованої та відновленої, а також передано 3 458 одиниць ЗІП, вузлів та агрегатів.

Попередній матеріал
"Серед живих і мертвих": історія бійця, який за невідомих обставин загинув під Іловайськом
Наступний матеріал
"Іловайськ, поранення, полон": Історія боротьби жінки-воїна